Аспергера синдром
А́спергера синдро́м — розлад психіки, що характеризується якісним порушенням соціальної взаємодії з обмеженою повторюваною й стереотипною поведінкою, дисфункціями в соціальній діяльності або в інших сферах життя.
Історична довідка
Уперше синдром описав 1944 Г. Аспергер (1906–1980; Австрія). 1994 синдром Аспергера включено до четвертого видання Діагностичного та статистичного керівництва з психічних розладів IV (DSM IV) як окрему одиницю, а в DSM V 2013 — віднесено до розладів спектра аутизму.
Етіологія та патогенез
Подібно до пацієнтів з аутизмом, хворі зі синдромом Аспергера виявляють дефіцит соціальної взаємодії, неадекватні навички спілкування, а також обмеження інтересу, однак мають низку певних клінічних особливостей.
Обмеження соціальної взаємодії спричинене нездатністю інтуїтивно розпізнавати невербальні сигнали від інших людей; їхній інтерес до людей часто обмежений. Натомість пацієнти зі синдромом Аспергера мають «особливі інтереси», які можуть здатися незвичайними через їхній предмет або інтенсивність. Вони також нерідко зациклені на постійності їхнього оточення і сталості щоденних дій; раптові зміни можуть виходити за межі можливостей їхнього допінгу (поведінкової реакції, спрямованої на подолання стресу).
У 6–10 % пацієнтів синдром Аспергера поєднується з іншими захворюваннями (наприклад, синдромом Дауна, ламкою Х-хромосомою, фенілкетонурією, туберозним склерозом), етіологія яких не встановлена.
Причини розвитку синдрому достеменно невідомі. Серед гіпотез — спадковість і генні мутації. Останні генетичні дослідження виявили низку хромосомних ділянок, пошкодження яких може спричинити захворювання, що підтверджено для невеликої кількості випадків.
Клініка
Залежно від тяжкості симптомів, пацієнти зі синдромом Аспергера або можуть проявляти незвичайну соціальну поведінку, або мають серйозні обмеження соціального та професійного життя.
Література
- Roy M., Dillo W., Emrich H. et al. Asperger’s Syndrome in Adulthood // Deutsches Дrzteblatt International. 2009. № 106 (5). P. 59–64.
- Пінчук І. Я., Панічевська Є. Л., Пішель В. Я. та ін. Розлади спектра аутизму у дорослих: сучасний стан проблеми //Архів психіатрії. 2013. Т. 19. № 4 (75). C. 47–50.
- Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. 5th ed. Washington : American Psychiatric Association Publishing, 2013. 947 p.
- Barahona-Corrкa J. B., Filipe C. N. A Concise History of Asperger Syndrome: The Short Reign of a Troublesome Diagnosis // Frontiers in Psychology. 2015. № 6. P. 1–7. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4725185/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Трачук Л. Є., Чабан О. С. Аспергера синдром // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аспергера синдром (дата звернення: 6.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.04.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
