Архівна комісія Міністерства народної освіти УНР
Архі́вна комі́сія Міністе́рства наро́дної осві́ти УНР — міжвідомчий науково-дорадчий пам’яткоохоронний орган у складі Міністерства народної освіти Української Народної Республіки.
Історична довідка
Навесні 1919 вчені Кам’янець-Подільського державного українського університету (тепер Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка) П. Клименко, О. Неселовський, П. Клепатський, Ю. Сіцинський, Л. Б’ялковський та інші сформували комісію, яка добровільно взяла на себе функцію захисту місцевих архівосховищ та їхніх фондів, яким загрожувало знищення в умовах бойових дій і динамічної зміни військово-політичних режимів.
Наказом Міністерства народної освіти УНР від 30.08.1919 комісію офіційно затверджено в м. Кам’янці-Подільському. Комісія діяла впродовж кількох місяців. До її складу ввійшли 16 членів, голова — П. Клименко.
Характеристика
Серед головних завдань органу — централізоване керівництво охороною архівів, музеїв, збірок і мистецьких колекцій; експертиза документів; підготовка інструкцій з охорони пам’яток старовини й мистецтва.
Основні функції: виявлення документів і музейних предметів у державних установах та приватних колекціях; реєстрація культурних цінностей, що перебували за межами держави, та розроблення заходів щодо їх повернення; експертиза документів, що втратили наукову і практичну цінність.
Важливою акцією була підготовка на початку вересня 1919 проекту закону «Про охорону пам’яток старовини і мистецтва», згідно з яким архітектурні, археологічні, архівні, бібліотечні, музейні та інші історико-культурні скарби українського народу оголошувалися державною власністю, а Головне управління мистецтв і національної культури одержувало контроль над приватними, громадськими й державними збірками культурно-історичних пам’яток в Україні.
Комісія започаткувала друкований орган — часопис із питань мистецтвознавства, пам’яткознавства, архівознавства «Українська старовина». Надруковано один випуск (м. Кам’янець-Подільський; 01.11.1919).
Додатково
Спеціальна інструкція визначала категорійність документів. До першої категорії належали оригінали (за відсутності — копії) універсалів, грамот, декларацій, меморандумів, трактатів, ухвал конвенцій, протоколів та інших документів переговорів міжнародного характеру, постанов, розпоряджень органів влади щодо зовнішньої політики тощо; до другої категорії — документи, що висвітлювали боротьбу українського народу за незалежність, розвиток українського шкільництва, церкви, армії, промисловості тощо.
Література
- Матяш І. Б. Архівна наука і освіта в Україні 1920–1930-х років. Київ : [б. в.], 2000. 592 с.
- Завальнюк О. М. Участь вчених у виробленні політики УНР 1919–1920 років щодо збереження об’єктів культурно-історичного простору // Національна та історична пам’ять. 2013. Вип. 8. С. 279-286
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Матяш І. Б. Архівна комісія Міністерства народної освіти УНР // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Архівна комісія Міністерства народної освіти УНР (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.01.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
