Аріадна
Аріáдна (грец. Ἀριάδνη) — у давньогрецькій міфології — царівна, донька Міноса та Пасіфаї, яка допомогла Тесею знищити Мінотавра.
Сюжети міфів
За переказом, чудовисько-людожер з тулубом людини і головою бика (Мінотавр) мешкало у Кноссі (місто-держава на о. Крит), в лабіринті, спорудженому Дедалом. На вимогу царя Міноса щороку (або раз на 3 роки) м. Афіни були змушені надсилали Мінотавру 7 юнаків і 7 дівчат. Тесей прибув разом із приреченими афінянами, щоб убити Мінотавра і звільнити Афіни від данини. Герою допомогла Аріадна, яка пристрасно в нього закохалася. Вона дала Тесею клубок ниток і гострий клинок. Рухаючись лабіринтом, Тесей розплутував клубок, за ниткою знайшов зворотну дорогу після перемоги над чудовиськом. Клинком, подарованим Аріадною, убив Мінотавра.
Після перемоги Тесей забрав із собою Аріадну, однак залишив її на острові Наксос.
Оповіді щодо подальшої долі Аріадни різняться. За однією з версій міфу, Аріадну вбила стрілами Артеміда. За іншою, вона померла при пологах на о. Кіпрі. За третьою, стала жрицею, а з часом дружиною Діоніса. На весілля Аріадна отримала від богів подарунок — вінець роботи Гефеста, що згодом, після смерті Аріадни, був піднесений на небеса й утворив сузір’я Північної Корони (у давнину сузір’я називалося Вінець Аріадни). За одним із міфів, Зевс дарував Аріадні безсмертя.
Образ у мистецтві
До образу Аріадни зверталися живописці Тиціан, Тінторетто, А. Карраччі, Е. Делакруа, М. Дені, Дж. де Кіріко та інші.
Аріадна — персонаж трагедії «Тесей» Софокла, п’єси «Аріадна» А. Мілна (1882–1956; Велика Британія), драми у віршах «Аріадна» М. Цвєтаєвої тощо.
Образ Аріадни знайшов відображення у музичному мистецтві, їй присвятили свої опери К. Монтеверді, Р. Штраус, Д. Мійо та інші.
Переносно — «нитка Аріадни» — те, що дає правильний напрямок, керівна думка, спосіб, що допомагає вийти зі скрутного становища, вирішити заплутане питання.
На честь Аріадни названо астероїд 43, відкритий 1857.
Література
- Бакстон Р. Критский Эрос, или странные судьбы Ариадны // Русская антропологическая школа : РАШ : Труды. Москва : РГГУ, 2004. Вып. 1. С. 302–309.
- Кун М. А. Легенди і міфи стародавньої Греції / Пер. з рос. Київ : Школа, 2008. 447 с.
- Одесская М. М. Куда ведет нить Ариадны? // Вестник РГГУ. Серия: Литературоведение. Языкознание. Культурология. 2010. №2 (45). С. 118–126.
- Ковбасенко Ю. І. Антична література. 3-тє вид., розшир. та допов. Київ : Київський університет імені Бориса Грінченка, 2014. 256 с.
- Кондрашов А. Кто есть кто в мифологии Древней Греции и Рима. 1738 героев и мифов. Москва : Рипол-классик, 2016. 704 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Аріадна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аріадна (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.07.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
