Асоціація художня (мистецтво)

Асоціація художня в мистецтві. Картина
М. К. Чюрльоніса «Спокій», 1904–1905

Асоціа́ція художня в мистецтві — спосіб художньої виразності, уґрунтований на виявленні зв’язку чуттєвих образів, що виникають за безпосереднього відображення дійсності, з уявленням, збереженим у пам’яті чи закріпленим у культурно-історичному досвіді людства.

Історична довідка

Уперше поняття запровадив Аристотель, який виділив у пізнанні 4 види асоціацій — за суміжністю, часовою послідовністю, схожістю і контрастом. У 18 ст. ідеї асоціанізму проникли в естетику, теорію мистецтва. Г. Т. Фехнер запровадив «принцип асоціації» для розкриття творчої уяви, естетичного сприйняття і насолоди.

Характеристика

Використання асоціацій — прикметна ознака художньої мови різних видів мистецтва. Творче перетворення дійсності в мистецтві зумовлюється здатністю асоціативно співвідносити предмети і явища навколишнього світу, продуктивно конструювати за допомогою уяви їхні нові, неусталені зв’язки. Як важливий чинник, що дає переносне значення слів і своєрідну поетичність образу, розглядав А. Потебня. Відповідно, асоціація впливає на взаємодію розкутих уявлень, поєднує образи й думки, утворює нові художні поняття. Розглянувши в розвідці «Із секретів поетичної творчості» (1898) характерні прояви художньої уяви, І. Франко докладно простежив діяння законів асоціації в поетичному мистецтві, обґрунтував роль асоціювання в розвитку самобутнього художнього хисту, індивідуального стилю. Розгорнута асоціативність — важливий компонент художнього мислення; завдяки несподіваному зближенню віддалених уявлень і понять відкриваються додаткові, непередбачені зв’язки явищ, уловлюється їхній глибинний семантичний зміст.

В естетичному аспекті продуктивне значення має пізнавально-конструктивна роль асоціацій в осягненні суті індивідуальних предметів і явищ через зіставлення з іншими, в утвердженні нових типів художнього смислотворення.

Асоціації сприяють виявленню причинно-наслідкових зв’язків, які визначають рух художніх образів і сюжету твору, ефективному використанню в художньому контексті метафор, символів, тропів. За змістовим навантаженням асоціації в мистецтві можуть бути предметно-смислові, емоційно-виразні, культурно-символічні; утворення асоціацій в художньому процесі відбувається різними творчими шляхами (використовують прийоми подібності, контрасту, суміжності тощо). Асоціації художньої свідомості, спрямовані на подолання шаблонів і стереотипів сприйняття, відзначаються новизною й багатозначністю. Зміст, структурні зв’язки й семантичне наповнення асоціацій у мистецтві змінюються внаслідок історичного розвитку, трансформації творчих методів, напрямів, стилів. У мистецтві часів Давньої Русі, коли ще відчувався відгомін міфологічних уявлень, використовували усталені асоціації в дусі середньовічнього символізму й канонічності. Барокове художнє мислення спонукає до обігрування різних полярностей, зіткнення реального й фантастичного, застосування несподіваних оптичних, слухових і композиційних ефектів, складного метафоризму. Виникають нові форми асоціативної образності, порівнянь, аналогій.

Асоціація у мистецтві виникає не лише під впливом життєвих, але й художніх вражень.

Їх застосовують на різних рівнях організації і побудови творів. Відбувається тонке поєднання достовірності і умовних асоціацій, введення в художній контекст нових естетичних символів, метафоричних, сугестивних прийомів, асоціативного підтексту.

Асоціація у мистецтві — поняття загальнохудожнє, механізм дії сприяє оновленню художнього світобачення, увиразненню ідей і спостережень. Використання асоціативних прийомів залежить від естетичних уподобань митця, спрямування естетичних інтересів, розвитку творчої обдарованості. Для адекватного осягнення асоціацій митець програмує хід асоціації в адресата, але в реальному процесі сприйняття художніх творів суттєву роль відіграє індивідуальний досвід, культурно-естетичний розвиток людини. Повноцінне естетичне сприйняття передбачає розвиток специфічної худньої асоціації, знання конвенціонального коду мистецтвава.

Література

  1. Шудря К. П. Влада творчості. Евристично-спонукальні можливості мистецтва. Київ : Мистецтво, 1976. 247 с.
  2. Франко І. Я. Із секретів поетичної творчості // Франко І. Я. Зібрання творів : в 50 т. Київ : Наукова думка, 1981. Т. 31. 596 с.
  3. Потебня О. О. Естетика і поетика слова. Київ : Мистецтво, 1985. 302 с.
  4. Іванова Н. Д. Лексичні асоціації назв емоцій у ліриці Івана Франка // Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Серія: Філологія. Мовознавство. 2009. Т. 105. Вип. 92. С. 31–35.
  5. Слєпиніна Н. О. Асоціації: від теорії до практики // Мова і культура. 2013. Вип. 16. Т. 1. С. 71–79.
  6. Котлова Л. О., Марчук К. А. Психологічні особливості творення поетичного тексту (за науковим трактатом І. Франка «Із секретів поетичної творчості» // Психологія: реальність і перспективи. 2017. Вип. 8. С. 120–124.

Автор ВУЕ

К. П. Шудря


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Шудря К. П. Асоціація художня (мистецтво) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Асоціація художня (мистецтво) (дата звернення: 6.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
23.06.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶