Ахметелі, Олександр Васильович

Sandro Akhmeteli.jpg

Ахмете́лі, Олекса́ндр Васи́льович (Сандро; груз. ალექსანდრე ახმეტელი; 13.04.1886, с. Анага, тепер муніципалітет Сігнагі, Грузія — 29.06.1937, місце смерті невідомо) — театральний режисер, корифей грузинського театру, народний артист Грузинської РСР (з 1933). Жертва сталінського терору.

Ахметелі, Олександр Васильович

(ალექსანდრე ახმეტელი)

Народження 13.04.1886
Місце народження Анага, Грузія
Смерть 29.06.1937
Місце смерті невідомо
Напрями діяльності театральне мистецтво

Життєпис

Народився у сім’ї священика.

З 1909 виступав зі статтями про театральне мистецтво.

Закінчив 1916 юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету (тепер Санкт-Петербурзький державний університет). Приїжджаючи на канікули до Грузії, ставив аматорські вистави у м. Телаві та с. Квемо Мачхані.

У 1920 дебютував як театральний режисер, поставивши у Театрі грузинської драми (з 1921 — Театр імені Ш. Руставелі, м. Тифліс, тепер м. Тбілісі) спектакль «Бердо Зманія» С. Шаншіашвілі (1888–1979).

Вчився як режисер у К. Марджанішвілі, ставив разом із ним спектаклі.

У 1923–1926 — режисер, 1926–1935 — головний режисер і художній керівник Першого державного грузинського театру імені Ш. Руставелі (м. Тифліс; після 1936 — м. Тбілісі).

1924 був одним з ініціаторів створення молодіжної театральної корпорації «Дуруджи».

У 1935–1936 — режисер «Зеленого театру» в м. Москві.

Заарештований 19.11.1936. Обвинувачений за статтями 58-6, 58-8, 58-11 Кримінального кодексу Грузинської РСР (шпіонаж, здійснення терористичних актів). Засуджений 28.06.1937 Військовою колегією до розстрілу.

Реабілітований 11.02.1956 Військовою колегією Верховного Суду СРСР.

Творчість

Створені ним спектаклі вирізнялися емоційністю, винахідливістю, майстерністю постановки масових сцен, динамічністю.

Діяльність Ахметелі утвердила героїко-романтичну спрямованість грузинського театру.

До його режисерського доробку належать театральні вистави: «Герой» Дж. Сінга (1923), «Герої Ереті» за п’єсою С. Шаншіашвілі (1924), «Гамлет» В. Шекспіра (1925), усі — разом із К. Марджанішвілі; «Загмук» А. Глєбова (1926), «Анзор» С. Шаншіашвілі, «Розлом» Б. Лавреньова (обидва — 1928), «Місто вітрів» В. Кіршона (1929), «Ламара» за Важа Пшавелою (1930), «Тетнульд» Ш. Дадіані (1931), «Розбійники» Ф. Шиллера (1933) та інші.

Україніка

Був тісно пов’язаний з театральною культурою України. В липні 1930 театральний колектив, яким керував Ахметелі, гастролював у м. Харкові з виставами «Ламара» за Bажа Пшавелою (1926), «Розлом» Б. Лавреньова, «Анзор» С. Шаншіашвілі за п’єсою Вс. Іванова «Бронепоїзд 14-69» (обидві — 1928). Харківські рецензенти високо оцінили вистави театру.

Ахметелі подружився з діячами української культури Лесем Курбасом, М. Кулішем, А. Бучмою, М. Крушельницьким, В. Чистяковою, В. Меллером, Ю. Мейтусом та ін.

У червні — липні 1931 вітав приїзд театру «Березіль» на громадському мітингу, що відбувся в м. Тбілісі, а також статтею «Авангардові театральної культури Радянської України „Березіль" гарячий привіт» (газ. «Заря Востока», 28.06.1931). Збереглося листування А. з І. Микитенком з приводу постановки в грузинському театрі п’єс «Кадри» і «Справа честі».

Твори

Из творческого наследия // Сандро Ахметели. Тбилиси : Хеловнеба, 1977. 534 с.

Література

Урушадзе Н. Сандро Ахметели. Москва : Искусство, 1990. 272 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Ахметелі, Олександр Васильович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ахметелі, Олександр Васильович (дата звернення: 5.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
11.02.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶