Баку стара фортеця, палац Ширваншахів і Дівоча вежа
Баку́ стара́ форте́ця, пала́ц Ширванша́хів і Діво́ча ве́жа (англ. Walled City of Baku with the Shirvanshah's Palace and Maiden Tower) — історико-архітектурний комплекс у м. Баку, пам'ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 2000); Азербайджан.
Зміст
Історична довідка
Ічері-шехер — комплекс історико-архітектурних споруд у межах середньовічних кам’яних мурів висотою 8–10 м., шириною 3,5 м. Найстаріша заселена частина м. Баку (11–20 ст.).
1977 Ічері-шехер оголошено історико-архітектурним заповідником.
Початок укріплень Ічері-шехера датовано 11 ст., арабський напис на стіні — 12 ст. Згідно з написом — побудувати фортечні мури наказав ширваншах Абуль-Хідж Менучохр ІІI (1098–1160) із династії Кесранідів (1027–1382). 861 арабський намісник Ширвану Хайсама ібн Халід (дата народження невідома — 880) проголосив незалежність від Аббасидського халіфату (див. Аббасиди). Він присвоїв собі титул ширваншаха та започаткував династію Маз’яздідів (Язидідів). На початку 11 ст. за правління ширваншаха Язіда ібн Ахмада (дата народження невідома — 1027) в державі розпочалися усобиці. Родина ширваншахів проголосила себе нащадками іранської династії Сасанідів через шахиншаха Ормізда IV (540–590) сина Хосрова І Ануширвана (501–579). Арабізована форма імені Хосров, Кісра лягла в основу назви нового правління ширваншахів Кесранідів.
На початку 15 ст. м. Баку стало резиденцією ширваншахів, а фортечні мури набули сучасного вигляду.
Характеристика
До комплексу Ічері-шехер (загальна площа — 221 тис. м2) належать споруди:
- Дівоча вежа — найстаріша кам’яна споруда м. Баку з архаїчною архітектурою та оздобленням. Розташована в південно-східній частині «старого міста» Баку, на виступі берегової скелі. Назва, що поширилася з 19 ст., повʼязана з легендами. Вежа циліндричної форми, висотою 28 м та 16,5 м у діаметрі. Стіни зведено з місцевого сірого вапняку, товщиною 5 м біля основи і 4 м — на висоті восьмого поверху.
Час будівництва Дівочої вежі не встановлено. Серед найпопулярніших часових проміжків — 10–7 ст. до н. е., 5–6 ст. н. е. та 8–11 ст. н. е. Різняться думки щодо призначення споруди (оборонне, культове тощо). Впродовж 18–19 ст. Дівочу вежу використовували як маяк.
Вежа має вісім склепінь із куполами з круглим отвором посередині, які поділяють її на вісім поверхів-ярусів. Зі східної сторони дотична прямокутна будівля у формі контрфорсу на всю висоту, яка органічно поєднана з вежею і разом у плані нагадує мушлю. З південного сходу до споруди дотичні дві прямокутні із заокругленнями напіввежі.
Кладка Дівочої вежі відрізняється, нижня частина — гладка, у верхній каміння переміно виступає та відступає.
На кожному поверсі є вузькі віконні бійниці. У товщі стіни по всій висоті прокладена гончарна труба (діаметр бл. 30 см). Усередині башти є колодязь, видовбаний у скелі (глибина понад 20 м).
- Мечеть Мухаммеда, або Синик-кала. Найранішим із датованих архітектурних пам’ятників є мінарет мечеті Мухаммеда, яка згідно з будівельним написом була споруджена 1078–1079 раісом (майстром-начальником) Мухаммедом ібн Абу-Бакром (дати народження і смерті невідомі) за правління ширваншаха Фарібурза I (дата народження невідома — 1096). Стовбур мінарету складений із ретельно обтесаного каменю. Грубуваті, ніби потовщені сталактити карнизу підтримують «шерефе» — огороджений кам’яними плитами балкон для муедзина. Башту завершує ребристий купол. Парапет балкона оздоблено геометричним орнаментом і підкарнизним архаїчним арабським «куфі» коранічного напису.
Мінарет дотичний до сучасної йому мечеті, що була побудована на місці давнішої. Будівлю вважають родоначальницею північно-азербайджанського архітектурного стилю культових споруд, пов’язаних із перемогою ісламу. Назву «Синик-кала» мечеть отримала після подій 1723.
- Мечеть Ашура, або Лезгінська мечеть — розташована в південно-східній частині фортеці, поблизу Дівочої вежі. У плані є подовженою чотирикутною кімнатою, перекритою стрілчастим склепінням, без мінарету. Побудована з добре обтесаних каменів. Розміщений у середині мечеті над мехрабом напис повідомляє, що його зробив 1171–1172 майстер художнього різьблення Ашур син Ібрагіма Бакуї (дати народження і смерті невідомі).
- Мечеть Джомада Герея, або Гілек мечеть, уособлює собою епоху панування монгольських ханів (див. Монгольська експансія). Написи на стіні будівлі свідчать, що її спорудили в 13 ст. та відреставрували 1308–1309. Споруда виділяється своїм плануванням та кам’яними орнаментованими ґратами.
- Караван-сараї Ічері-шехер: Малий караван-сарай або Ханський; Бухарский; караван-сарай Мултані та Касум-бека. Вони зберігали характер оборонних споруд — фортечного типу, глухі стіни з масивними напіввежами з контрфорсами на з’єднаннях.
- Палацовий комплекс Ширваншахів займає центральне місце в архітектурі Ічері-шехіра, він синтезував найкращі риси азербайджанської архітектури 15–19 ст. Розташований на пагорбі праворуч від Шемахінських воріт та займає площу в 1 га. Комплекс уміщує збережені споруди: палац Ширваншахів і Диван-хане (павільйон); мавзолей дервіша і Східний портал або ворота Мурада; палацову мечеть і усипальницю; руїни бані й овдан, які групуються навколо взаємопов’язаних двориків, розташованих на різних рівнях. У 19 ст. комплекс споруд огородили фортечними стінами.
Частини комплексу поставали в різний час. Зовнішність одномасштабних, але функціонально відмінних будівель ріднить вапняк високої якості. Художня цілісність ансамблю має стилістичну єдність, властиву Ширванському архітектурному колу. Двоповерхова будівля палацу налічує понад п’ятдесят приміщень.
До головної будівлі палацу добудований Диван-хане. Він складається з восьмигранного залу, перекритого кам’яним куполом. До нього дотичне прямокутне приміщення вестибюля. Функціональне призначення цієї споруди залишається не з’ясованим.
До палацу Ширваншаха належить декоративний портал Східних воріт, або воріт Мурада (1585–1586), які стоять відносно окремо від усього комплексу. З їх спорудженням було завершено формування архітектурного ансамблю. Ворота зведено за розпорядженням знатного місцевого жителя Раджаба-баби Бакуві (дати народження і смерті невідомі) на честь турецького султана Мурада ІІІ (1546–1595), війська якого оволоділи м. Баку. Будівельником порталу був зодчий, устад Амір-шах Валйанкухі (дати народження і смерті невідомі). Портал має типову для будівель 15 ст. композицію, але відрізняється менш багатим декором.
Серед інших споруд Ічері-шехер: Шемахінські ворота і ворота Шаха-Аббаса, які називають «Парними фортечними воротами»; чотирикутна оборонна вежа; бані Гаджі Гаіба (15 ст.), баня Ага Мікаіла (18 ст.), баня Касум-бея (кінець 18 ст.); мавзолей Сеїда Яхʼя Бакуві (60-ті 15 ст.), мечеті тощо.
Значення
Огороджене місто Баку є прикладом поєднання зороастрійських, арабських, перських, ширванських, османських та російського впливів на культурну спадщину Азербайджану.
Додатково
Назва Дівочої вежі поширилася з 19 ст. Дотепер не сформовано одностайної думки щодо її походження. За одними легендами, найменування пов’язують із загибеллю цнотливої дівчини, яка, тікаючи від безчестя, кинулася з вежі. За іншими, з вогняною Дівою-воїтелькою.
Джерела
Walled City of Baku with the Shirvanshah's Palace and Maiden Tower // UNESCO. URL: http://whc.unesco.org/en/list/958
Література
- Бретаницкий Л. С. Баку. Ленинград; Москва : Искусство, 1970. 248 с.
- Бретаницкий Л. С., Веймарн Б. В. Искусство Азербайджана IV–XVIII веков. Москва : Искусство, 1976. 272 с.
- Ахундов Д. А. Архитектура древнего и раннесредневекового Азербайджана. Баку : Азернешр, 1986. С. 34–57.
- Ашурбейли С. А. История города Баку. Период средневековья. Баку : Азернешр, 1992. 408 с.
- Тагиев И. А. оглы. Дворец Ширваншахов или Ханака С. Я. Бакуви? Баку : ÇAŞIOĞLU, 2003. 96 с.
- Гасанов Г. А. оглы. Девичья башня. Бакинская Девичья Башня. Языческий комплекс. 2-е изд. Баку : Чашыоглу, 2014. 488 с.
- Руфат А. Баку. Краткий очерк истории города по памятникам зодчества. Баку : Издательский дом «TEASPress», 2015. 220 с.
- Мехтиева А. А. кизы Девичьи башни — редкие исторические памятники в евразийской культуре // Ученые записки Алтайской государственной академии культуры и искусств. 2018. № 2 (16). С. 226–230.
- Mehdiyev A. The Ancient Mosques of Baku // Сучасне ісламознавство. 2019. № 1 (1). C. 11–18.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гоман Ю. О. Баку стара фортеця, палац Ширваншахів і Дівоча вежа // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баку стара фортеця, палац Ширваншахів і Дівоча вежа (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.11.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
