Балантидіаз
Балантидіа́з (лат. balantidiasis, від грец. βᾰλάντιον, букв. — мішок, гаманець), дизентері́я інфузо́рна — антропонозна протозойна хвороба з виразковим ураженням товстої кишки й симптомами загальної інтоксикації.
Зміст
Етіологія та епідеміологія
Збудником балантидіазу є балантидій кишковий (Balantidium coli) з родини балантидієвих (Balantididae) типу війчастих (Ciliophora) царства хромальвеолят (Chromalveolata). Поширений по всьому світу, інфіковано менше 1 % людської популяції. Головним резервуаром інфекції є свині, зараженість яких досягає 60–80 %. Зрідка джерелом зараження може бути людина. Збудник паразитує у вегетативній і цистовій стадіях. Вегетативні форми нестійкі в зовнішньому середовищі і швидко гинуть, цисти зберігають життєздатність кілька тижнів. Найбільше випадків балантидіазу описано в країнах Азії, Європи й Америки. Механізм зараження — фекально-оральний. Передача балантидій відбувається через забруднені руки, воду, овочі, фрукти, інші харчові продукти. Частіше заражаються сільські жителі, під час догляду за свинями. У осередках інвазії можливе також безсимптомне носійство збудника.
Патогенез
Проковтнуті цисти балантидія кишкового досягають висхідних відділів товстої кишки. Перетворюючись на вегетативні форми, розмножуються здебільшого в сліпій кишці. Здатність синтезувати гіалуронідазу забезпечує балантидіям проникнення в слизову оболонку товстої кишки, унаслідок чого розвивається гіперемія уражених ділянок, потім утворюються різні за розміром і часом формування ерозії і виразки. Площа деяких може досягати декількох квадратних сантиметрів. Виразки розташовані уздовж складок слизової оболонки, краї їх нерівні, підриті, дно вкрите желеподібними некротичними масами, часто чорного кольору. Навколишні ділянки слизової оболонки гіперемійовані, набряклі. У патологічний процес часто залучається апендикс із розвитком гнійного і некротичного апендициту. Описані ураження міокарда, печінки, тонкої кишки.
Класифікація
Виділяють субклінічну, гостру, хронічну та рецидивуючу форми балантидіазу.
Клінічні прояви
Інкубаційний період триває 1–3 тижні. Перебіг гострого балантидіазу тяжкий або середньої тяжкості. Хвороба починається з підвищення температури тіла, ознобу, головного болю, метеоризму, іноді нудоти й блювання. У розпалі захворювання хворі скаржаться на болі в животі, пронос до 15–20 разів на добу. Кал рідкий, смердючий, з домішками слизу й крові. Хворі швидко худнуть, стають кволими. Хронічний рецидивуючий балантидіаз триває 5-10 років і більше, ремісії змінюються періодами загострення. Загальна інтоксикація організму слабковиражена, температура тіла залишається нормальною. Хронічна безперервна форма балантидіазу перебігає з вираженими токсичними й кишковими проявами і за кілька років може призвести до кахексії. Балантидіаз може ускладнитись перфорацією стінки кишки, кишковою кровотечею, кишковими абсцесами, випадінням прямої кишки, гіпохромною анемією. Летальність в ендемічних осередках сягає 1 %.
Діагностика
Балантидіаз діагностують на підставі паразитологічних досліджень і клінічних проявів з урахуванням епідеміологічних даних (контакти зі свинями). Методом паразитоскопії досліджують свіжі випорожнення. Під час мікроскопії нативних мазків можна побачити живі балантидії, які швидко рухаються. Застосовують й інші методи (виділення балантидій на штучних поживних середовищах, серологічні реакції, преципітації в агарі, іммобілізації). Диференційну діагностику проводять з неспецифічним виразковим колітом, дизентерією, амебіазом. Діагноз встановлюють на підставі результатів ректороманоскопії, колоноскопії або іригоскопії.
Лікування
Лікують хворих переважно в умовах стаціонару. Використовують антибіотики й протистоцидні препарати, антипротозойні засоби. За своєчасного розпізнавання і адекватної терапії прогноз зазвичай сприятливий.
Профілактика
Обов’язкові профілактичні заходи передусім поширюються на осередки захворювання. До них належить дотримання правил особистої гігієни персоналом свиноферм і інших підприємств з ризиком зараження. Упроваджується обов’язкове кип’ятіння води, забраної з відкритих водойм для приготування їжі. Виявляють і лікують людей, хворих на балантидіаз; носіїв не допускають до роботи в закладах громадського харчування. Дезінфекція як при амебіазі. За реконвалесцентними (тими, хто одужує і не має клінічних проявів) встановлюється спостереження строком на 1 рік. Протягом цього часу проводять 2–3 контрольних дослідження випорожнень на балантидії.
Література
- Діагностика терапія і профілактика інфекційних хвороб в умовах поліклініки / За ред. М. А. Андрейчина. 2-ге вид., перероб. і допов. Львів : Медична газета України, 1996. 352 с.
- Markell E. K., John D. T., Krotoski W. A. Markell and Voge’s Medical Parasitology. 8th ed. Philadelphia : W. B. Saunders, 1999. 501 p.
- Marquardt W. C., Demaree R. S., Grieve R. B. Parasitology and Vector Biology. 2nd ed. London : Harcoart Academic Press, 2000. Р. 273–279.
- Schuster F., Ramirez-Avila L. Current World Status of Balantidium сoli // Clinical Microbiology Reviews. 2008. Vol. 21. Is. 4. P. 626–638.
- Nalbone L., Giarratana F., Napoli E. Balantidiasis: A Neglected Tropical Disease Used as a Study Model for a Holistic Approach to Sustainable Development in the Framework of Agenda 2030 Goals // Sustainability. 2021. Vol. 13. Is. 22. P. 1–14. URL: https://www.mdpi.com/2071-1050/13/22/12799
- Stefaniak J., Kłudkowska M. Balantidiasis // McMaster Textbook of Internal Medicine. Kraków : Medycyna Praktyczna, 2019. 1552 p. URL: https://empendium.com/mcmtextbook/chapter/B31.II.18.84.2.2.
Автор
Покликання на цю статтю: Шейко В. Д. Балантидіаз // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Балантидіаз (дата звернення: 14.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.07.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
