Мінарет

Мінаре́т (турец. Minare, від араб. منارة‎ — маяк) — вежа сакрального призначення поряд із мечеттю.

Гранчастий мінарет у м. Бахчисараї, Україна

Відомий на Близькому Сході з 7 ст. Обов’язкова споруда мусульманської сакральної архітектури, призначена для скликання мусульман у мечеть на молитву. Традиційно це забезпечував муедзин, який піднімався на горішній балкон мінарета.

Види мінаретів

Мінарети бувають:

Характеристика

Усередині кожного з мінаретів (окрім спіралеподібного) є кручені сходи нагору, які через двері виводять на горішній балкон, влаштований по периметру й оточений парапетом. Вінчає мінарет горішній циліндр чи багатогранна призма, увінчані конічним дахом. У спіралеподібних мінаретах є сходи, влаштовані зовні по спіралі. Тепер муедзини не піднімаються на мінарети. Заклики до молитви лунають із гучномовців, установлених на горішніх балконах мінаретів.

Мінарети споруджували на кутах мечетей:

у найменших квартальних — 1;
у невеликих — 2, що фланкували головний фасад;
у великих — 4–6;
у головному святилищі м. Мекки — мечеті Кааба — 7;
у мечеті Пророка у м. Медині — 10.

Зовнішні стіни мінаретів зазвичай прикрашені фігурним цегляним муруванням або орнаментованою поліхромною полив’яною керамікою. Висота найвищих мінаретів доби середньовіччя сягала 70 м.

Найвищими у світі є мінарети мечеті Хасана ІІ у м. Касабланці (Марокко, 1993; 210 м) та Великої мечеті у м. Алжирі (Алжир, 2019; 265 м).

Для Криму характерні високі тонкі циліндричні й гранчасті мінарети міських мечетей (у містах Бахчисараї, Євпаторії, Старому Криму, Феодосії тощо).

На відміну від міських мурованих мінаретів, по селах зводили окремо від мечетей малі низенькі двоярусні мінарети, нерідко дерев’яні, схожі на українські церковні дзвінички — із квадратною основою і наметовим дахом.

Література

  1. Кургаєва А. Мінарет // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 167.
  2. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 277.
  3. Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. 3-тє вид., допов. і перероб. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 85.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Мінарет // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Мінарет (дата звернення: 8.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
02.05.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶