Бабенко, Алла Григорівна
Бабе́нко, А́лла Григо́рівна (нар. 26.12.1937, м. Дніпропетровськ, тепер м. Дніпро, Україна) — режисер-постановник, актриса. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1988), народна артистка України (з 1997).
|
Бабенко, Алла Григорівна | |
|---|---|
| Народження | 26.12.1937 |
| Місце народження | Дніпро |
| Alma mater | Львівський національний університет імені Івана Франка |
| Напрями діяльності | театральне мистецтво |
Зміст
Життєпис
1963 закінчила Львівський державний університет ім. І. Франка (філологія; тепер Львівський національний університет імені Івана Франка); акторську студію при Львівському академічному українському драматичному театрі ім. М. Заньковецької (1959–1961; курс Б. Тягна (1904–1964; Україна); тепер Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької). 1966–1971 навчалася на режисерському факультеті Вищого театрального училища імені Б. В. Щукіна (тепер Театральний інститут імені Бориса Щукіна) при Державному академічному театрі імені Є. Вахтангова (Москва, тепер РФ).
У період 1961–1966 працювала актрисою Львівського театру юного глядача ім. М. Горького (тепер Перший Театр), Липецького драматичного театру (тепер Липецький державний академічний театр драми імені Л. М. Толстого), Дрогобицького обласного музично-драматичного театру (тепер Львівський академічний обласний музично-драматичний театр ім. Юрія Дрогобича).
1971–197 — режисер Казанського Великого драматичного театру імені В. І. Качалова (тепер Казанський академічний російський Великий драматичний театр імені В. І. Качалова, РФ); режисер-стажист Московського театру імені Мосради (1975–1977). З 1979 по 1989 працювала в лабораторії народного артиста СРСР Г. Товстоногова (1915–1989; тепер РФ) при Ленінградському Великому драматичному театрі (тепер ВДТ імені Товстоногова, РФ).
Від 1977 — режисер-постановник Львівського академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької (тепер Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької).
Творчість
Акторство
Разом із О. Гаєм 1960 знімалася в телеверсії оповідання Е. Хемінгуея («Ніхто ніколи не вмирає»). Зіграла епізод у фільмі С. Параджанова «Українська рапсодія». Партнером по сцені у Львівському театрі юного глядача ім. М. Горького, зокрема, у виставі «Небезпечний вік» С. Наріньяні (1908–1974; тепер Узбекистан — РФ), був Р. Віктюк.
Зіграла роль Катрі у виставі «Не судилось» М. Старицького (1964).
Працювала з кінорежисерами: С. Параджановим (епізод у фільмі «Українська рапсодія»), В. Денисенком (1930–1984; тепер Україна; стрічка «Сон»).
Режисерська діяльність
1979 однією з перших режисерських робіт стала вистава «Кафедра» В. Врублевської (1938; тепер Україна) на сцені Львівського академічного театру імені Марії Заньковецької. Комедія «Філумена Мартурано» (1984) започаткувала етап постановки камерних вистав.
Для режисерського стилю Бабенко характерний глибокий психологізм, тонке відчуття і розуміння характерів, уміння розкрити актора в конкретній ролі.
У творчому доробку режисерки вистави «Німий лицар», «Кафедра» (обидві — 1979), «Житейське море» (1981), «Розорене гніздо» (1982), «Лісова пісня» (1983), «Безприданниця» (1985), «Макбет» (1992), «Мадам Боварі» (1997), «Дама з собачкою» (2003), «Наречена» (2006), «Ромео і Джульєтта у кінці листопада» (2011), «Тринадцята жінка» (2018) та інші.
1992 вистава А. Бабенко «Брехня» В. Винниченка брала участь у Міжнародному театральному фестивалі імені А. П. Чехова (Москва, РФ).
За жанровою спрямованістю вирізняються два види постановок: психологічні та інтелектуально-експериментальні. Провідна тема — світ жінки та театр Чехова. 15 вистав — інтерпретації Бабенко творів А. Чехова, прем’єри яких відбувалися на Міжнародному театральному фестивалі «Меліховська весна» (РФ).
Здійснила 131 постановку (станом на 2018).
Нагороди та відзнаки
«Золота медаль» Національної академії мистецтв України, за значні творчі досягнення (26.12.2012).
Приз за кращу режисуру, вистава «Дама з собачкою» А. Чехова (2003); диплом за «Кращу жіночу роль» Наталії Боймук у виставі «Дім з мезоніном» А. Чехова (2007) (обидві – Міжнародний фестиваль «Слов’янський вінець», Москва).
Почесна нагорода від мерії м. Вроцлава (тепер Польща), за виставу «Божевільна» (2012).
Література
- Шашко С. Жіноча тема Алли Бабенко // Український театр. 1997. № 6. С. 22–23.
- Веселка С. Духовні константи неявної новизни Алли Бабенко та її команди // Український театр. 2002. № 3. С. 5–7.
- Паві П. Словник театру. Львів : Видавничий центр Львівського національного університету ім. І. Франка, 2006. 640 с.
- Батицька Т. «Чеховський» театр Алли Бабенко // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії. 2018. Вип. 18. С. 231–243.
- Батицька Т. С. Режисура Алли Бабенко // Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені
І. К. Карпенка-Карого. 2019. Вип. 24. С. 52–62. - Алла Бабенко. Режисер-постановник, народна артистка України // Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької. URL: https://www.zankovetska.com.ua/collective/creative_composition/stage_director/alla-babenko.html
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бабенко, Алла Григорівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бабенко, Алла Григорівна (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.10.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
