Ацманчук, Олександр Павлович
Ацманчýк, Олексáндр Пáвлович (08.09.1923, м. Одеса, тепер Україна — 06.10.1974, там само) — живописець, графік.
|
Ацманчук, Олександр Павлович | |
|---|---|
| Народження | 08.09.1923 |
| Місце народження | Одеса |
| Смерть | 06.10.1974 |
| Місце смерті | Одеса |
| Напрями діяльності | образотворче мистецтво, живопис |
Життєпис
Народився у сім’ї моряка.
Протягом 1938–1947 навчався в Одеському державному художньому училищі (тепер Одеський художній коледж імені М. Б. Грекова, викладачі Л. О. Мучник та М. А. Шелюто), з перервою на евакуацію під час Другої світової війни (1941–1944).
1953 — закінчив Інститут живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна (тепер Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури й архітектури імені І. Ю. Рєпіна, майстерня академіка М. І. Авілова). Протягом 1953–1957 викладав у Одеському державному художньому училищі.
З 1954 — член Спілки художників УРСР (тепер Національна спілка художників України).
Творчість
Починав як представник соцреалізму. Писав портрети; пейзажі (переважно одеські). Згодом творчі експерименти митця (незвичність композиції, неочікувані ракурси тощо) дозволили віднести його спадок до історії українських шістдесятників.
Перша персональна виставка Ацманчука відбулася після його смерті.
Твори: «Ланжерон» (1950-і), «На дачі» (1954), «Осінній туман» (1956), «Голова юнака» (1962), «Олива та червоні гори» (1963), «Оливковий кущ» (1963), «Портрет Ади» (1955), «Дано наказ…» (1957), «Солдат миру» (1964–1965), «Наталя», «Портрет молодого вченого», «Портрет Ольги Токарєвої» (усі —1973), «Барабанщик» (1970–1974) тощо.
Картини митця зберігаються в колекціях Національного художнього музею України, Одеського художнього музею, Одеського музею сучасного мистецтва, музею Одеського художнього коледжу імені М. Б. Грекова, музею Російської Академії мистецтв (м. Санкт-Петербург, РФ), у збірці художньої галереї «NT» (Одеса), а також у численних приватних колекціях міст Києва та Одеси.
Література
- Тарасенко О. А. Любовь и смерть в картине А. П. Ацманчука «Дан приказ…» // Вісник Одеського художнього музею. 2018. № 4. С. 157–166.
- Турунова Л. Ацманчук Александр Павлович // Они оставили след в истории Одессы. URL: http://odessa-memory.info/index.php?id=9
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Пінчевська Б. М. Ацманчук, Олександр Павлович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ацманчук, Олександр Павлович (дата звернення: 5.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.02.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
