Бабек
Бабе́к Хоррамді́н [Ба́бак Хоррамді́н; фарсі بابک خرمدین, від пехл. 𐭯𐭠𐭯𐭪𐭩 (Па́пак) — «батько»; 795 або 798, с. Білалабад, остан Ардабіль, Іран — 07.01.838, м. Самарра, тепер Ірак] — військовий діяч, ватажок повстання проти Арабського халіфату й поширення ісламу (див. Хурраміти). У більшості джерел Бабек фігурує лише під іменем «Бабек», однак Масуді стверджує, що справжнім іменем Бабека було Гасан. Це твердження набуло поширення в історіографії, однак не є загальноприйнятим.
Бабек (بابک خرمدین) | |
---|---|
Народження | 795 або 798«або798» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 795. |
Місце народження | Білалабад |
Смерть | 07.01.838 |
Місце смерті | Самарра |
Місце діяльності | Іран, Азербайджан |
Напрями діяльності | військова справа, релігія |
Життєпис
Бабек походив із родини дрібного мандрівного торговця, однак рано втратив батька (убитий грабіжникам біля гори Себелан). Після короткочасного життя в м. Тебрізі він повернувся до рідного села, де приєднався до ватажка однієї з груп хуррамітів Джавідана.
Після загибелі останнього Бабек очолив його групу, став одночасно військовим і релігійним лідером. У 816 (у віці 18 або 21 року) підвладні йому загони розгорнули повстання проти Арабського халіфату, яке тривало до 837.
Під час найбільших успіхів повстання (кін. 820-х — поч. 830-х) під владою Бабека опинилися значні частини території сучасних Азербайджану, Ірану (Іранський Азербайджан) і Вірменії.
Повстання здійснювалося методами партизанської війни до 833, коли війська Бабека вступили у відкритий бій із військами халіфату (бій при Хамадані). Після поразки повстання почало згасати. У 837 Бабек залишив фортецю Бадз, яка була центром його повстання. Він спробував утекти до Візантії через Вірменію, однак був схоплений.
Страчений у м. Самаррі, яка на той час була столицею Арабського халіфату (див. Аббасиди).
Оцінка
У радянській історіографії до кін. 1930-х набуло поширення ставлення до Бабека як вождя класового повстання.
З поч. 1940-х в азербайджанській радянській історіографії образ Бабека було переосмислено під впливом популяризації радянськими істориками й публіцистами патріотичних сюжетів після початку війни між Німеччиною й СРСР. Бабека почали розглядати як національного героя Азербайджану. Ця оцінка залишається панівною і в сучасній азербайджанській історіографії.
Джерела
- ал-Мас`уди. Золотые копи и россыпи самоцветов / Cост., пер. с араб. Д. В. Микульского. Москва : Наталис, 2002. 800 с.
Література
- Томара М. Бабек. Москва : Молодая гвардия, 1936. 200 с.
- Altstadt A. L. The Azerbaijani Turks: Power and Identity under Russian Rule. Stanford : Hoover Institution Press ; Stanford University, 1992. 331 p.
- Шнирельман В. Войны памяти: мифы, идентичность и политика в Закавказье. Москва : Академкнига, 2003. 592 с.
- Crone P. The Nativist Prophets of Early Islamic Iran: Rural Revolt and Local Zoroastrianism. Cambridge : Cambridge Universty Press, 2014. 586 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бабек // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бабек (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.11.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів