Астряб, Матвій Григорович
Астря́б, Матвій Григо́рович (01.08.1843, с. Висова, тепер с. Висова-Здруй Горлицького повіту Малопольського воєводства, Польща — 18.01.1925, м. Лубни, тепер Україна) — історик, краєзнавець, педагог, громадський діяч.
|
Астряб, Матвій Григорович | |
|---|---|
| Народження | 01.08.1843 |
| Місце народження | Висова |
| Смерть | 18.01.1925 |
| Місце смерті | Лубни |
| Місце діяльності | Україна, Росія, Грузія |
| Напрями діяльності | архівознавство, краєзнавство, історія |
Життєпис і діяльність
Походив із селянської родини. 1859–1862 здобув початкову освіту в Горлицькому початковому училищі (м. Горлиці, тепер Польща). 1862–1866 навчався в Перемиській гімназії й одночасно в Перемиському псаломницькому училищі (м. Перемишль, тепер Польща). Не завершивши навчання, виїхав до Російської імперії, оселився в м. Києві. За сприяння директора Першої київської чоловічої гімназії О. Андріяшева (1826–1907) продовжив навчання в цьому закладі.
1869–1873 навчався на слов’яно-російському відділенні історико-філологічного факультету Імператорського університету Св. Володимира (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Згодом недовго працював викладачем у Першій київській чоловічій і Глухівській гімназіях.
1874 за власним бажанням переведений на викладацьку роботу до гімназії в м. Кутаїсі (тепер Грузія).
1880–1893 — викладач давньогрецької мови й латини в гімназії м. Катеринодара (тепер м. Краснодар, РФ).
Після виходу на пенсію 1893 оселився в Лубенському повіті (тепер Полтавська обл.), зайнявся господарством, але через нестабільний дохід відновив педагогічну працю.
1904–1910 — вихователь у Полтавському пансіоні-притулку. З 1907 — член Полтавської вченої архівної комісії (див. Архівні губернські комісії).
Організатор і перший керівник архіву в м. Лубнах (1920–1925), засновник і перший голова Лубенської повітової архівної комісії (1921). З 1923 — член Лубенського наукового товариства при ВУАН.
Праці
Автор низки розвідок з історії Полтавщини, базованих на матеріалі місцевих архівів. Праці, написані на початку 1920-х, збереглися в рукописах, особливо цінною вважається монографія «Малоросійський Лубенський полк» (1923; зберігається в Санкт-Петербурзькій філії Архіву РАН).
Праці
- Процессы Андрея Марковича // Труды Полтавской ученой архивной комиссии. 1909. Т. 6; 1910. Т. 7;
- Старая Полтавщина и столетняя тяжба Марковичей со Свечками и Ивасютами: 1720–1827 гг. // Труды Полтавской ученой архивной комиссии. 1912. Т. 8;
- Земли церквей Лубенского духовного правления в 1787 г.: материалы к генеральному межеванию // Труды Полтавской ученой архивной комиссии. 1913. Т. 10;
- Лубенский монастырь // Труды Полтавской ученой архивной комиссии. 1915. Т. 13.
Література
- Івченко Л. Матвій Григорович Астряб // Нові дні. 1960. Ч. 126–127.
- Ванцак Б. Сторінки життя та діяльності М. Г. Астряба // Архівний збірник на посвяту 90-річчю Полтавської Вченої Архівної Комісії: 1903–1993. Полтава, 1993.
- Зленко Г. Призабута автобіографія М. Г. Астряба // Архівний збірник на посвяту 90-річчю Полтавської Вченої Архівної Комісії: 1903–1993. Полтава, 1993.
- Чиркова М. М. Г. Астряб і лубенські архіви // Архівна та бібліотечна справа в Україні доби визвольних змагань (1917–1921). Київ, 1998.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Астряб, Матвій Григорович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Астряб, Матвій Григорович (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.07.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
