Афанасьєв-Чужбинський, Олександр Степанович

Афанасьєв-Чужбинський.jpg

Афана́сьєв-Чужби́нський, Олекса́ндр Степа́нович (справжнє прізвище — Афанасьєв; інші псевдоніми — Невідомий, Лубенец, Пустинник та ін.; 11.03.1816, с. Ісківці, тепер Лубенського району Полтавської області, Україна — 18.09.1875, м. Санкт-Петербург, тепер Російська Федерація) — письменник, історик, мовознавець, етнограф. Писав українською та російською мовами.

Афанасьєв-Чужбинський, Олександр Степанович

Псевдоніми Невідомий, Лубенец, Пустинник
Справжнє прізвище Афанасьєв
Народження 11.03.1816
Місце народження Ісківці, Лубенський район, Полтавська область, Україна
Смерть 18.09.1875
Місце смерті Санкт-Петербург, Росія
Місце поховання Літераторські мостки Волковського кладовища
Alma mater Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Напрями діяльності літературна творчість, поезія, історія, мовознавство, етнографія

Життєпис

Народився в сім’ї дрібного поміщика. З 1829 навчався в Ніжинській гімназії вищих наук князя Безбородька (тепер Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя), яку закінчив 1835 зі званням студента та правом на чин 14-го класу. 1836 вступив юнкером у Білгородський уланський полк. 1843 вийшов у відставку в чині поручика.

Після завершення служби повернувся в Україну. 1843 познайомився з Т. Шевченком, 1845–1846 супроводжував поета в подорожі Лівобережною Україною. З 1847 служив у канцелярії воронезького губернатора, був редактором неофіційної частини газети «Воронезькі губернські відомості» («Воронежские губернские ведомости»).

1856–1859 брав участь в етнографічній експедиції приморських областей Росії, яку організувало морське міністерство. Після повернення жив у м. Санкт-Петербурзі. 1864 заснував газету «Петербурзький листок» («Петербургский листок»), 1873 працював відповідальним редактором сатиричного журналу «Іскра» («Искра»). В останні роки життя був інспектором шкіл грамотності, завідував музеєм Петропавлівської фортеці у Санкт-Петербурзі.

Творчість

1831 опублікував в «Українському альманасі» («Украинский альманах») оповідання «Ніженські греки» («Нежинские греки»), 1838 — у журналі «Современник» вірш «Перстень» («Кольцо»), в додатку до газети «Російський інвалід» («Русскій инвалидъ») — уривки з роману «Чугуєвський козак» («Чугуевскій казакъ»).

Надрукував вірші українською мовою в альманахах «Ластівка» (1841) і «Молодик» (1843). Опублікував 1855 у м. Санкт-Петербурзі анонімну збірку віршів «Що було на серці», потім публікував свої твори в журналі «Основа».

Афанасьєв-Чужбинський — один із представників української романтичної (див. Романтизм) поезії 1840–1860-х. Найвідомішими є його романсові, інтимні поезії, перейняті щирим почуттям («Шевченкові», «Прощання», «Безталання», «Є. П. Гребінці» та ін.). Вірш «Скажи мені правду, мій любий козаче» став народною піснею.

Афанасьєву-Чужбинському належать прозові твори російською мовою на теми провінційного, військового і столичного життя: повість «Бабуся (Сільські сцени)» [«Бабушка (Деревенскіе сцены)», 1861], «Нариси минулого» («Очерки прошлаго», ч. 1–4, 1861–1871), роман «Петербурзькі гравці» («Петербургскіе игроки», 1871–1872), які мають соціально-критичне спрямування.

Написав статтю-некролог «Землякам. Над могилою Т. Г. Шевченка» («Землякам, надъ гробом Т. Г. Шевченко», 1861) та «Спомини про Т. Г. Шевченка» («Воспоминания о Т. Г. Шевченко», 1861).

Автор праць «Коротка російська історія для простолюду» («Краткая русская история для простолюдинов», 1855), «Поїздка на Дніпровські пороги і на Запоріжжя» («Поездка на Днепровские пороги и на Запорожье», 1858), «Поїздка у Південну Росію. Ч. 1. Нариси Дніпра. Ч. 2. Нариси Дністра» («Поездка въ Южную Россию. Ч. 1. Очерки Днепра. Ч. 2. Очерки Днестра», 1863), «Побут малоросійського селянина» («Быт малорусскаго крестьянина», 1855), «Дві старовинні малоросійські думи» («Две старовинныя малороссиійские думы», 1853) та ін. Уклав «Словник малоросійського наріччя» («Словарь малорусскаго наречия», 1855; опубліковано частину — до літери «З»), який високо оцінили І. Франко, І. Срезневський та ін.

Цитата

Є. П. Гребінці
Скажи мені правду, мій добрий козаче,
Що діяти серцю, коли заболить?
Як серце застогне і гірко заплаче,
Як дуже без щастя воно защемить:
Як горе, мов терен, всю душу проколе,
Коли одцуралось тебе уже все
І ти, як сухеє перекотиполе,
Не знаєш, куди тебе вітер несе?
— Е, ні! — кажеш мовчки. — Скосивши билину,
Хоч рано і вечір водою полий, —
Не зазеленіє; кохай сиротину,
А матері й батька не бачити їй!
Отак і у світі: хто рано почує,
Як серце застогне, як серце зітхне,
Той рано й заплаче, а доля шуткує:
Поманить, поманить та й геть полине.
А можна ж утерпіть, як яснеє сонце
Блисне і засяє для миру всього,
І гляне до тебе в убоге віконце?..
Осліпнеш, а дивишся все на його.

 (Афанасьєв-Чужбинський О. С. Є. П. Гребінці. Скажи мені правду, мій добрий козаче // Українські поезії (виданє й передмова Івана Франка). Львів : [б. в.], 1912. С. 18. URL: https://archive.org/details/ukranskipoezi00afan/page/n7; Українські поети-романтики. Київ : Наукова думка, 1987. С. 245).


Твори

  • Собрание починений : в 9 т. Санкт-Петербург : Г. Гоппе, 1890–1893.
  • Українські поезії (виданє й передмова Івана Франка). Львів : [б. в.], 1912. С. 18.
  • Поезії. Київ : Радянський письменник, 1972. 218 с.
  • Критика // Історія української літературної критики та літературознавства : в 3 кн. Київ : Либідь, 1996. Кн. 1. С. 105–111.
  • Воспоминания о Т. Г. Шевченко. Киев : Днепро, 1998. С. 101–123.

Праці

  • Поездка в Южную Россию : в 2 ч. Петербург : Типография Морского министерства ; А. Ф. Базунов, 1861–1863.
  • Подорож у Пiвденну Росiю. Днiпропетровськ : Сiч, 2004. 469 с.
  • Нариси Дніпра (за матеріалами експедиції 1856–1859 років). Львів : Апріорі, 2016. 544 с.
  • Нариси Дністра (за матеріалами експедиції 1859–1860 років). Львів : Апріорі, 2016. 524 с.

Література

  1. Гнатюк М. Олександр Афанасьєв-Чужбинський // Афанасьєв-Чужбинський О. С. Поезії. Київ : Радянський письменник, 1972. 218 с.
  2. Франко І. Олександр Степанович Афанасьєв-Чужбинський // Франко І. Я. Зібрання творів : у 50 т. Київ : Наукова думка, 1983. Т. 39. 702 с.
  3. Моціяка О. М. Олександр Афанасьєв-Чужбинський і Євген Гребінка: діалектика взаємин // Література та культура Полісся. Серія: Філологічні науки. 2016. Вип. 82. № 6. С. 4–15.
  4. Юрчук О. Олександр Афанасьєв-Чужбинський і Тарас Шевченко: реконструкція історії взаємин // Література та культура Полісся. Серія: Філологічні науки. 2016. Вип. 84. № 7. С. 227–234.

Автор ВУЕ

З. П. Мороз


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Мороз З. П. Афанасьєв-Чужбинський, Олександр Степанович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Афанасьєв-Чужбинський, Олександр Степанович (дата звернення: 1.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено:
18.03.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶