Астрономія позаатмосферна
Астроно́мія позаатмосфе́рна — розділ астрономії, який досліджує космічні об’єкти за допомогою техніки, винесеної за межі атмосфери Землі.
Зміст
Історична довідка
Початок досліджень за допомогою космічної техніки було покладено 4 жовтня 1957 запуском у СРСР першого в світі штучного супутника Землі.
Перші успіхи астрономії позаатмосферної пов’язані з використанням висотних аеростатів та ракет, здатних досягати висот 150 км над рівнем моря, що дозволило підняти астрономічні прилади вище шарів атмосфери, насичених водяною парою і подолати озоновий шар атмосфери, який сильно поглинає електромагнітне випромінювання у широкій частині спектру. Це удоступнило дослідження спектра електромагнітного випромінювання небесних тіл від 0,1 до 80 нм. Дослідження такого типу збагатили вже відомі факти про фізичні процеси у Всесвіті. Одержані результати реєструють на борту або передають на Землю за допомогою радіотелеметричних систем.
Хоча використання ракет дозволило підняти астрономічні інструменти майже у відкритий космос, але відносно малий час польоту, невелика корисна маса, яку здатні були підняти в космос ракети, труднощі у точному наведенні апаратури на астрономічні об’єкти та утримання об’єкта у полі зору не дозволили проводити повноцінні довготривалі дослідження. На цьому етапі розвитку астрономії позаатмосферної основними об’єктами досліджень були Земля і Сонце.
Із початком космічної ери пов’язана справжня революція в розвитку позаатмосферної астрономії, адже використання космічних апаратів дозволило розмістити астрономічне обладнання в безпосередній близькості від досліджуваних об’єктів (планет, карликових планет, супутників планет, астероїдів, комет) та наблизити роздільну здатність оптичних телескопів до теоретичної межі, обумовленої явищами дифракції.
Характеристика
Для астрономії позаатмосферної доступні дослідження астрономічних об’єктів із використанням всього спектру електромагнітних випромінювань, оскільки на ці дослідження не впливає поглинання хвиль в атмосфері Землі. Астрономія позаатмосферна вивчає рентгенівське, ультрафіолетове, інфрачервоне та гамма-випромінювання небесних тіл, корпускулярні потоки, магнітні поля навколо космічних об’єктів і в міжпланетному просторі, а також земні об’єкти.
Завдання астрономії позаатмосферної полягає в розширенні діапазону спостережень і усуненні завад, зумовлених земною атмосферою. Основними розділами є: астрономія високих енергій (у рентгенівських променях і гамма-променях); оптична й ультрафіолетова (УФ) астрономія; інфрачервона (ІЧ) астрономія та космічна радіоінтерферометрія з наддовгою базою.
Відкриття
Завдяки астрономії позаатмосферній:
- були відкриті радіаційні пояси Землі;
- отримані дані про температуру плазми та анізотропію короткохвильового випромінювання в сонячній короні;
- було відкрито явище сонячного вітру;
- отримані фотографії туманностей, галактик, зір у різних частинах спектру електромагнітних коливань, що дозволило всебічно й повно вивчити численні фізичні явища та процеси, що протікають в надрах та на поверхні астрономічних об’єктів.
За допомогою методів позаатмосферної астрономії було відкрито невідомі раніше типи небесних тіл: космічні мазери, сейфертівські галактики, нові джерела рентгенівського випромінювання (рентгенівські пульсари, барстери та багато інших).
Космічні обсерваторії
Від 1990-х у практику астрономії позаатмосферної увійшов принципово новий тип обладнання — космічні обсерваторії. Космічна обсерваторія — космічний апарат для дистанційного дослідження астрономічних тіл. Кожна з космічних обсерваторій досліджує небесні тіла в своїй області електромагнітного спектру. Найбільші космічні обсерваторії:
- «Габбл» («Hubble Space Telescope») — космічний телескоп для спостережень у видимому діапазоні і в ближній ультрафіолетовій області спектра, запущений у 1990;
- «Комптон» («Compton Gamma Ray Observatory») — гамма-обсерваторія, запущена в 1991;
- «Чандра» («Chandra X-ray Observatory») — рентгенівська обсерваторія, запущена в 1999;
- «Спітцер» («Spitzer») — інфрачервоний телескоп, виведений на орбіту 25.09.2003.
У зв’язку з експериментальним детектуванням гравітаційних хвиль (2016) в космос була запущена гравітаційна обсерваторія Laser Interferometer Space Antenna pathfinder (LISAp). Цей новий тип телескопа приймає гравітаційні хвилі — брижі в просторі-часі, породжені зіткненнями нейтронних зір і чорних дір.
Перелік космічних телескопів та обсерваторій, що досліджують різні діапазони
| Діапазон | Назва технічних засобів | |
|---|---|---|
| Гамма-діапазон | Космічні телескопи: 3rd High Energy Astronomy Observatory (HEAO 3), Astrorivelatore Gamma ad Immagini LEggero (AGILE), Compton Gamma Ray Observatory (CGRO), Cos-B, Gamma, Fermi Gamma-ray Space Telescope, Granat, High Energy Transient Explorer 2 (HETE 2), International Gamma Ray Astrophysics Laboratory (INTEGRAL), Low Energy Gamma Ray Imager (LEGRI), Second Small Astronomy Satellite (SAS 2), Swift Gamma Ray Burst Explorer. | |
| Рентгенівський діапазон | Космічні телескопи: 1st High Energy Astronomy Observatory (HEAO 1), 3rd High Energy Astronomy Observatory (HEAO 3), A Broadband Imaging X-ray All-sky Survey (ABRIXAS), Advanced Satellite for Cosmology and Astrophysics (ASCA), Array of Low Energy X-ray Imaging Sensors (Alexis), Aryabhata, Astron, Astronomical Netherlands Satellite (ANS), Astrosat, BeppoSAX, Broad Band X-ray Telescope / Astro 1, Chandra X-ray Observatory, Cos-B, Cosmic Radiation Satellite (CORSA), Dark Universe Observatory, Einstein Observatory (HEAO-2), EXOSAT, Ginga (Astro-C), Granat, Hakucho, High Energy Transient Explorer 2 (HETE 2), International Gamma Ray Astrophysics Laboratory (INTEGRAL), International X-ray Observatory, Nuclear Spectroscopic Telescope Array (NuSTAR), ROSAT, Rossi X-ray Timing Explorer, Spectrum-X-Gamma, Suzaku (ASTRO-E2), Swift Gamma Ray Burst Explorer, Tenma, Third Small Astronomy Satellite (SAS-C), Uhuru, X-Ray Evolving Universe Spectroscopy Mission (XEUS), XMM-Newton | |
| Ультрафіолетові хвилі | Космічні телескопи: Astro 2, Astron, Astronomical Netherlands Satellite (ANS), Astrosat, Broad Band X-ray Telescope / Astro 1, Copernicus Observatory, Cosmic Hot Interstellar Spectrometer (CHIPS), Extreme Ultraviolet Explorer (EUVE), Far Ultraviolet Spectroscopic Explorer (FUSE), Galaxy Evolution Explorer (GALEX), Hubble Space Telescope, International Ultraviolet Explorer (IUE), Korea Advanced Institute of Science and Technology Satellite 4 (Kaistsat 4), OAO-2, Swift Gamma Ray Burst Explorer, Tel Aviv University Ultraviolet Explorer (TAUVEX). | |
| Видиме світло | Космічні обсерваторії: Advanced Technology Large Aperture Space Telescope, Space Telescope Science Institute, Astrosat, COROT, Dark Energy Space Telescope, Gaia, Hipparcos, Hubble, Kepler, MOST, Terrestrial Planet Finder | |
| Діапазон інфрачервоного світла | Космічні телескопи: AKARI, Darwin Mission, Euclid, Herschel Space Observatory, IRASInfrared Space Observatory (ISO), Infrared Telescope in Space, Midcourse Space Experiment (MSX), Spitzer Space Telescope, Submillimeter Wave Astronomy Satellite (SWAS), Terrestrial Planet Finder, Wide-field Infrared Survey Explorer (WISE), Wide Field Infrared Survey Telescope (WFIST) | |
| Мікрохвильова частина спектру електромагнітних випромінювань космічних об’єктів | Космічні телескопи: Cosmic Background Explorer (COBE), Odin, Planck, WMAР. | |
| Радіоінтерферометри з наддалекою (космічною) базою | Космічні телескопи: Highly Advanced Laboratory for Communications and Astronomy (HALCA, or VSOP), РадиоАстрон, VSOP-2 | |
| Космічні детектори частинок | Космічні телескопи: 3rd High Energy Astrophysics Observatory (HEAO 3), Alpha Magnetic Spectrometer 01 (AMS-01), Alpha Magnetic Spectrometer 02 (AMS-02), Astromag Free-Flyer, Payload for Antimatter Matter Exploration and Light-nuclei Astrophysics (PAMELA) |
Література
- Toller G., Tanabe H., Weinberg J. Background Starlight at the North and South Celestial, Ecliptic, and Galactic Poles // Astronomy and Astrophysics. 1987. № 188 (1). P. 24–34.
- Астрономічний енциклопедичний словник / За заг. ред. І. А. Климишина, А. О. Корсунь. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003. 548 c.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Астрономія позаатмосферна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Астрономія позаатмосферна (дата звернення: 6.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.09.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
