Бібліографія

Бібліогра́фія (грец. βιβλιογραφία, грец. βιβλίον — книга і грец. γράφειν — писати) — інформаційно-комунікаційна інфраструктура, що забезпечує підготовку, розповсюдження та використання бібліографічної інформації в суспільстві. Бібліографія як система охоплює різні види діяльності — практичну, науково-дослідну, педагогічну, управлінську.

У вузькому значенні, бібліографія — упорядкований перелік бібліографічних описів документів (книг, журналів, статей, картографічних, нотних, образотворчих видань, патентів, електронних ресурсів та ін.) часто у вигляді списку на яку-небудь тему або з якої-небудь галузі знань. Матеріальним втіленням бібліографічної інформації є бібліографічні посібники (бібліографічні списки, бібліографічні покажчики, бібліографічні огляди та ін.).

Практична частина бібліографії — бібліографічна діяльність. Наука про бібліографію — бібліографознавство.

Історія

Термін «бібліографія» відомий з 5 ст. до н. е. До 17 ст. «бібліографами» називали переписувачів книг, а бібліографічні покажчики — «реєстр», «репертуар», «бібліотека». Згодом «бібліографією» іменували покажчик книг «Бібліографія політична» (1633) Г. Ноде (1600–1653; Франція).

Перше тлумачення терміна «бібліографія» з’явилося 1704 у французькому «Словнику Треву» («Dictionnaire de Trévoux»). Бібліографію окреслено як знання про стародавні манускрипти.

Паризький бібліотекар, історик книгодрукування Ж. Ф. Не де Ла Рошель (1751–1838; Франція) у праці «Розправа про науку бібліографії та обов’язки бібліографа» (1782) назвав бібліографію «наукою про книгу».

Довгий час бібліографію ототожнювали з книгознавством.

Протягом 19–20 ст. тривала диференціація наук.

1970 в СРСР з’явився перший державний стандарт з бібліографічної термінології — ДСТУ 16448–70 «Бібліографія. Терміни та визначення» (рос. ГОСТ 16448–70 «Библиография. Термины и определения»), який закріпив визначення бібліографії як діяльності зі складання бібліографічної продукції та ввів у обіг новий термін «бібліографознавство». У другій редакції видання вперше запроваджено термін «бібліографічна інформація», а бібліографію визначено як діяльність зі створення та поширення такої інформації.

Стандартизування бібліографічної термінології завершене у 20 ст. Початком бібліографії в Україні вважається 1776 рік, коли в газеті у Львові було надруковано список книжок, що призначалися на продаж.

Характеристика

Складається з таких підсистем:

  • бібліографічна діяльність — сукупність процесів із виробництва та поширення бібліографічної інформації;
  • бібліографознавство — наука, яка вивчає теорію, історію, методику та організацію бібліографічної діяльності;
  • бібліографічна освіта — діяльність, спрямована на підготовку професійних кадрів для бібліографічної діяльності та розвитку бібліографознавства;
  • організаційно-методичне управління — організація процесів бібліографічної діяльності, бібліографознавства та бібліографічної освіти.

Класифікація

За суспільним призначенням:

1. Загальна бібліографія — забезпечує створення бібліографічних посібників, придатних для будь-яких споживачів з метою пошуку документів за формальними чи змістовими ознаками.

1.1.Національна бібліографія — вид бібліографії, призначенням якої є ретроспективний і поточний облік національної друкованої продукції та інформування про неї.

1.2. Державна бібліографія — реєструє нову видавничу продукцію держави.

1.3. Видавничо-книготорговельна бібліографія — інформує, рекламує видавничу продукцію, сприяє книгообігу, розповсюдженню та продажу видань.

1.4. Бібліотечно-каталожна бібліографія — повідомляє про склад фондів бібліотечних.

2. Спеціальна бібліографія — забезпечує створення бібліографічних посібників із конкретним цільовим і читацьким призначенням, відображає потреби та особливості споживачів.

2.1. Науково-допоміжна бібліографія — сприяє науковій і професійно-виробничій діяльності.

2.2. Рекомендаційна бібліографія — допомагає в освіті, самоосвіті, вихованні та пропаганді знань.

За ознакою змісту документів:

  1. Універсальна бібліографія — під час підбору документів для обліку не враховує їхній зміст, лише формальні ознаки.
  2. Галузева бібліографія — під час підбору документів для обліку враховує зміст і специфіку тих галузей знань та практичної діяльності, які обслуговує бібліографія.

За часом видання документів:

  1. Поточна бібліографія — інформує про нові документи, що вийшли у світ.
  2. Ретроспективна бібліографія — підбиває підсумки видання документів за певний період часу.
  3. Перспективна бібліографія — інформує про документи, які готують до видання.

За територіально-змістовою ознакою:

  1. Краєзнавча бібліографія — обліковує документи, що пов’язані за змістом із певною територією всередині держави.
  2. Країнознавча бібліографія — обліковує документи, що пов’язані за змістом із певною країною, державою.

Особливі види бібліографії:

  1. Метабібліографія — бібліографія бібліографії — допомагає орієнтуватися в бібліографічних ресурсах.
  2. Біобібліографія — допомагає орієнтуватися у творчому чи науковому доробку певної особи та літературі про неї.

Література

  1. Моргенштерн И. Г., Уткин Б. Т. Занимательная библиография. Москва : Книга, 1978. 144 с.
  2. Женченко М. Загальна і спеціальна бібліографія. Київ : Жнець, 2011. 255 с.
  3. Швецова-Водка Г. М. Вступ до бібліографознавства. 3-тє вид., випр. та допов. Рівне : Рівненський державний гуманітарний університет, 2011. 231 с.
  4. Швецова-Водка Г. М. Українська метабібліографія // Вісник Одеського національного університету. Серія: Бібліотекознавство, бібліографознавство, книгознавство. 2017. Т. 22. Вип. 1. С. 175–188.
  5. Сенченко М. І. Бібліографія країн світу. Київ : Ліра-К, 2023. 306 с.

Автор ВУЕ

О. М. Збанацька, Д. М. Панчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Збанацька О. М., Панчук Д. М. Бібліографія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бібліографія (дата звернення: 28.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
07.04.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶