Асоціація художня (мистецтво)
Асоціа́ція художня в мистецтві — спосіб художньої виразності, уґрунтований на виявленні зв’язку чуттєвих образів, що виникають за безпосереднього відображення дійсності, з уявленням, збереженим у пам’яті чи закріпленим у культурно-історичному досвіді людства.
Історична довідка
Уперше поняття запровадив Аристотель, який виділив у пізнанні 4 види асоціацій — за суміжністю, часовою послідовністю, схожістю і контрастом. У 18 ст. ідеї асоціанізму проникли в естетику, теорію мистецтва. Г. Т. Фехнер запровадив «принцип асоціації» для розкриття творчої уяви, естетичного сприйняття і насолоди.
Характеристика
Використання асоціацій — прикметна ознака художньої мови різних видів мистецтва. Творче перетворення дійсності в мистецтві зумовлюється здатністю асоціативно співвідносити предмети і явища навколишнього світу, продуктивно конструювати за допомогою уяви їхні нові, неусталені зв’язки. Як важливий чинник, що дає переносне значення слів і своєрідну поетичність образу, розглядав А. Потебня. Відповідно, асоціація впливає на взаємодію розкутих уявлень, поєднує образи й думки, утворює нові художні поняття. Розглянувши в розвідці «Із секретів поетичної творчості» (1898) характерні прояви художньої уяви, І. Франко докладно простежив діяння законів асоціації в поетичному мистецтві, обґрунтував роль асоціювання в розвитку самобутнього художнього хисту, індивідуального стилю. Розгорнута асоціативність — важливий компонент художнього мислення; завдяки несподіваному зближенню віддалених уявлень і понять відкриваються додаткові, непередбачені зв’язки явищ, уловлюється їхній глибинний семантичний зміст.
В естетичному аспекті продуктивне значення має пізнавально-конструктивна роль асоціацій в осягненні суті індивідуальних предметів і явищ через зіставлення з іншими, в утвердженні нових типів художнього смислотворення.
Асоціації сприяють виявленню причинно-наслідкових зв’язків, які визначають рух художніх образів і сюжету твору, ефективному використанню в художньому контексті метафор, символів, тропів. За змістовим навантаженням асоціації в мистецтві можуть бути предметно-смислові, емоційно-виразні, культурно-символічні; утворення асоціацій в художньому процесі відбувається різними творчими шляхами (використовують прийоми подібності, контрасту, суміжності тощо). Асоціації художньої свідомості, спрямовані на подолання шаблонів і стереотипів сприйняття, відзначаються новизною й багатозначністю. Зміст, структурні зв’язки й семантичне наповнення асоціацій у мистецтві змінюються внаслідок історичного розвитку, трансформації творчих методів, напрямів, стилів. У мистецтві часів Давньої Русі, коли ще відчувався відгомін міфологічних уявлень, використовували усталені асоціації в дусі середньовічнього символізму й канонічності. Барокове художнє мислення спонукає до обігрування різних полярностей, зіткнення реального й фантастичного, застосування несподіваних оптичних, слухових і композиційних ефектів, складного метафоризму. Виникають нові форми асоціативної образності, порівнянь, аналогій.
Асоціація у мистецтві виникає не лише під впливом життєвих, але й художніх вражень.
Їх застосовують на різних рівнях організації і побудови творів. Відбувається тонке поєднання достовірності і умовних асоціацій, введення в художній контекст нових естетичних символів, метафоричних, сугестивних прийомів, асоціативного підтексту.
Асоціація у мистецтві — поняття загальнохудожнє, механізм дії сприяє оновленню художнього світобачення, увиразненню ідей і спостережень. Використання асоціативних прийомів залежить від естетичних уподобань митця, спрямування естетичних інтересів, розвитку творчої обдарованості. Для адекватного осягнення асоціацій митець програмує хід асоціації в адресата, але в реальному процесі сприйняття художніх творів суттєву роль відіграє індивідуальний досвід, культурно-естетичний розвиток людини. Повноцінне естетичне сприйняття передбачає розвиток специфічної худньої асоціації, знання конвенціонального коду мистецтвава.
Література
- Шудря К. П. Влада творчості. Евристично-спонукальні можливості мистецтва. Київ : Мистецтво, 1976. 247 с.
- Франко І. Я. Із секретів поетичної творчості // Франко І. Я. Зібрання творів : в 50 т. Київ : Наукова думка, 1981. Т. 31. 596 с.
- Потебня О. О. Естетика і поетика слова. Київ : Мистецтво, 1985. 302 с.
- Іванова Н. Д. Лексичні асоціації назв емоцій у ліриці Івана Франка // Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Серія: Філологія. Мовознавство. 2009. Т. 105. Вип. 92. С. 31–35.
- Слєпиніна Н. О. Асоціації: від теорії до практики // Мова і культура. 2013. Вип. 16. Т. 1. С. 71–79.
- Котлова Л. О., Марчук К. А. Психологічні особливості творення поетичного тексту (за науковим трактатом І. Франка «Із секретів поетичної творчості» // Психологія: реальність і перспективи. 2017. Вип. 8. С. 120–124.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шудря К. П. Асоціація художня (мистецтво) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Асоціація художня (мистецтво) (дата звернення: 6.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.06.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів