Бабенко, Надія Несторівна
Бабенко́, Наді́я Не́сторівна (30.09.1926, с. Вересоч, тепер Чернігівського району Чернігівської області, Україна — 26.12.2009, м. Решетилівка Полтавської області, Україна) — художниця декоративного мистецтва в галузі килимарства та вишивки. Заслужений майстер народної творчості України (1976), член Національної спілки художників України (1979) та Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1992).
|
Бабенко, Надія Несторівна | |
|---|---|
| Народження | 30.09.1926 |
| Місце народження | Вересоч |
| Смерть | 26.12.2009 |
| Місце смерті | Решетилівка |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Ордени | «Княгині Ольги 3-го ступеня» (2001). |
| Премії | Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1986) |
| Почесні звання | Заслужений майстер народної творчості України (1976) |
Зміст
Життєпис
Народилася у сім’ї сільської вчительки Варвари Федорівни Семигановської та директора школи Нестора Акимовича Дурицького. У родині було четверо дітей. 1931 батька репресовано. Старший брат загинув під час Другої світової війни.
Навчалася 1944–1948 у Кролевецькому технікумі художніх промислів (Сумська область), отримала спеціальність техніка-художника-технолога з килимарства. Стажувалася 1948–1951 в Станіславівському міжоблхудожпромсоюзі (тепер м. Івано-Франківськ).
1951 переїхала до смт. Решетилівки (з 2017 – місто), працювала інструктором килимарства в Решетилівській школі майстрів художніх промислів. 1953 вийшла заміж за Олексія Бабенка.
Працювала художником (1958–1966), головним художником (1966–1973) на Решетилівській фабриці художніх виробів імені К. Цеткін (2004 закрита). Бабенко створювала ескізи та шаблони для масового виробництва килимів, розвивала і вдосконалювала індивідуальну майстерність.
1973–1992 — інструктор виробничого навчання Решетилівського професійно-технічного училища (нині — Решетилівський художній професійний ліцей). Після виходу на пенсію (1992) удома виготовляла унікальні килими з вовни.
Творчість
Мисткиня була постійною учасницею обласних, республіканських, всесоюзних, міжнародних виставок. Найвизначніші персональні виставки: «Золота осінь» з нагоди 70-річчя в Національному експоцентрі «Український дім» (Київ, 1996), виставки творів династії Бабенків в Національному художньому музеї (Київ, 2000) та Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені М. Ярошенка (2000).
Її роботи зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (м. Київ), Полтавському краєзнавчому музеї імені В. Г. Кричевського, Сумському обласному художньому музеї імені Н. Онацького, Національному музеї Т. Г. Шевченка (м. Канів Черкаської області).
Основні килимові твори: «Білий» (1960), «Голубий» (1969), «Древо Життя» (1969; Блакитна зала ООН у м. Нью-Йорку, США), «Осінь» (1971), «Дивоцвіт» (1973), «Паморозь» (1974), «Свято весни» (1978), «Калина» (1984), «Лелечине сонце» (1987), «Яблуневий цвіт» (1990), «Жоржини» (2000), «Птаха» (2001), «Мелодія осені» (2004); композиції монументальних панно, вишитих у техніці рушникового шва: декоративні диптихи «Міцна сім’я — міцна держава» (1983), чотири тематичні панно «Присвята Кобзарю» (1989), триптих «Берегиня», «Пташина сім’я», «Пташина розмова» (усі — 1992).
Нагороди та визнання
Срібні (1968, 1990) та бронзова (1973) медалі Всесоюзної виставки досягнень народного господарства, медалі «За доблесну працю», «За трудову доблесть» та «Ветеран праці» (1981).
Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1986; за високохудожнє використання народних традицій у творах декоративно-ужиткового мистецтва).
Кавалер ордена княгині Ольги 3-го ступеня (2001).
Із нагоди 90-річчя 2016 на фасаді Решетилівського художнього професійного ліцею відкрито меморіальну дошку з барельєфом.
2021 Національний банк України випустив монети номіналом 5 та 10 гривень «Решетилівське килимарство» з кольоровим зображенням фрагмента килима «Голубий» авторства Бабенко.
Додатково
2014 рішенням Решетилівської селищної ради вулицю, де проживала Бабенко, названо на її честь.
Син Олександр Бабенко продовжує килимарську династію. Автор проекту «Традиції рослинного килимарства селища Решетилівка, Решетилівського району Полтавської області» (наказом Міністерства культури України від 12.02.2018 внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України).
Галерея
- Твори
Рушниковий триптих "Пташина сім'я", 1992
Рушниковий триптих "Берегиня", 1992
Рушниковий триптих "Пташина розмова", 1992
"Червоне цвітіння", 1993
"Весняний", 2005
Фрагмент килима "Древо життя"
"Птаха", 2001
"Маковий цвіт", 2002
"Жоржини", 2000
"Свято весни", 1978
"Паморозь", 1974
Література
- Данилейко В. О, рідна земле — килимова // Народне мистецтво. 1997. № 2. С. 16–19.
- Щербак В. Заквітчала б килимами всю Україну // Народне мистецтво. 2006. № 3–4. С. 4–7.
- Бичкова Д., Бабенко О. Дерево життя Надії Бабенко // Рідний край. 2013. № 1. С. 121–128.
- Ханко В. М. Енциклопедія мистецтва Полтавщини : у 2 т. Полтава : АСМІ ; О. Ханко, 2014. Т. 1. С. 93–96.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бабенко О. О. Бабенко, Надія Несторівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бабенко, Надія Несторівна (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.06.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
