Археології національної музей
Археолóгії націонáльної музéй (фр. Musée d’archéologie nationale) — заклад культури у м. Сен-Жермен-ан-Ле, департамент Івелін, регіон Іль-де-Франс (Франція), розміщений в історичній будівлі королівської резиденції.
Історична довідка
Перший замок у м. Сен-Жермен-ан-Ле було зведено 1122 за наказом короля Людовика VI як резиденцію французьких королів. Згодом за рішенням короля Людовика ІХ замок розширено, споруджено комплекс будівель. За його правління тут підписано понад 80 королівських указів. Король Франциск І вирішив 1539 збудувати новий замок (з великою танцювальною залою). 1638 тут народився майбутній король Людовик XIV. 1643 помер Людовик ХІІІ, жив у вигнанні наприкінці 17 ст. англійський король Яків ІІ Стюарт. А. Ленотр створив тут сад (1662–1682). Людовик ХVI віддав замок братові, майбутньому Карлу Х, який мав намір зруйнувати частину старих будівель і звести новий палац. Цьому завадили брак коштів і революції. У 19 ст. у замку розташовувалася казарма, а з 1836 — військова тюрма.
Наполеон ІІІ Бонапарт, який захоплювався археологією, вирішив розташувати тут музей. Декрет про створення Музею галльської та галло-романської археології було підписано 08.03.1862. За наказом Наполеона ІІІ архітектор Е. Мійє (1819–1879), учень Е. Е. Віолле ле Дюка, відреставрував Сен-Жерменський палац, 1865 його передано у власність музею.
Перші сім залів почали працювати 12.05.1867. Подію було приурочено до відкриття Всесвітньої виставки в м. Парижі. Засновник музею і його директор (упродовж 35 років) — археолог А. Бертран (1820–1902; Франція). 1907 було відкрито 44 зали. З музеєм пов’язана діяльність археологів Г. де Мортільє, С. Рейнаха (1858–1932), А. Юбера (1872–1927; усі — Франція) та інших.
Приміщення музею зазнали руйнувань під час Другої світової війни. 1942 у результаті вибухів постраждали музейні вітражі. 02.10.1945 заклад відновив свою діяльність.
У 1960-х з ініціативи та за підтримки міністра культури, письменника, культуролога й теоретика мистецтва А. Мальро було реалізовано проект з реставрації та оновлення музею.
Часткова реставрація здійснювалася також 1998–2006.
Характеристика
На початку 21 ст. музей має 44 зали, в яких представлено бл. 30 тис. артефактів. Загалом у фондах музею налічується близько 3 млн експонатів. Знайдені на території Франції експонати представлені в основних залах та ілюструють історію Франції від палеоліту до середньовіччя. Експонати іноземного походження презентовані в залі порівняльної археології.
Вартісною є колекція археолога Е. П’єтта (1827–1906; Франція), що містить артефакти азільської культури (культура археологічна кам’яної доби), виявлені ним у Піренеях. З-поміж експонатів колекції — «Венера із Брасемпуї» («Пані в капюшоні», «Пані з Брасемпуї») — перша за часом виявлення «палеолітична Венера», одне з найраніших реалістичних зображень людського обличчя (близько 26–21 тис. до н. е.).
Яскраво представлено гальштатську культуру, історію римської Галлії, а також меровінзький період (див. Меровінги).
Відділ порівняльної археології розташовано в колишній бальній залі — т. з. залі Марса. В основу експозиції покладено 2 принципи — хронологічний та географічний. Основна частина колекції була сформована до Першої світової війни. Її основу закладено 1862, коли король Данії Фредерік VII (1808–1863) подарував музею скандинавську добірку артефактів.
З-поміж останніх надходжень — тихоокеанська колекція (2014), 65 галльських артефактів (зброя і прикраси) 6–7 ст. до н. е. (2019) тощо.
При музеї існує також бібліотека (понад 45,5 тис. одиниць зберігання).
Значення
Археології національної музей — головний музей Франції такого профілю. Колекція музею є однією з найбагатших у Європі.
Література
- Куклинова И. А. Национальные музеи Франции в регионах // Вестник Санкт-Петербургского государственного университета культуры и искусств. 2011. № 3. С. 10–14.
- Cohen С. La femme des origines — images de la femme dans la préhistoire occidentale. Valencia : Cátedra, 2011. 172 p.
- Кассал Б. Ю. Артефакты Азильской культуры как сакральные антгельминтики // Омский научный вестник. Серия: Общество. История. Современность. 2015. № 2 (136). С. 245–255.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Археології національної музей // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Археології національної музей (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.02.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
