Аскосфероз
Аскосферо́з, вапняний розплід — інфекційне захворювання личинок і лялечок особин медоносних бджіл, спричинене патогенними аскоміцетами роду аскосфера (Ascosphaera).
Зміст
Етіологія
Спори патогенних грибів, зокрема аскосфери апіс (Ascosphaera apis), потрапляють до кишківника личинок або лялечок комах, переважно трутнів, рідше — робочих бджіл. У кишківнику розвиваються і галузяться гіфи, які живляться їжею тварини-хазяїна, що спричиняє її голод. Гіфи проростають у тіло личинки, використовуючи його як поживу, що призводить до муміфікації комахи. Хворі або мертві від аскоферозу личинки медоносних бджіл, вкриті міцелієм гриба-збудника, схожі на шматки вапняку чи крейди — звідси й інша назва недуги — вапняковий або крейдяний розплід. Спори збудника потрапляють в організм комах разом з їжею або проростають через кутикулу, що призводить до зараження і загибелі личинок. Спори напівпрозорі, кристалоподібні, еліпсоїдальні, розміром 2 × 3 мкм. Перенесення спор або ураження відбувається в межах однієї бджолосім’ї дорослими комахами, які піклуються про молодь. Поверхня спор має високі клейкі властивості, що й сприяє значному поширенню цих патогенних грибів.
Патогенез
Дорослі комахи не хворіють на аскофероз. Захворювання вражає личинки трутнів, робочих бджіл і маток під час годування маточним молочком. Інфіковані личинки на початку недуги набувають жовто-білого забарвлення, потім жовтого, стають блискучими, тістоподібними, згодом вкриваються білим грибним міцелієм, що заповнює також увесь вільний простір комірки. Міцелій товстим шаром вкриває низ личинки, менше передню частину, голова залишається вільною. Мумії стають твердими і зменшуються в об’ємі. Унаслідок роздільностатевості збудника аскоферозу перебіг захворювання може відрізнятися. Якщо в комірці проростає міцелій лише однієї статі, плодові тіла збудника не утворюються, заражені личинки мають білий або жовто-білий колір. За потрапляння міцелію обох статей на поверхню і всередину личинки утворюються цисти, що надають їй після загибелі на стадії лялечки брунатного забарвлення. Личинки гинуть усередині комірок стільника. Багато з них не встигають перейти на стадію лялечки. Заражені стільники під час похитування видають шум, схожий на тихий брязкіт, при видаленні кришечок із них легко випадають мумії.
Епізоотологія
Робочі бджоли чистять комірки від мертвих мумій (уражених і сухих личинок): виносять і викидають їх біля вулика або на прилітній дошці. Ураження аскоферозом встановлюють під час огляду вуликів та бджолиних сімей. Чищення комірок також уможливлює перенесення спор патогена робочими бджолами, переміщення збудника в комірках стільника. Причиною ураження аскоферозом може бути переміщення та обмін стільників чи бджолиних сімей на пасіці. Кліщ із роду варроа (Varroa), що паразитує на медоносних бджолах і спричиняє вароатоз, є переносником аскоферозу. Розповсюдженню недуги сприяє висока стійкість спор патогена до несприятливих умов зовнішнього середовища й різних хімічних речовин.
Діагностика
Аскофероз діагностують візуально і на слух під час огляду бджолиної сім’ї за наявності мумій — сухих личинок і лялечок у комірках стільника, біля льотка чи вулика. В агрохімічній лабораторії досліджують мертві личинки та міцелій, за результатами визначення грибів установлюють діагноз. За допомогою лабораторної діагностики встановлюють не лише аскофероз, але й інші захворювання медоносних бджіл, зокрема аспергільоз, або кам’яний розплід, що візуально схожий на вапняний розплід.
Лікування
Лікування проводять за допомогою фунгіцидів та антифунгальних засобів, також застосовують антибіотики та лікарські рослини (хвощ, деревій тощо). Виникнення й розповсюдження захворювання в межах вулика пов’язане з температурою і високою вологістю, тому важливе дотримання оптимальних для бджіл умов. Проводять також заміну маток у вилікуваних сім’ях на здорових.
Профілактика
За низьких температур повітря і високої вологості вулики мають бути добре утепленими. Усі вулики на пасіці зсередини обпалюють паяльною лампою і розміщують їх у сухому, добре освітленому місці; старі, чорні рамки перетоплюють і замінюють свіжою вощиною. Територію пасіки тримають у чистоті і регулярно викошують для уникнення надмірного зволоження; кожні десять днів протягом сезону ділянку розміщення пасіки кроплять негашеним вапном. Для профілактики аскосферозу також спостерігають за бджолиними сім’ями. Сприйнятливість сімей до захворювання на вапняний розплід різниться, тому на пасіці можуть бути сім’ї із незначним ураженням та сильно заражені. Відбір бджіл, стійких до патогенних грибів, дозволяє краще контролювати різних збудників бджолиних хвороб.
Література
- Гайдар В. Дещо про варроатоз та вірози бджіл // Пасіка. 2003. № 4. C. 18–20.
- Подобєд І. Боротьба з аскоферозом // Пасіка. 2003. № 3. C. 18–19.
- Мусієнко О. В. Епізоотологічна характеристика хвороб медоносних бджіл. Статистика та реалії // Вісник Сумського національного аграрного університету. 2006. Вип. 1–2 (15–16). C. 128–133.
- Шамро Л. П., Шамро М. О. Комплексний метод боротьби з аскоферозом бджолиних сімей // Науковий вісник Національного аграрного університету. 2006. Вип. 94. C. 276–279.
- Приймак Г. М. Захворювання бджолиних сімей на аскосфероз. Причини, профілактика, напрями боротьби // Пасіка. 2007. № 9. C. 18–19.
- Потопальський А. І., Заїка Л. А., Болсунова О. І. та ін. Профілактика та лікування захворювань у бджіл // Пасіка. 2009. № 4. C. 10–13.
- Паливода В. О. Екологічно чиста обробка бджолосімей // Пасіка. 2010. № 4. C. 26–27.
- Галатюк О. Є. Бактеріальні та грибкові хвороби бджіл // Пасіка. 2012. № 12. C. 22–27.
- Mile Fl., Radoi I., Єapcaliu A. et al. Ascospherosis Incidence in Bees Investigated for Major Bacteriosis in the Beekeeping Year 2016 // Scientific Works. Series C. Veterinary Medicine. 2017. Vol. 63. Is. 1. P. 123–127.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Аскосфероз // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аскосфероз (дата звернення: 6.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.04.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
