Асанін, Ідріс Асан оглу
Асані́н, Ідрі́с Аса́н оглу́ (крим. Asanin, Idris Asan oğlu; 12.10.1927,с. Нижня Фоті-Сала, тепер с. Нижня Голубинка Бахчисарайського району, АР Крим, Україна — 07.08.2007, м. Бахчисарай, АР Крим, тепер Україна) — поет, громадський діяч. Член НСПУ. Ветеран національного руху кримських татар. Писав кримськотатарською мовою.
|
Асанін, Ідріс Асан оглу (Asanin, Idris Asan oğlu) | |
|---|---|
| Народження | 12.10.1927 |
| Місце народження | Нижня Голубинка |
| Смерть | 07.08.2007 |
| Місце смерті | Бахчисарай |
| Alma mater | Самаркандський державний університет |
| Напрями діяльності | література, публіцистика, філософія |
| Відзнака | орден «За заслуги» 3-го ступеня (2005) |
Життєпис
Народився в багатодітній родині.
1933−1940 навчався в семирічній школі. З 1940 — у татарській школі імені Ібрагіма Чолака в с. Коккоз, де його вчителем із кримськотатарської мови та літератури був А. Менсеттаров. У 1942 продовжив навчання в ліцеї в смт Албаті. 18.05.1944 був депортований, його родина потрапила в Самаркандську область (тепер Узбекистан). У 17 років разом зі своєю сестрою залишився сиротою.
З 1948 заочно навчався на історичному факультеті Самаркандського педагогічного інституту (тепер Самаркандський державний університет).
1950 заарештований за вірші, у яких він описував важкі умови життя кримськотатарського народу в депортації. Засуджений до 25 років позбавлення волі, відбував у таборах ГУЛАГу. У вересні 1953 після смерті Й. Сталіна термін покарання скоротили на 10 років. Наприкінці 1956 звільнений після перегляду справи.
Повернувся в Узбекистан, закінчив навчання в педінституті (1962). Працював на будівельних підприємствах у м. Самарканді. Протягом 1965−1970 заочно навчався на інженерно-будівельному факультеті Ташкентського політехнічного інституту (тепер Ташкентський державний технічний університет).
У Крим повернувся 1989. Очолив товариство «Азізлер» («Святині»), яке сприяло збереженню пам’яток культури кримських татар. 1991 обраний делегатом 2-го Курултаю кримськотатарського народу. З 1999 — член Національної спілки письменників України.
Відповідно до заповіту І. Асаніна його дружина Лемара Сейфуллаєва передала сімейний архів із понад 200 документів Кримськотатарській бібліотеці ім. І. Гаспринського (м. Сімферополь).
Творчість
Автор віршів, оповідань, статей, нарисів. Попри заборону публікуватися, писав упродовж усього життя. У своїх реалістичних творах зображував трагічну долю кримських татар у депортації, їхні страждання, масову загибель та нестерпні умови життя.
Більшість його віршів та оповідань були вилучені під час обшуків. Так, під час облави 27.01.1947 у нього відібрали рукописи повісті «Козьяшларнен суварылгъан еллар» («Политі слізьми дороги») та першої частини поеми «Бу тюш дегиль» («Це не сон»), у яких ішлося про депортацію кримських татар.
Перша збірка творів «Бир авуч топракъ» («Жменя землі», 1997) вийшла з нагоди 70-річного ювілею.
Підготував багатотомне видання про історію кримськотатарського національного руху за повернення на батьківщину, про трагічну долю яскравих представників цього руху. Перший том «Адалет куреши сафларында» («У лавах боротьби за справедливість») побачив світ у 2002. Усього підготовлено й опубліковано три томи (2002–2006).
Посмертно укладено й видано збірник статей І. Асаніна «Тель къоралар артында» («За колючим дротом», 2012), де вміщено спогади про життя в таборі, вірші, а також нарис, присвячений 95-річчю письменника Аблякіма Ільмій.
Визнання
Нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ступеня (2005).
Цитата
Багъчасарайда Мына шеэр асырларджа
Авропагъа къоркъу сачкъан,
Къыпчакъ-Или, Къызыл-Ярдан
Акъ денъизге еллар ачкъан.
Мында мермер минарелер
Къадалгъанлар мавы кокке.
Беяз-къонъур къаяларгъа
Кунеш алтын нурын теке.
Онынъ намы, шан-шурети
Энди чокътан эльден кетти.
Сырттан къопкъан къатты боран
Варлыгъыны виран этти.
Онынъ сырлы чешмесинден
Акъып тура козьяшлары.
Хан-Сарайы, дарма-дагъын,
Сынып ята башташлары.
Чокъ асырлыкъ гъарез душман
Буны корип ферахлана.
Багъчасарай, бу алынъа
Гонълюм таша, юрек яна.
1972
У Бахчисараї
Гроза для декількох держав,
Вояк, трудар – не бенкетар,
Сей град об’єднував татар,
Вдаль каравани проводжав,
Здіймались в небо голубе
Тут мінарети осяйні.
В палацу зали кам’яні
Лилось проміння із небес.
З Аллаха ласки все цвіло,
Вітчизна квітла дорога.
Північна вдарила пурга –
І мов нічого не було.
Де ллявся срібний водограй,
Сльоза збігає ― не вода.
Навкруг розруха та біда,
В руїнах мій Бахчисарай…
Радіють давні вороги:
Вони ― володарі, пани.
Тебе скарали без вини,
Бахчисараю дорогий.
1972, переклад Степана Литвина.
(Асанін І. У Бахчисараї // Крим, який ми любимо. Антологія (поезія, проза). Київ : Пульсари, 2016. С. 192−193).
Твори
- Бир авуч топракъ. Акъмесджит : Таврида, 1997. 335 с.
- Адалет куреши сафларында : в 3 т. Симферополь : Къырымдевокъувпеднешир, 2002–2006.
- Тель къоралар артында. Симферополь : Къырымдевокъувпеднешир, 2012. 240 с.
- У к р. п е р е к л. — Асанін І. У Бахчисараї // Крим, який ми любимо. Антологія (поезія, проза). Київ : Пульсари, 2016. С. 192−193.
Література
- Фазыл Р. Эки шаир – бир такъдир // Йылдыз. 1999. № 6. С. 109–116.
- Фазылов Р., Нагаев С. Къырымтатар эдебиятынынъ тарихы. Къыскъа бир назар. Симферополь : Къырым девлет окъув-педагогика нешрияты, 2001. С. 401–405.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: А.Р. Дочу Асанін, Ідріс Асан оглу // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Асанін, Ідріс Асан оглу (дата звернення: 6.05.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 04.08.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
