Бакиханов, Аббаскулі-ага

Бакиханов, Аббаскулі-ага

Бакиха́нов, Аббаскулі́-ага́ [азерб. Bakıxanov, Abbasqulu ağa; повне ім’я та по батькові — Аббаскулі-ага мірза Мухаммад-огли (азерб. Abbasqulu ağa Mirzə Məhəmməd oğlu); 21.06.1794, с. Амірджани, тепер смт у підпорядкуванні м. Баку, Азербайджан — 31.05.1847, оаза Ваді Фатіма, тепер околиця м. Мекки, провінція Мекка, Саудівська Аравія] — письменник, історик, мовознавець, один із засновників нової азербайджанської літератури та основоположник азербайджанської наукової історіографії. Писав азербайджанською, перською та арабською мовами.

Бакиханов, Аббаскулі-ага

(Bakıxanov, Abbasqulu ağa Mirzə Məhəmməd oğlu)

Народження 21.06.1794
Місце народження Баку, Азербайджан
Смерть 31.05.1847
Місце смерті Мекка, Саудівська Аравія
Напрями діяльності література, історія, мовознавство


Життєпис

Син хана Бакинського ханства мірзи Мухаммада-хана ІІ (1770 — 1836; тепер Азербайджан). Отримав домашню освіту. У дитячі роки вивчив перську мову (див. Фарсі). Втративши владу, батько Бакиханова зблизився з командуванням російських військ на Південному Кавказі. Після анексії Бакинського ханства Російською імперією й переходу мірзи Мухаммада-хана ІІ на російську службу вплив родини Бакиханова у регіоні зріс.

З 1819 перебував на службі в російській армії у званнях: прапорщика (з 1820), поручика (з 1826), штабс-капітана (з 1827), капітана (з 1828), майора (з 1829), підполковника (з 1832), полковника (з 1842). Переважно виконував особисті доручення полководця О. Єрмолова (1777, тепер РФ — 1861, тепер РФ), працював як військовий перекладач і перекладач при дипломатичних місіях, брав участь у боях під час Російсько-перської (1826–1828) та Російсько-турецької (1828–1829) війни (див. Російсько-турецькі війни).

Працював (1829–1832) редактором перського видання газети «Тифліські відомості» («Тифлисские ведомости»; з 1828 виходила паралельними випусками російською і грузинською, а з 1829 також перською). Був автором численних публікацій з історії Азербайджану в цій газеті, а також перекладав більшість матеріалів з російської для перської версії (публікації Бакиханова виходили в газеті під псевдонімом Гудсі).

У 1833–1834 жив у містах Варшаві та Санкт-Петербурзі.

З 1843 до кінця життя — на цивільній службі. 1847 вирушив у хадж, помер від холери (під час подорожі з Мекки до Медини).

Творчість

Літературно-художня творчість

Більшість художніх творів Бакиханов написав азербайджанською мовою, окремі поезії також перською й арабською.

Перший оригінальний літературний твір Бакиханова — релігійна поема в прозі «Священні квітники» (азерб. «Riyazül-Qüds»; 1820), присвячена життю та діянням головних святих шиїтського ісламу (див. Шиїзм). Це один з його перших великих епічних творів. Складається з чотирнадцяти взаємопов’язаних розділів. До прозового тексту твору вставлені вірші.

Другий прозовий художній твір — оповідання «Книга про Аскера» (азерб. «Kitabi-Əsgəriyyə»; 1837, опубліковано посмертно 1861). Розповідає про взаємне кохання хлопця та дівчини, переслідуваних фанатичним оточенням.

Прозові твори Бакиханова часто мають сатиричний характер, на відміну від його поетичних творів здебільшого зображують сучасне авторові суспільство. Серед поетичних творів переважають любовна й філософська лірика з традиційними для перської поезії віршовими розмірами.

Науковий доробок

Наукові й науково-популярні праці писав переважно перською й арабською, окремі з них — азербайджанською. Їхня форма зазвичай компілятивна з огляду на відсутність у автора формальної освіти і слабу обізнаність з європейською науковою літературою.

Найважливіше дослідження Бакиханова — нарис історії Південного Кавказу від найдавніших часів до 1813 «Райський квітник» (1841), написаний перською мовою (1844 перекладений автором російською, опублікований 1926, азербайджанською — 1951, англійською — 2009; перше видання мовою оригіналу — 1970). Попри компілятивність цієї праці, окремі її фрагменти зберігають цінність: описи автором пам’яток історії й культури, із якими він ознайомився особисто і які були втрачені або зазнали змін після нього.

«Коротка граматика перської мови» (1828) — перший систематичний граматичний нарис мови фарсі в Російській імперії.

Бакиханов також написав низку науково-популярних книжок — нариси сучасних авторові уявлень із географії й астрономії (усі на фарсі).

Нагороди

Нагороджений орденами: святої Анни ІІІ ступеня, святого Володимира ІV ступеня (обидва — 1828), святої Анни ІІ ступеня (1829), святого Станіслава ІІІ ступеня (усі — Російська імперія), Сонця і Лева (1829; Іран).

Додатково

Під час перебування на військовій службі познайомився з діячами культури, які перебували на Південному Кавказі як військові або дипломати: О. Грибоєдовим, письменником О. Бестужевим (1797, тепер РФ — 1837; тепер РФ), М. Ахундовим, О. Чавчавадзе та іншими. Був також знайомий з сім’єю поета О. Пушкіна.

Твори

  1. Seçilmiş ǝsǝrlǝri. Bakı : AVRASYA PRESS, 2005. 488 sǝh.
  2. Р о с. п е р е к л. — Сочинения, записки, письма. Баку : Элм, 1983. 344 с.
  3. А н г л. п е р е к л. — The Heavenly Rose-Garden: A History of Shirvan & Daghestan. Washington : Mage Publishers, 2009. 244 p.

Література

  1. Ахмедов Э. М. А. К. Бакиханов: эпоха, жизнь, деятельность. Баку : Элм, 1989. 226 с.
  2. Gould R. R. The Persianate Cosmology of Historical Inquiry in the Caucasus: ʿAbbās Qulī Āghā Bākīkhānūf's Cosmological Cosmopolitanism // Comparative Literature. 2019. Vol. 71. № 3. P. 272–297.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бакиханов, Аббаскулі-ага // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бакиханов, Аббаскулі-ага (дата звернення: 13.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено:
30.06.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶