Ачар'я
Ачáр’я (санскр. आचार्य, Ācārya — той, хто веде послідовників, або той, кого наслідують) — в індійській духовній традиції (індуїзм, буддизм, джайнізм) титул учителя-наставника, який повчає учнів власним прикладом. Вказує на особистість, яка не просто виголошує вчення, а й практично наслідує цим релігійним або філософським принципам, втілює їх своїм способом життя.
У буддизмі ачар'я — вчитель, який практикує заняття з тими, хто пройшов обряд посвячення. Часом (напр., у тибетському буддизмі) надається як вчена ступінь, підтвердження високого рівня традиційної освіти.
У школах індійської філософії так іменують засновника певного напряму, вшанованого гуру.
У джайнізмі — вищий ранг в ієрархії монахів із найбільшими повноваженнями в громаді.
Література
- Шохин В. Первые философы Индии. Москва : Ладомир, 1997. 302 с.
- Берзин А. Опора на духовного учителя: Построение здорових взаимоотношеий. Санкт-Перербург : Нартанг, 2002. 396 с.
- Великие учителя Тибета. Москва : Молодая гвардия ; Лагуна, 2003. 464 с.
- Андросов В. Индо-тибетский буддизм. Энциклопедический словарь. Москва : Ориенталия, 2011. С. 118.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Сарапін О. В. Ачар'я // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ачар'я (дата звернення: 5.05.2024).