БТР-4
БТР–4 — колісний чотиривісний плаваючий бронетранспортер, створений в Україні Харківським конструкторським бюро машинобудування ім. О. О. Морозова (ХКБМ).
Зміст
Історична довідка
Перші взірці бронетранспортерів українського виробництва — БТР-94 і БТР-3 — були удосконаленням конструкції БТР–80. Вони зберегли компонування свого попередника, далеку від оптимальної. Розташування моторно-трансмісійного відділення в кормовій частині машини утруднювало й робило небезпечним спішування десанту. За результатами випробувань бронетранспортера БТР–3У в Об’єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ) 2002 і з урахуванням вимог потенційних замовників у ХКБМ почалося проектування нового бронетранспортера БТР–4. Розробка велась за рахунок власних коштів підприємства і отримала шифр ДКР (дослідно-конструкторська робота) «Тура» («Ладья»).
Новий БТР повинен був мати компонування, відповідне німецькому БТР «Фукс»: спереду знаходиться відділення управління, за ним — моторно-трансмісійне відділення і далі в корму — суміщене бойове і десантне. Завдяки цьому спішування десанту (через кормові двері або рампу) ставало значно безпечнішим і зручнішим. До того ж таке компонування спрощувало створення на базі БТР–4 різноманітних машин спеціального призначення. Іншими вимогами до нового БТР були: посилення захищеності (порівняно з БТР–3), поліпшення умов роботи екіпажу, підвищення мобільності й середніх швидкостей руху, здатність долати водні перешкоди на плаву. Ці вимоги вдалось задовольнити. Однак БТР–4 в базовому варіанті має великі вікна в передній частині корпусу, які хоч і виготовлені з бронескла, але підвищують вразливість машини. Крім того, дно корпусу БТР–4 пласке, а не V-подібне (як у сучасних БТР), що знижує стійкість при підриві на міні.
Прототип БТР–4 вперше було продемонстровано у м. Києві 2006 на виставці «Авіасвіт–21». У лютому 2009 на виставці IDEX–2009 в ОАЕ представлено БТР–4 з бойовим модулем БМ–7 «Парус». Того ж року Міністерство оборони України заявило, що за результатами випробувань БТР–4 відповідає вимогам до бронетехніки такого класу. У грудні 2009 було укладено перший експортний контракт на постачання БТР–4 до Іраку.
Варіант БТР–4А з дизельним двигуном Iveco і бойовим модулем «Грім» було призначено для Збройних сил України (ЗСУ), але серійно не виготовлявся. Варіант БТР–4В із дизельним двигуном Deutz, автоматичною трансмісією Allison і бойовим модулем БМ–7 «Парус» було запропоновано Македонії, але контракт не було укладено.
Для Іраку виготовлявся БТР–4Е з двигуном українського виробництва і модулем «Парус». БТР вміщає 11 осіб — трьох членів екіпажу і вісьмох десантників. 2015 почались випробування доопрацьованого БТР–4Е1, який відрізняється посиленим захистом (зокрема протимінним) і новою силовою установкою (німецький дизельний двигун Deutz, встановлений в одному блоці з коробкою передач).
2015 для морської піхоти ВМС Індонезії створено варіант БТР–4М з двигуном Deutz, модулем БМ–7 «Парус» і додатковими елементами корпусу, які поліпшують морехідні характеристики.
У лютому 2013 вперше показано БТР–4МВ, який відрізняється новою формою корпусу в носовій частині (відсутні вікна і бічні двері, посадка водія і командира здійснюється через окремі люки), в кормовій частині встановлено апарель. У жовтні 2017 представлено БТР–4МВ1 з радикально поліпшеною комплектацією.
На стадії проекту лишились броньована розвідувальна машина БРМ–4К, машина вогневої підтримки МВП–4К (зі 120-мм гарматою), а також самохідний міномет. Останній розроблявся від 2015 спільно з польським підприємством Huta Stalowa Wola і передбачав монтаж на шасі БТР–4 польської башти з озброєнням від 120-мм самохідного міномету Rak.
Випуск БТР–4 проводили на дослідному виробництві ХКБМ, а корпуси постачав Лозівський ковально-механічний завод (Харківська область). 2015 почалася підготовка до випуску БТР–4 на Житомирському бронетанковому заводі, а в травні 2016 тут почалось виробництво корпусів для БТР. 2018 почалось освоєння виготовлення корпусів БТР–4 на ДП «Завод ім. В. О. Малишева».
Характеристика
БТР є повнопривідним (колісна формула 8х8), чотири передні колеса — керовані. Підвіска коліс — індивідуальна торсіонна, з гідравлічними амортизаторами. Для руху БТР на плаву використовується два водометних рушії.
Корпус БТР–4 повністю герметичний, броньований, виготовлений зварюванням зі сталевих катаних листів і є несучою конструкцією, на якій встановлено всі агрегати й механізми машини. У передній частині корпусу знаходиться відділення управління з робочими місцями водія і командира машини, в середній — моторно-трансмісійне відділення, у задній — суміщене бойове і десантне, де розташовуються стрілець (управляє бойовим модулем) і десант.
Доступ у відділення управління забезпечено боковими дверима (крім варіантів БТР–4МВ/МВ1) і люками над робочими місцями водія і командира. Між правим бортом і перегородкою моторно-трансмісійного відділення є лаз із відділення управління в десантно-бойове, що дозволяє залишати БТР командиру і водієві через кормові двері в екстрених ситуаціях. Десантно-бойове відділення має двостулкові двері в задній стінці. На даху десантного відділення є верхні люки. У бортах зроблено бійниці, що закриваються броньованими кришками, для ведення стрільби з особистої стрілецької зброї. Індивідуальні сидіння десантників кріпляться до даху десантного відсіку і можуть розташовуватися уздовж бортів навпроти одне одного або по центру машини у бік бортів.
Класифікація
На основі БТР–4Е створено машини спеціального призначення:
- БТР–4К — командирський БТР, який відрізняється відсутністю протитанкового ракетного комплексу в бойовому модулі та розширеним складом апаратури зв’язку;
- БТР–4КШ — командно-штабна машина зі збільшеною висотою корпусу в кормовій частині. Вміщає семеро осіб — двох членів екіпажу і п’ятьох офіцерів управління. Озброєння — один 12,7-мм кулемет ТКБ–01–1;
- БММ–4С (БСЕМ–4К) — броньована санітарно-евакуаційна машина зі збільшеною висотою корпусу в кормовій частині. Екіпаж — три особи, може перевозити 4–10 поранених (чотирьох на ношах або двох на ношах і до вісьмох сидячих). Озброєння відсутнє;
- БРЕМ–4К (БРЕМ–4РМ) — броньована ремонтно-евакуаційна машина, обладнана тяговою лебідкою тяговим зусиллям 6,8 т, підйомним краном вантажопідйомністю 3,2 т зі стрілою завдовжки 5,5 м, електрозварювальним агрегатом (із живленням від допоміжної силової установки) та необхідним інструментом. Екіпаж — чотири особи.
БТР–4Е/Е1 озброєний бойовим модулем БМ–7 «Парус» із 30-мм автоматичною гарматою, 30-мм автоматичним гранатометом, 7,62-мм кулеметом і двома пусковими установками ПТКР «Бар’єр». За бажанням замовника можуть встановлюватися бойові модулі інших типів.
На БТР–4Е встановлено горизонтальний рядний трициліндровий дизельний двигун рідинного охолодження 3ТД–3А потужністю 400 кінських сил (к. c.) виробництва філії ДП «Завод ім. В. О. Малишева». БТР також може комплектуватися шестициліндровим дизелем Deutz BF6M1015CP потужністю 442 к. с. Передбачено можливість встановлення потужніших двигунів інших марок. Машину обладнано автоматичною протипожежною системою (в моторно-трансмісійному відділенні) та системою кондиціонування повітря.
| Бойова маса, т | 21,9 |
| Екіпаж, осіб | 3 |
| Десант, осіб | 8 |
| Довжина, мм | 7650 |
| Ширина, мм | 2900 |
| Висота, мм | 2860 |
| Озброєння |
|
| Потужність двигуна, к. с. | 400 |
| Швидкість руху по шосе, км/год | 110 |
| Швидкість руху на плаву, км/год | 10 |
| Запас ходу по шосе, км | 690 |
БТР–4 в Україні
2009 Міністерство оборони України заявило про готовність замовити 10 БТР–4. Однак через брак коштів закупівлі БТР–4 для ЗСУ так і не почались, хоч 24.07.2012 бронетранспортер у варіанті БТР–4Е формально було взято на озброєння Сухопутних військ ЗСУ.
Після окупації Криму і початку російсько-української війни у 2014 бронетранспортери, виготовлені за іракським контрактом, надійшли на озброєння Національної гвардії України (НГУ). Отримано 41 БТР–4Е, 7 БТР–4К, 2 БТР–4КШ і 8 БММ–4С.
Для ЗСУ 2016 замовлено 45 БТР–4Е1, але виконання контракту йшло зі значним відставанням від графіка. Перші 12 машин передали в грудні 2019, а завершились поставки в серпні 2020. У грудні 2020–січні 2021 НГУ отримала 10 БТР–4Е, замовлених 2017.
У грудні 2020 ХКБМ отримало замовлення на ще 77 машин: 15 лінійних бронетранспортерів, одну командирську і одну ремонтну машини для Сухопутних військ, а також 60 бронетранспортерів для Морської піхоти Військово-морських сил ЗСУ. Останні мають відрізнятись змінами, спрямованими на поліпшення амфібійних властивостей. Перші 10 БТР–4Е, виготовлені за цим замовленням, було передано ЗСУ 06.12 2021.
Бронетранспортери БТР–3 активно використовувались ЗСУ та НГУ в антитерористичній операції на Сході України (операції Об’єднаних сил), а від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України 24.02.2022 беруть участь у боротьбі з російськими окупаційними військами.
Експорт
2014 замовлено 55 БТР–4М для морської піхоти Військово-морських сил Індонезії. У 2016 замовнику передано 5 машин, але за результатами їхньої експлуатації від подальших закупівель Індонезія відмовилась.
У грудні 2009 було укладено контракт з Іраком, який передбачав постачання 420 машин у п’яти варіантах: лінійний бронетранспортер БТР–4Е (270), командирський БТР–4К (80), командно-штабний БТР–4КШ (30), санітарний БММ–4С (30) і ремонтно-евакуаційний БРЕМ–4К (10). Машини для Іраку обладнувались дизельним двигуном 3ТД–3А і автоматичною гідромеханічною трансмісією. БТР–4Е озброювався модулем «Парус», а БТР–4К — таким же модулем, але без протитанкового ракетного комплексу. Однак було порушено терміни виконання замовлення. У замовника також з’явились претензії щодо якості виконання бронетранспортерів (тріщини у броньованих корпусах). До кінця 2013 до Іраку було відправлено лише 88 машин, а ще 42 — повернуто виробнику. Після цього контракт припинено. Армія Іраку активно використовує БТР–4 в бойових діях проти загонів Ісламської держави. За даними довідника «Військовий баланс» (англ. «Military Balance»), станом на початок 2022 армія Іраку мала понад 60 БТР–4 і машин на його базі.
2014 Нігерія придбала 10 БТР–4Е з партії, від якої відмовився Ірак.
2014 США придбали один БТР–4Е для випробувань.
Джерело
Біла книга 2012. Збройні Сили України. Київ : Міністерство оборони України, 2013. 76 с.
Література
- Згурец С. Блеск и скрежет стали. Уроки войны. Київ : Defense Express, 2016. 200 с.
- Ткачук П., Попко С., Харук А. та ін. Нарис історії Сухопутних військ Збройних Сил України (1991–2021). Львів : Національна академія сухопутних військ, 2022. 269 с.
- The Military Balance. London : The International Institute for Strategic Studies, 2022. 504 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Харук А. І. БТР-4 // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/БТР-4 (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 20.08.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
