Ахл ас-Сунна ва-л-Джамаа
Ахл ас-Су́нна ва-л-Джамаа, Ахль ас-Суна ва’ль Джама’а (від араб. أهل السنةوالجماعة — «люди Сунни і єдності громади») — історична самоназва прихильників сунізму, найчисельнішого напряму в ісламі.
Етимологія
Етимологічно назва складається з двох частин.
Перша вказує на визнання і наслідування «сунни», тобто «прикладу», «звичаю», «шляху» пророка Мухаммада (звідси походить і назва «суніти» — ті, хто прямують правильним шляхом). Життя пророка, його вчинки і висловлювання, поради та рекомендації — як настанови для умми і взірець для кожного мусульманина — переказані в хадисах. Спершу такі настанови передавалися усно, згодом зібрання визнаних достовірними хадисів склали письмову збірку — Сунну. Існує переказ, що пророк Мухаммед на питання про те, хто такі «люди Сунни», відповів: «ті, хто дотримується того, чого дотримуюсь я сам та мої сподвижники». Відтак наслідування приписів Корану і прикладів Сунни складає зміст праведного способу життя для мусульман-традиціоналістів.
Друга частина назви, вказуючи на узгоджену думку громади, фіксує інший важливий інститут традиційного ісламу — роль об’єднаної громади одновірців; колективне вирішення усіх важливих релігійних, суспільних, практичних проблем життя умми.
Історична довідка
Вважається, що період єдності мусульманської громади коротко тривав у часи правління перших наступників Мухаммада (праведних халіфів) і закінчився разом із убивством третього халіфа Османа (656). Наступні події, гострі конфлікти навколо правонаступництва політичної влади, призвели до розколу умми, відокремлення шиїтів і хариджитів, множення релігійно-політичних течій і рухів — як поміркованих, так і радикальних. Поняття «Джамаа» у сенсі єдності, погодження, зладу поширюється після акту передачі влади в Халіфаті від Хасана ібн Алі до Муавії (661). Цією подією була символічно завершена громадянська війна і знову встановлений нетривалий період єдності умми (т. з. «рік єдності», санат аль-джамаа).
Вагому роль у формуванні політичних орієнтацій сунітської більшості відіграв богослов і знавець хадисів Хасан аль-Басрі (642-728). Виступаючи проти тиранії династії Омеядів, аль-Басрі, разом з тим, послідовно засуджував розбрат в уммі — кровопролитні військові конфлікти, радикальні погляди і дії мутазилітів, шиїтів, хариджитів; закликав керуватися Кораном і Сунною. Акцентуючи поміркованість переважної більшості мусульман та їхню готовність сповідувати «спільну віру», що існувала до спалаху смути і громадянського протистояння, він вживав терміни «Ахл аль-Сунна» (люди Прикладу), «Ахл аль-Хадіс» (люди Переказу), «Ахл аль-Джамаа» (люди Згоди), «Ахл аль-Хакк» (люди Істини). Від поч. 8 ст. ці поняття увійшли в обіг у мусульманських богословів і правознавців. Пізніше для позначення більшості правовірних мусульман-традиціоналістів з’явилося узагальнене словосполучення «Ахл ас-Суна ва-л-Джамаа».
«Люди Суни і єдності громади» вважали правовірними винятково себе, на відміну від мусульман-інакодумців — «ахл-ад-далала» («людей омани», заблукалих). При цьому посилались на пророцтво Мухаммада, згідно з яким після його смерті спільнота мусульман розколеться на 73 течії, секти (араб. «фірак»), лише одна з яких буде врятована. Утім, такий поділ був умовним і тенденційним через відсутність чітких критеріїв ортодоксії, «правильної віри» в ісламі. До того ж і в лавах сунітів не було релігійної єдності й однодумства.
У подальшому, в полеміці між різними філософськими і правовими школами, були вироблені й систематизовані доктринальні засади сунізму та сформувалися чотири основі мазхаби — ханафітський, малікітський, шафіїтський, ханбалітський.
Література
- Прозоров С. М. К вопросу о «правоверии» в исламе: понятие ахл ас-сунна (сунниты) // Проблемы арабской культуры. Москва : Наука, 1987. С. 213–218.
- Али-заде А. Ахль ас-Сунна ва’ль Джама’а // Исламский энциклопедический словарь. Москва : Ансар, 2007. С. 104–107.
- Салеев А. З., Фасхудинов Р. Р., Жагипаров К. Л. и др. История ислама. Москва : Мир знаний, 2015. 544 с.
- Абу Асад аль-Ханафи. Люди Сунны и согласия — кто они?: Ахлю-с-Сунна валь-Джама’а. Казань : Хузур-Спокойствие, 2018. 256 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Ахл ас-Сунна ва-л-Джамаа // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ахл ас-Сунна ва-л-Джамаа (дата звернення: 5.05.2024).
