Астрономія геодезична

Астроно́мія геодезична, астрогеодезія — розділ геодезії, що вивчає теорію і практичні методи визначення координат та азимутів напрямів вибраних точок і предметів на Землі, а також широкий спектр інших прикладних задач.

Загальна характеристика

Основні методи розв’язання задач астрогеодезії базуються на використанні законів сферичної та планіметричної тригонометрії, астрометрії, а також методів відліку, зберігання та обліку часу.

Предметом астрономії геодезичної є побудова теорій практичного використання астрономічних інструментів для досягнення цілей та розв’язання задач, які виникають у цій галузі науки; розробка теорій, методів і методик проведення спостережень астрономічних об’єктів та земних орієнтирів для визначення широти, довготи, азимута, місцевого зоряного часу.

Об’єкти астрономії геодезичної — астрономічні тіла, штучні супутники Землі та об’єкти на поверхні Землі.

Спостережуваними параметрами та фізичними величинами в астрономії геодезичній є зенітні відстані й азимути світил, горизонтальні та вертикальні кути між напрямками на різні світила і земні предмети, точні моменти та інтервали часу.

Інструментальна база астрогеодезії

Для астрономічних спостережень використовують призмову астролябію, зеніт-телескоп, пасажний інструмент, вертикальний та меридіанні круги, морський і авіаційний секстанти, теодоліт, універсальний інструмент та інші.

Для відліку та хронометражу часу використовують польовий хронометр, хронограф і системи прийому сигналів точного часу, які генерує Служба часу.

Окремі задачі астрогеодезії розв’язують шляхом спостереження за штучними супутниками Землі за допомогою супутникових камер. Використовують також гравіметри, гіроскопи.

Задачі астрономії геодезичної

Наближені задачі астрогеодезії

Наближені методи астрогеодезії дозволяють проводити прямі вимірювання спостережних величин за допомогою невеликої кількості вимірювань, фіксації моментів спостережень не точніше 1s у часовій шкалі та 1″ у кутовій шкалі, що дозволяє використовувати результати наближених методів для обробки точних значень вказаних параметрів.

Основні наближені задачі астрогеодезії:

  • отримання наближених широт, довгот та азимутів для обробки точних значень вказаних параметрів;
  • орієнтування інструментарію для проведення точних астрономічних спостережень;
  • створення астрономо-геодезичної мережі;
  • калібрування існуючої астрономо-геодезичної мережі;
  • контроль кутових вимірювань у полігонометричних ходах та інших кутових побудовах;
  • калібрування гіроскопічних приладів, що застосовуються в маркшейдерській справі та інших інженерних роботах.

Точні задачі астрогеодезії

Під точними задачами та методами розуміють задачі та методи, що дозволяють отримати значення широт, довгот і азимутів напрямків із максимально можливою точністю.

Серед основних точних задач астрономічної геодезії:

  • створення прецизійної астрономо-геодезичної мережі;
  • визначення видимих місць зір та компонентів їхнього власного руху для потреб морської, повітряної та космічної навігації;
  • визначення параметрів референц-еліпсоїда; абсолютних та відносних висот квазігеоїду відносно референц-еліпсоїда; абсолютної величини, напрямку та градієнту вектора напруженості гравітаційного поля Землі;
  • моніторинг змін кутової швидкості та кутового прискорення добового обертання Землі;
  • визначення параметрів дрейфу географічних і геомагнітних полюсів Землі;
  • визначення з астрономічних спостережень складових ухилення вертикальної (прямовисної) лінії для встановлення зв’язку між геодезичною та астрономічною системами координат;
  • приведення вимірювань до прийнятої ери відліку координат і гравітаційного потенціалу для вивчення внутрішньої будови Землі.

Література

  1. Пинигин Г. И. Телескопы наземной оптической астрометрии. Николаев : Атолл, 2000. 104 с.
  2. Савчук С. Г. Вища геодезія. Сфероїдна геодезія. Львів : Ліга-Прес, 2000. 248 с.
  3. Літнарович Р. М. Геодезична астрономія. Чернігів : Чернігівський державний інститут економіки і управління, 2000. 76 с.
  4. Capitaine N., Guinot B., McCarthy D. Definition of the Celestial Ephemeris Origin and of UT1 in the International Reference Frame // Astronomy and Astrophysics. 2000. № 355 (1). P. 398–405.
  5. Геодезичний енциклопедичний словник / За ред. В. Літинського. Львів : Євросвіт, 2001. 668 с.
  6. Wallace P., Capitaine N. Precession-nutation Procedures Consistent with IAU 2006 Resolutions // Astronony & Astrophysics. 2006. № 459 (3). P. 981–985.
  7. Новак Б. І., Порицький Г. О., Рафальська Л. П. Геодезія. 2-ге вид., перероб. та допов. Київ : Арістей, 2008. 284 c.
  8. Старовєров В. С., Ковальов М. В., Опенько І. А. Вища геодезія. Київ : Медінформ, 2018. 370 с.

Автор ВУЕ

О. Г. Шевчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Астрономія геодезична // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Астрономія геодезична (дата звернення: 6.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
01.03.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶