Бадан (Bergenia)

Бадан товстолистий (Bergenia crassifolia)

Бада́н (Bergenia) — рід судинних рослин родини ломикаменеві.

Таксономія і характеристика

Рід нараховує 7–12 видів. В Україні є один культивований вид — бадан товстолистий (Bergenia crassifolia). Вічнозелені трав’яні багаторічні, рідше однорічні рослини, заввишки 6–35 см. Кореневище товсте, горизонтальне, на зламі світло-рожеве. Листки зібрані в прикореневу розетку, великі (10–40 см завдовжки та 5–20 см завширшки), округлі або серцеподібні, на довгих черешках, темно-зелені, шкірясті, блискучі. Край листка цілісний хвилястий або зубчастий. Квітки (до 120) дзвоникоподібні, лілово-червоні, рожеві або білі, зібрані в щиткоподібні суцвіття на верхівці стебла. Оцвітина подвійна, чашечка при основі зросла, пелюстки вільні. Квітки двостатеві, актиноморфні, 5-членні, тичинок 10, зав’язь 2–3-гніздна з 2–3 стовпчиками. Плід — коробочка, насіння дрібне, темно-коричневе. Цвіте в кінці весни на початку літа.

Поширення та екологія

Види роду поширені в горах Центральної, Середньої та Східної Азії, від Афганістану через Гімалаї до Китаю і Кореї. Найвище видове різноманіття баданів зосереджено в Китаї (7 видів, з яких 3 — ендеміки). В Україні бадан товстолистий культивують як декоративну рослину. Росте на скелях, осипах, в тріщинах скель, на кам’янистих схилах гір, по берегах гірських річок, у гірській тундрі альпійського, субальпійського та верхнього гірсько–лісового поясів, в хвойних і змішаних лісах з середньою зімкненістю крон, на узліссях. Світлолюбна рослина, але добре переносить тінь. Зростає на кам’янистих, гірсько-лісових і гірсько-лучних, добре дренованих ґрунтах. Мезофіт, мезотроф.

Охорона

Два види роду (Bergenia pacumbis та Bergenia сiliata) в Червоному списку Міжнародного союзу охорони природи віднесені до категорії «Найменш загрожені» і не потребують спеціальних заходів охорони. Інший вид — бадан угамський (Bergenia ugamica) є рідкісним вузьколокальним реліктовим видом Західного Тянь-Шаню, потребує збереження і включений до Червоної книги Казахстану (2006) та Червоної книги Узбекистану (2016).

Використання

Види роду є цінними лікарськими рослинами, в кореневищах і листках яких містяться дубильні речовини, флавоноїди, галоїльні похідні, фенологлікозиди, оксикоричні, карбонові, жирні кислоти й амінокислоти, вуглеводи, каротиноїди, мікроелементи й лектини. В офіційній медицині використовують кореневища бадана товстолистого (Rhizomata Bergeniaе crassifoliaе) як в’яжучий, протизапальний та кровоспинний засоби. Застосовують для лікування шлунково-кишкових захворювань, інфекційних захворювань сечовивідних шляхів, за гострої бацилярної і хронічної дизентерії, ентероколітах, в лікуванні ерозії шийки матки, під час сильних менструацій, кровотеч після абортів і фіброми матки. Джерелом лікарської сировини може бути також надземна частина рослини, оскільки за вмістом дубильних речовин вона не поступається кореневищу. У традиційній медицині Індії, Китаю використовують як лікарські інші види роду: бадан язичковий (Bergenia ligulata або Bergenia pacumbis), бадан війчастий (Bergenia ciliata), бадан Стретчі (Bergenia Stracheyi) та бадан пурпуровий (Bergenia purpurascens), які мають ще й протизаплідні, спазмолітичні, гепатопротекторні, антилітіатичні, діуретичні, антриаритмічні, нейропротекторні, знеболювальні властивості. Види роду бадан — гарні декоративні рослини, які висаджують у парках, садах і альпінаріях як морозостійкі ґрунтопокривні. На сьогодні відомі десятки гібридів та сортів бадану. Завдяки високому вмісті дубильних речовин бадан використовують для дублення шкіри. Листки бадану, які перезимували і пройшли природну ферментацію, використовують як замінник чаю («чигірський чай»).

Література

  1. Pan J., Soltis D. Bergenia // Flora of China. 2001. Vol. 8. P. 278–280. URL: http://www.efloras.org/florataxon.aspx?flora_id=2&taxon_id=103824
  2. Мінарченко В. М., Тимченко І. А. Атлас лікарських рослин України. (хорологія, ресурси, охорона). Київ : Фітосоціоцентр, 2002. 172 с.
  3. Indian Medicinal Plants. An Illustrated Dictionary / Ed. by C. P. Khare. Berlin : Springer, 2007. 812 p.
  4. Ruby K., Chauhan R., Sharma S. et al. Polypharmacological Activities of Bergenia Species // International Journal of Pharmaceutical Sciences Review and Research. 2012. № 13. P. 100–110.
  5. Kumar V., Tyagi D. Review on Phytochemical, Ethnomedical and Biological Studies of Medically Useful Genus Bergenia // International Journal of Current Microbiology and Applied Sciences. 2013. № 2 (5). P. 328–334.
  6. Державна фармакопея України : в 3 т. 2-ге вид. Харків : ДП «Український науковий фармако-пейний центр якості лікарських засобів», 2014. Т. 3. 732 с.
  7. Koul B., Kumar A., Yadav D. et al. Bergenia Genus: Traditional Uses, Phytochemistry and Pharmacology // Molecules. 2020. № 25 (23). P. 1–19. URL: https://www.mdpi.com/1420-3049/25/23/5555

Автор ВУЕ

І. А. Тимченко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Тимченко І. А. Бадан (Bergenia) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бадан (Bergenia) (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
22.03.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶