Багрій, Олександр Васильович
Багрі́й, Олекса́ндр Васи́льович (23.04.1891, м. Летичів, тепер смт Хмельницької області, Україна — 22.06.1949, м. Баку, тепер Азербайджан) — літературознавець, фольклорист, бібліограф, педагог, доктор філологічних наук (з 1925).
|
Багрій, Олександр Васильович | |
|---|---|
| Народження | 23.04.1891 |
| Місце народження | Летичів |
| Смерть | 22.06.1949 |
| Місце смерті | Баку |
| Alma mater | Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
| Місце діяльності | Україна, Азербайджан |
| Напрями діяльності | літературознавство, джерелознавство, фольклористика |
Життєпис
Закінчив історико-філологічний факультет Університету Святого Володимира у м. Києві (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка; 1912). Учень академіка В. Перетца, учасник Семінарію руської філології.
Викладав в Університеті Святого Володимира у м. Києві, 1912–1917 — у Петроградському університеті (тепер Санкт-Петербурзький університет), Самарському вищому педагогічному інституті (тепер Поволзька державна соціально-гуманітарна академія, РФ) — 1917–1920 завідував там кафедрою російської літератури, бл.1921–1923 — Кубанському державному університеті (м. Катеринодар, тепер м. Краснодар, РФ).
Ймовірно, між 1923–1924 із родиною був змушений переїхати до м. Баку, де до 1949 викладав на кафедрі російської літератури Азербайджанського університету (тепер Бакинський державний університет).
Голова бібліографічної секції «Товариства обстеження і вивчення Азербайджану» (1923–1929).
1925 захистив дисертацію «Т. Г. Шевченко і російська література» (рос. «Т. Г. Шевченко и русская литература»); присуджено науковий ступінь доктора філологічних наук за спеціальністю «Російська мова і словесність».
1929–1932 — старший фахівець, бібліограф Азербайджанського державного науково-дослідного інституту.
Брав участь у виданні наукового журналу «Вісті Товариства обстеження і вивчення Азербайджану» (рос. «Известия Общества обследования и изучения Азербайджана»).
Директор фундаментальної бібліотеки Азербайджанської філії АН СРСР (1933–1939).
Наукова діяльність
У доробку — праці з питань джерелознавства і методології літературознавства, бібліографії. Вивчав пам’ятки давньоруської писемності, драматургію 17–18 ст. і поезію 18 ст., фольклор. Досліджував творчість українських і російських письменників, фольклорну спадщину Л. Лопатинського.
За редакцією Багрія підготовлено літографічну серію «Фольклор Азербайджану та прилеглих країн» («Фольклор Азербайджана и прилегающих стран»; 1930, тт. 1–2).
Уклав антологію азербайджанської літератури в українському («Молодий Азербайджан». Харків, 1930) та російському перекладах, збірку «Азербайджансько-турецькі казки» («Азербайджанско-турецкие сказки»; Москва; Ленинград, 1935).
1923–1929 досліджував творчість Кобзаря. Згодом переглянув і суттєво доповнив свої попередні публікації про поета, об’єднав їх у видання «Т. Г. Шевченко» (Харків, 1930. Т. 1: «Оточення. Мотиви творчості. Стиль»; 1931. Т. 2: «Етюди про творчість Шевченка. Шевченківська студія»).
Частина доробку Багрія зберігається в особистій бібліотеці І. Айзенштока в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. Низку праць дослідника не опубліковано.
Праці
- Древнерусское сказание о птицах // Русский филологический вестник. 1912. Т. 67. № 1–2. С. 289–322.
- Киевские списки сказания черноризца Храбра о письменах славянских. Воронеж : Типография товарищества Н. Кравцов и К°, 1912. 44 с.
- В защиту ценностей духа. Самара : [б. и.], 1918. 20 с.
- Критико-библиографический обзор литературы о Т. Шевченко // Известия Самарского университета. 1922. Вып. 3. С. 131–132.
- К библиографии Т. Г. Шевченко (По поводу указателя М. Яшека) // Известия Горского Института народного образования. 1923. Т. 1. С. 48–58.
- Т. Г. Шевченко в литературной обстановке. Баку : 2-я типография Азполиграфтреста, 1925. 172 с.
- Т. Г. Шевченко в русских переводах. Баку : Аэлит, 1925. 98 с.
- Народная словесность Кавказа. Баку : [б. и.], 1926. 131 с.
- К рукописной традиции распространения «Кобзаря» Т. Г. Шевченко. Баку : Типография «Красный Восток», 1927. 29 с.
- Політична повість М. І. Костомарова // Записки Історико-філологічного відділу ВУАН. 1927. Кн. 13/14. С. 147–151.
- К вопросу о путях распространения легенд о мудром Соломоне // Сборник Отделения русского языка и словесности Академии наук СССР. 1928. Т. 101. № 3. С. 241–244.
- Г. Квітка-Основ’яненко й Шевченко // Квітка-Основ’яненко: Збірник на 150-річчя народження: 1778–1928. Харків : Український робітник, 1929. С. 78–93.
Література
- Айзеншток І. З нової літератури про Шевченка // Червоний шлях. 1926. № 4. С. 239–242.
- Шубравський В. Шевченко в критиці кінця ХІХ — початку ХХ ст. // Шевченкознавство. Підсумки і проблеми. Київ : Наукова думка, 1975. С. 81–128.
- Грицик Л. Шевченкіана О. Багрія в контексті національного відродження 20-х років // Шевченкознавчі студії. 1994. Вип. 1. С. 140–144.
- Грицик Л. Літературна спадщина О. Багрія (До проблеми наукового методу) // Література. Фольклор. Проблеми поетики. 1997. Вип. 3. С. 6–13.
- Багрій Олександр Васильович // Українські бібліографи. Бібліографічні відомості. Професійна діяльність. Бібліографія. 2011. Вип. 3. С. 13–14.
- Калинчук А. Шевченкова творчість у науковому осмисленні Олександра Багрія // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія. 2019. Вип. 33. С. 32–47.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Калинчук А. М. Багрій, Олександр Васильович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Багрій, Олександр Васильович (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.07.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
