Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр»
Націона́льний істо́рико-меморіа́льний запові́дник «Ба́бин Яр» — науково-дослідна та культурно-освітня установа (2007, м. Київ, Україна), створена на базі комплексу пам’яток історії на місці масового знищення мирного населення та військовополонених в урочищі Бабин Яр під час нацистської окупації.
Зміст
Історична довідка
Перший пам’ятний знак планували встановити після закінчення Другої світової війни. 1945 складено проект Постанови Ради народних комісарів УРСР «Про спорудження монументального пам’ятника на території Бабиного Яру» (не реалізовано). У зв’язку з антисемітською кампанією 1949–1953 у СРСР питання встановлення пам’ятника відтерміновано.
У 1950-х вирішено засипати яр і створити парк. Греблі, якими було загачено яр, прорвало 1961 (див. Куренівська трагедія).
Характеристика
Пам’ятні знаки
Станом на 2021 на території заповідника розташовано понад 30 пам’ятників і пам’ятних знаків, які відображають різні етапи й традиції меморіалізації (див. Меморіал).
1966 встановлено перший закладний пам’ятний камінь.
1976 споруджено багатофігурний монумент «Пам’ятник радянським громадянам та військовополоненим солдатам і офіцерам Радянської Армії, розстріляним німецькими фашистами у Бабиному Яру» (скульптори О. Вітрик (нар. 1941), М. Лисенко (1906–1972), В. Сухенко, архітектори А. Ігнащенко та інші).
1991 до 50-х роковин початку масових розстрілів відкрито пам’ятний знак «Менора» — єврейський семисвічник (архітектор Ю. Паскевич (1931–2007), інженер Б. Гіллер, художники Я. Левич (1933–2019), І. Левич).
На території Бабиного Яру встановлено пам’ятні знаки:
- 1991 — в’язням Сирецького концтабору;
- 1992 — дерев’яний хрест у пам’ять про розстріляних членів Організації українських націоналістів (ОУН) та поетесу О. Телігу; скульптурну композицію радянській підпільниці-єврейці Т. Маркус;
- пацієнтам, розстріляним 1941–1942 (територія Кирилівської психіатричної лікарні);
- 2000 — пам’ятний хрест розстріляним 1941 священнослужителям архімандриту Олександру Вишнякову та протоієрею Павлу;
- 2001 — розстріляним дітям (скульптор В. Медведєв, архітектори Ю. Мельничук, Р. Кухаренко);
- 2005 — пам’ятний знак остарбайтерам «Пам’ять заради майбутнього»;
- 2006 — пам’ятник жертвам Куренівської трагедії (45-ті роковини); гранітний пам’ятний хрест страченим членам ОУН, три гранітні плити з іменами 62 загиблих;
- 2016 повторно встановлено створений на початку 1990-х пам’ятник «Ромська кибитка»;
- 2017 — пам’ятник О. Телізі.
Створення заповідника
1999 з ініціативи Президента Єврейської ради України, голови фонду «Пам’ять Бабиного Яру» І. Левітаса Київська міська державна адміністрація створила комісію для уточнення місць масового розстрілу населення, встановлення охоронних меж тощо.
2005 розпорядженням Президента України (№ 1172/2005-рп) дано доручення Кабінету Міністрів України розглянути питання щодо створення Державного історико-культурного заповідника «Бабин Яр».
2007 Постановою Кабінету Міністрів України № 308 «Про Державний історико-меморіальний заповідник “Бабин Яр” комплекс пам’яток в урочищі Бабин Яр у м. Києві оголошено Заповідником із віднесенням його до сфери управління Міністерства культури і туризму України».
2009 Заповідник переведено до сфери управління Українського інституту національної пам’яті.
2010 надано статус національного. Того ж року Київська міська рада виділила земельну ділянку площею 28,2 га для обслуговування заповідника.
2012 розпочато розроблення Концепції та ескізного проекту будівництва Меморіального музею пам’яті жертв Бабиного Яру.
2019–2021 робоча група при Інституті історії України НАН України на замовлення Міністерства культури України та Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» розробила Концепцію комплексної меморіалізації Бабиного Яру з розширенням його меж. Вона передбачає створення цілісного меморіального комплексу, який включатиме парк «Бабин Яр — Дорогожицький некрополь»; Український музей Голокосту; Меморіальний музей Бабиного Яру; пам’ятні місця, пам’ятники та пам’ятні знаки, пов’язані з історією Бабиного Яру, що залишилися за межами меморіального парку.
За концепцією, меморіальний простір Бабиного Яру розглядають як багатошаровий, що охоплює пам’ятки, пов’язані з різними періодами його історії. Станом на 2021 передбачено входження до складу Меморіального парку «Бабин Яр» місця масових розстрілів євреїв Києва та інших жертв нацизму, а також розташованих навколо кладовищ [Кирилівське православне, Єврейське, Караїмське, Магометанське, Братське кладовища (усі — зруйновано); Лук’янівське православне та Військове діючі кладовища тощо].
Додатково
2016 засновано організацію «Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр”», яка оголосила створення Музею Голокосту в Бабиному Яру (фінансується приватними особами).
Джерела
Про заходи у зв’язку з 80-ми роковинами трагедії Бабиного Яру та додаткові заходи щодо подальшого розвитку Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» : Указ Президента України № 567/2020 від 15 грудня 2020 р. // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/567/2020#Text
Література
- Коваль М. Бабин Яр (вересень 1941 — вересень 1943) // Український історичний журнал. 1991. № 12. С. 53–62.
- Король В. Ю., Кучер В. І., Мигрин Г. П. Без строку давності. Трагедія Бабиного Яру. Київ : Київське вище військове авіаційне інженерне училище, 1991. 26 с.
- Левитас Ф., Шимановский М. Бабий Яр: Страницы трагедии. Киев : Слид и К’, 1991. 54 с.
- Бабий Яр: Человек, власть, история: Документы и материалы : в 5 кн. Киев : Внешторгиздат, 2004. Кн. 1: Историческая топография. Хронология событий. 597 с.
- Левитас И. Бабий Яр: Спасители и спасенные. Киев : Сталь, 2005. 575 с.
- Євстаф’єва Т. О. Трагедія Бабиного Яру крізь призму архівних документів Служби безпеки України // Архіви України. 2011. № 5 (275). С. 137–158. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ay_2011_5_14
- Карамаш С. Бабин Яр — у трагічних подіях 1941–1943 років. Історія і сучасність (історико-архівне дослідження). Київ : КММ, 2014. 254 с.
- Концепція комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру з розширенням меж Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» / Авт. кол.: Г. Боряк (голова), О. Лисенко, В. Нахманович та ін. 2-га ред., випр. та допов. Київ : Інститут історії України НАН України, 2021. 200 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр» // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр» (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.09.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
