Бабай Великий
Ба́бай Вели́кий (Ба́ввай; бл. 550, с. Бет-Айната, тепер пров. Анатолія, Туреччина — бл. 628, монастир Мар-Авраам, тепер не існує, Туреччина) — релігійний діяч, богослов, письменник, представник святоотцівської традиції Церкви Сходу (див. Ассирійська церква Сходу).
|
Бабай Великий | |
|---|---|
| Народження | бл. 550«бл» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 0.55. |
| Місце народження | Бет-Айната |
| Смерть | бл. 628 |
| Місце смерті | Мар-Авраам |
| Напрями діяльності | богослов'я, церковне управління, реформування чернецтва |
| Традиція/школа | східне християнство |
Життєпис і погляди
Походив з родини персів, жив за часів Сасанідської імперії.
Навчався у християнській школі в м. Нусайбіні (тепер пров. Мардін, Туреччина), викладав.
Прийняв постриг у монастирі Мар-Авраам на г. Ізлі, поблизу м. Нусайбіна. У 604 став третім і останнім з відомих настоятелів цього монастиря. З ім’ям Бабая пов’язують реформування чернецтва, уведення суворої дисципліни, відновлення безшлюбності та аскетичного способу життя, вигнання частини монахів (причини конфлікту лишаються непроясненими) і подальший занепад монастиря.
За свідченням Фоми Марзького (9 ст.), після смерті католикоса Григорія (бл. 609) та в умовах заборони з боку шахіншаха Хосрова ІІ Парвіза (570–628) обирати нового предстоятеля Бабай фактично перебрав управління Церквою Сходу (спільно з архідияконом Мар Абою, до 628). Був уповноважений єпископами наглядати за монастирями північних провінцій. За його ініціативи були уславлені як святі екзегети і богослови Феодор Мопсуестійський, Діодор Тарський та Несторій (612).
Після смерті шахіншаха, на скликаному 628 Соборі відмовився від пропозиції очолити Церкву Сходу, залишився ченцем у монастирі, де невдовзі й помер.
Прихильник христологічного вчення Несторія, срямовував свої трактати проти Орігена, монофізитства, мессаліанства. Богословські погляди Бабая Великого (викладені головно у великій праці «Про єднання») про єдність двох іпостасей в Ісусі Христі здійснили вирішальний вплив на христологію Церкви Сходу. Був автором чи співавтором віросповідання персидських єпископів (612).
Апологет чіткого розмежування двох природ та двох іпостасей в Христі; вважав, що їх сполучення в одному «лиці» відбулося у момент благовіщення. Акцентував постійне перебування двох іпостасей у Христі, сполучення яких потрактовує «вільним і особистим», у єднанні без змішування. Обстоював цілковиту трансцендентність божества, через що Бог не може відчувати страждання. Спасіння людства вбачав можливим досягти винятково через людське єство Христа, яке обожнилося у воскресінні.
Аскетичні погляди Бабая Великого стали одним із головних джерел східносирійської аскетичної традиції.
Основні праці
За свідченнями митрополита Авдішо бар Бриха (пом. 1318), Бабай написав понад 83 книги, серед них — праці екзегетичного, догматичного, канонічного, гімнографічного, історіографічного змісту. До головних творів відносять: тлумачення на Святе Письмо (не збереглися), книгу релігійних гімнів, трактат про єднання двох природ в Ісусі Христі, коментарі до творів Євагрія Понтійського і промов Марка Монаха, правила для послушників, канони для монахів (зокрема «Про життя в досконалості»), історію Діодора Тарського та його наступників, «Ватиканський трактат», агіографічні праці тощо.
У трактаті «Про єднання» вперше викладає несторіанську богословську систему сирійською мовою, утверджує христологію антіохійської школи.
Джерела
- Magni B. Liber de Unione : in 2 vol. Louvain : Imprimerie Orientaliste L. Durbecq, 1953.
- Abramowski L., Goodman A. Nestorian Collection of Christological Texts : in 2 vol. Cambridge : Cambridge University Press, 1972.
- Chediath G. Some Useful Counsels on the Ascetical Life by Mar Babai the Great // Studia Patristica. 1993. Vol. 25. P. 253–257.
Література
- Krüger P. Das Problem des Pelagianismus bei Babai dem Grossen // Orthodox Christianity. 1962. No 46. P. 77–86.
- Abramowski L. Babai der Grosse: Christologische Probleme und ihre Lösungen // Orientalia Christiana Periodica. 1975. Vol. 41. P. 289–343.
- Guillaumont A. Le témoignage de Babai le Grand sur les Messaliens // Orientalia Christiana Periodica. 1975. Vol. 205. P. 257–265.
- Chediath G. The Christology of Mar Babai the Great. Kottayam : Oriental Institute of Religious Studies,1982. 228 р.
- Brock S. The Christology of the Church of the East in the Synods of the Fifth to Early Seventh Centuries: Preliminary Considerations and Materials // Aksum Thyateira: a Festschrift for Archbishop Methodios of Thyateria and Great Britain. London : Thyateria House, 1985. P. 125–142.
- Селезнёв Н. Н. Христология Ассирийской Церкви Востока: Анализ основных материалов в контексте истории формирования вероучения. Москва : Euroasiatica, 2002. 198 c.
- Kitchen R. A. Babai the Great // The Orthodox Christian World / Ed. By A. Casiday. London; New York : Routledge, 2017. 608 p.
- Заболотный Е. Сирийское христианство между Византией и Ираном. Санкт-Петербург : Наука, 2020. 406 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бабай Великий // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бабай Великий (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.01.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
