Баку
Баку́ — місто, столиця Азербайджану.
Зміст
Географічне положення
Розташовано на сході країни, на західному узбережжі Каспійського моря. Територія — 2 140 км2.
Включає 59 селищ; адміністративно поділяється на 12 районів: Бінагадінський, Гарадазький, Нариманівський, Насимінський, Нізамінський, Піралласький, Сабаїльський, Сабунчинський, Сураханський, Хатаїнський, Хозарський, Ясамальський.
Історична довідка
На території міста виявлено окремі знаряддя доби палеоліту, предмети пізньої античності та раннього середньовіччя тощо.
У 6–9 ст. Баку перебувало в складі провінції Ширван у державах Сасанідів та Аббасидів.
З другої половини 9 ст. — частина держави Ширваншахів, столицею якої стало 1192. Статус зберігався до завоювання території Сефевідами 1538. Потім Баку входило до вілаєту Ширван.
Із 1580-х — під контролем Османської імперії. 1607 повернулося під владу Сефевідів.
1723 місто захопили російські війська та покинули його 1735 згідно з умовами Гянджинського договору.
Від 1747 — центр Бакинського ханства.
Баку приєднано до Російської імперії 1806, що підтверджено Гюлістанським мирним договором 1813. На території ханства утворено однойменну провінцію.
Упродовж 1840–1846 місто мало статус повітового центру Каспійської області, 1846–1859 — Шемахинської губернії. Далі було центром Бакинської губернії.
З другої половини 19 ст. розпочався видобуток нафти. Відтоді Баку — один з основних промислових і торговельних центрів Південного Кавказу.
Столиця Азербайджанської Демократичної Республіки 1918–1920.
Далі місто проголошено столицею Радянської Соціалістичної Республіки Азербайджан (з 1922 — частина Закавказької федерації). З 1936 — столиця Азербайджанської Радянської Соціалістичної Республіки в складі СРСР.
Бакинський нафтогазоносний район був джерелом нафти для промисловості та забезпечував армію пальним під час Другої світової війни.
Центр боротьби за незалежність Азербайджану 1989–1990. Для придушення політичної опозиції та ліквідації осередків опору в ніч проти 20.01.1990 у Баку введено підрозділи Радянської армії. Скоєні військовими вбивства цивільного населення значно вплинули на ставлення до влади.
Від 1991 — столиця незалежного Азербайджану.
Населення
Загальна кількість населення (2021, оцінка) — 2,3 млн осіб, густота — 1 075 осіб/км2.
Склад населення за етнічними групами (2009, перепис): азербайджанці (90,3 %), росіяни (5,3 %), лезгини й татари (по 1,2%), українці (1 %) тощо. За релігійними групами: мусульмани (близько 94 %) та інші.
За віковими групами (2021, оцінка): до 15 років — 20,4 % осіб, 15–65 роки — 70,9 %, 65 років і більше — 8,7 %. За статевими групами: чоловіки (49,7 %), жінки (50,3 %).
Азербайджанську мову вважали рідною близько 90 % (2009, перепис).
Населення збільшується, 2009 становило 2,04 млн осіб.
Клімат
Клімат напівпустельний, із м’якою зимою та спекотним сухим літом, сильними вітрами впродовж року.
Середня температура січня — +4,5 °С, липня — +26,4 °С.
Середньорічна кількість опадів — понад 200 мм, найбільше в жовтні — грудні.
Господарство
Промисловість
Баку — значний економічний центр Азербайджану та Південного Кавказу. Промисловість забезпечує до 50 % валового внутрішнього продукту. Основні галузі: добувна, машинобудівна, металургійна, легка й харчова тощо.
Відомий Бакинський нафтогазоносний район. Приблизно за 100 км від міста розташовано великі родовища, розробку яких здійснює консорціум провідних нафтогазових компаній світу: «Бі-Пі» («BP»; Велика Британія), «ЕксонМобіл» («ExxonMobil»; США), «Інпекс» («Inpex»; Японія) та інші.
Працюють завод нафтового машинобудування, нафтопереробний завод. Тут базуються штаб-квартири Державної нафтової компанії Азербайджанської Республіки, нафтогазової компанії «Азпетрол» («Azpetrol»), металургійної компанії «Баку Стіл Компані» («Baku Steel Company»), виробника харчових продуктів «Азерсун Холдинг» («Azərsun Holdinq») тощо.
Сфера послуг
Фінансовий центр країни з низкою відповідних інституцій. Розвинено торгівлю, побутові послуги, ресторанне й готельне господарство.
Тут розташовано штаб-квартири Міжнародного банку Азербайджану, Бакинського банку, «АксессБанк» («AccessBank»), філіали міжнародних банків. З 2000 діє Бакинська фондова біржа.
Один із провідних секторів — туризм. Щороку місто відвідують 4–5 млн осіб. Працюють понад 200 закладів для розміщення.
Транспорт
Баку — найбільший транспортний вузол Азербайджану. Міжнародний аеропорт імені Г. Алієва розташовано приблизно за 25 км від міста. Середній річний пасажиропотік — понад 4 млн осіб. Характерна досить розгалужена мережа залізничних шляхів. Діє центральний вокзал. Виконуються перевезення в приміському, далекому й міжнародному сполученні. До 2020 курсував пасажирський потяг Київ — Харків — Баку.
Через місто проходить декілька автомобільних шляхів державного значення, європейський автошлях. Протяжність доріг загального користування становить 139 км (2020, оцінка).
Діє найбільший на Каспійському морі міжнародний морський торговельний порт. Відомі поромні переправи Баку — Туркменбаші (Туркменістан), Баку — Актау (Казахстан).
Громадський транспорт представлено автобусами, метрополітеном (з 1967; усього 27 станцій), фунікулером (1960).
Наука, освіта, культура
Наука та освіта
У Баку працює головна наукова інституція країни, що реалізує наукову й науково-технічну політику, — Національна академія наук Азербайджану (засновано 1945). Загалом станом на 2021 нараховували 459 дошкільних та 380 загальноосвітніх закладів. Серед закладів вищої освіти — Бакинський державний університет (засновано 1919), Азербайджанський державний університет нафти і промисловості, Бакинська музична академія імені У. Гаджибекова (усе — засновано 1920), Азербайджанський державний педагогічний університет (засновано 1921), Азербайджанський державний університет культури й мистецтв (засновано 1923), Азербайджанський державний економічний університет, Азербайджанський медичний університет (обидва засновано 1930), Азербайджанський технічний університет (засновано 1950, як технікум — 1887) тощо.
Культура та мистецтво
На 2020 налічували 98 бібліотек, загальний фонд яких — понад 9 млн одиниць. Зокрема, тут базується найбільша в країні Азербайджанська національна бібліотека імені М. Ф. Ахундова.
Усього в Баку працюють 35 музеїв, серед яких — Національний музей історії Азербайджану (засновано 1920), Азербайджанський державний театральний музей імені Дж. Джаббарли (засновано 1934), Азербайджанський державний художній музей імені Р. Мустафаєва (засновано 1936), Музей азербайджанської літератури імені Нізамі Гянджеві (засновано 1939), Азербайджанський державний музей килима й народного прикладного мистецтва імені Л. Керімова (перший у світі музей килимарства), Азербайджанський державний музей музичної культури (обидва засновано 1967) та інші.
Відомо 11 професійних театрів: Азербайджанський державний академічний драматичний театр (засновано 1919), Азербайджанський театр опери й балету імені М. Ф. Ахундова (засновано 1920), Азербайджанський державний театр юного глядача (засновано 1928), Азербайджанський державний театр ляльок імені А. Шаїга (засновано 1931) тощо. Є також кіностудія «Азербайджанфільм» імені Дж. Джаббарли (засновано 1923).
У складі Азербайджанської державної філармонії імені М. Магомаєва (засновано 1936) діють державні симфонічний (засновано 1920) та камерний (засновано 1964) оркестри та інше. Загалом є 11 концертних закладів. Працюють Азербайджанська державна художня галерея (засновано 1972), культурний центр імені Г. Алієва (засновано 2006), Бакинський виставковий центр (засновано 2010) тощо.
Серед традиційних заходів — Бакинський міжнародний фестиваль короткометражних фільмів (з 2004), Бакинський міжнародний джазовий фестиваль (з 2005), Міжнародний фестиваль документального кіно «ДокуБаку» (з 2017), Міжнародний фестиваль анімації «Анімафільм» (з 2018) та інші. Тут відбувся міжнародний пісенний конкурс «Євробачення» (2012).
Баку було проголошено столицею ісламської культури 2009.
Архітектура
Давню архітектуру представлено оборонними й сакральними спорудами. Символ міста — Дівоча вежа (частина пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО), конструкцію якої вважають унікальною в середньовічній фортифікаційній архітектурі Євразії. Мінарет Синик-Кала є зразком сакральної архітектури 11 ст. Мінарет Джума-мечеті було зведено близько 1437. Ансамбль палацу Ширваншахів — пам’ятка архітектури 15 ст., композиційний центр Баку (частина пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО). Серед об’єктів цивільної архітектури 16–17 ст. — караван-сарай, торговий комплекс і хамами. Після входження до складу Російської імперії місто зазнало перепланування і реконструкції з будівництвом за типовими проєктами в стилі класицизму. У другій половині 19 ст. — на початку 20 ст. переважала стилістика історизму й еклектики (неоготичний палац Мухтарова 1912). Згодом реконструйовано частину центру Баку. У стилістиці радянського ретроспективізму 1930–1969 споруджено головні адміністративні будівлі, республіканський стадіон, пантеон «26 бакинських комісарів» тощо. Сучасну архітектуру представляє культурний центр імені Г. Алієва (2007–2012; архітектор — З. Хадід; лауреат премії «Дизайн року» 2014). Мечеть Гейдара (2014) вважають однією з найбільших на Південному Кавказі. Наймасштабнішим містобудівним проєктом в історії Азербайджану є створення району «Біле місто Баку» (з 2011; площа — 16,5 км2).
Серед об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — Баку стара фортеця, палац Ширваншахів і Дівоча вежа; Гобустану культурний ландшафт наскельного мистецтва.
Спорт
Культивують спортивну боротьбу, велосипедний спорт, волейбол, спортивну гімнастику, шахи, теніс, футбол.
Серед об’єктів спортивної інфраструктури — республіканський стадіон (1951; 31,2 тис. місць), спортивно-концертний комплекс імені Г. Алієва (1990; 7,8 тис. місць), Баксель Арена (2012; 11 тис. місць), Бакинський олімпійський стадіон (2015; 68,7 тис. місць).
У Баку проходили міжнародні спортивні змагання: чемпіонати світу з художньої гімнастики (2005, 2019), боротьби (2007), боксу (2011), дзюдо (2018), спортивної акробатики (2022); Європейські ігри (2015); шахова олімпіада (2016); етапи Формули-1 (Гран-прі Європи 2016 та Гран-прі Азербайджану з 2017) тощо.
Баку та Україна
Баку — місто-побратим м. Києва. Угоду про співробітництво підписано 1997, меморандум про побратимство — 2021.
Персоналії
Тут народилися письменник А.-К. Бакиханов, воєначальник І. Омелянович-Павленко, біолог-генетик С. Аліханян, фізик і лауреат Нобелівської премії Л. Ландау, філософ М. Блек, композитор К. Караєв, живописець М. Абдуллаєв, віолончеліст і лауреат премії «Греммі» М. Ростропович, художник Р. Бабаєв, композитор А. Меліков, оперний та естрадний співак М. Магомаєв, державний діяч і президент Азербайджану І. Алієв, шахіст Г. Каспаров, актор і заслужений артист України О. Савкін (народився 1965) тощо.
З Баку пов’язано життя мовознавця Л. Лопатинського, політичного діяча С. Сулькевича, співака І. Алчевського, літературознавця О. Багрія, державного діяча Л. Берії, фізика Г. Абдуллаєва, державного діяча Г. Алієва, космонавта В. Жолобова, державного діяча А. Ельчибея та інших.
Література
- Сумбатзаде А. С. Азербайджанцы — этногенез и формирование народа. Баку : Элм, 1990. 302 с.
- Алиев Р. Религия в независимом Азербайджане // Центральная Азия и Кавказ. 2002. № 3 (21). С. 168.
- Юнусов А. С. Ислам в Азербайджане. Баку : Заман, 2004. 388 с.
- Азербайджан: независимый ислам и государство // Кавказский Узел. 2008. URL: https://www.kavkaz-uzel.eu/articles/139308/
- Rollberg P. Historical Dictionary of Russian and Soviet Cinema. Lanham : Rowman & Littlefield, 2016. 890 p.
- Insight Guides Pocket Baku. London : Insight Guides, 2020. 143 p.
- Київ та Баку підписали Меморандум про побратимство між містами // Офіційний портал Києва. 2021. URL: https://kyivcity.gov.ua/news/kiv_ta_baku_pidpisali_memorandum_pro_pobratimstvo_mizh_mistami_foto/
- Azerbaijanfilm. URL: http://www.azerbaijanfilm.az/
- Bakı Şəhər Statistika idarəsi. URL: http://www.baku.azstat.org.
- Baku 2015 European Games. URL: https://web.archive.org/web/20150512145118/http://www.baku2015.com/
Автор
Покликання на цю статтю: Баку // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баку (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.01.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
