Баланчин, Джордж
Баланчи́н, Джордж (англ. Balanchine, George; справжнє — Баланчівадзе, Георгій Мелітонович; груз. ბალანჩივაძე, გიორგი ძე მელიტონის; 22.01.1904, м. Санкт-Петербург, Російська імперія, тепер РФ — 30.04.1983, м. Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США) — хореограф, засновник американського класичного балету 20 ст., піонер хореографії для кіно та музичного театру.
|
Баланчин, Джордж | |
|---|---|
| Справжнє ім’я | Георгій |
| Справжнє прізвище | Баланчівадзе |
| Народження | 22.01.1904 |
| Місце народження | Санкт-Петербург |
| Смерть | 30.04.1983 |
| Місце смерті | Нью-Йорк |
| Напрями діяльності | хореографія |
Життєпис
Народився в сім’ї одного з засновників сучасної грузинської музичної культури М. Баланчівадзе, брат А. Баланчівадзе.
Від 1913 навчався в Імператорському училищі при Маріїнському театрі (м. Санкт-Петербург). Після його закриття 1917 деякий час працював тапером (грав на танцювальних вечорах).
1921–1924 навчався в Петроградській консерваторії (тепер Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені М. А. Римського-Корсакова).
Творчість
На початку 1920-х став одним із організаторів експериментальної групи «Молодий балет».
Був одним із перших артистів балету, які виїхали з Радянського Союзу. Перебуваючи на гастролях у Німеччині (1924), залишився в Європі.
Згодом опинився в м. Парижі, де в червні 1925 приєднався до балетної трупи «Російський балет» («Ballets Russes») С. Дягілєва. За його порадою Баланчівадзе адаптував ім’я за західним зразком.
1925–1929 — балетмейстер «Російського балету». Поставив дев’ять великих балетів, низку невеликих окремих номерів. У світовому репертуарі збереглися балети «Аполлон» І. Стравінського (1928; перший зразок його індивідуального неокласичного стилю) і «Блудний син» С. Прокоф’єва (1929).
Через травму коліна Баланчин не зміг продовжити кар’єру танцівника, тому зосередився на хореографії.
Співпрацював із композиторами С. Прокоф’євим, І. Стравінським, К. Дебюссі, Е. Саті, М. Ж. Равелем.
Від 1929 працював із «Данським королівським балетом» («Den Kongelige Ballet»).
1932–1933 — головний балетмейстер «Російського балету Монте-Карло» («Ballet Russe de Monte-Carlo»).
Один із засновників авангардної трупи «Балет 1933» («Les Ballets 1933»). Під враженням роботи цієї трупи меценат Л. Кірстайн (1907–1996; США) запросив Баланчина організувати Школу американського балету та американську балетну трупу. У жовтні 1933 переїхав до США.
1934 за підтримки Л. Кірстайна та Е. Ворберга (США) відкрито Школу американського балету. Викладаючи у ній, Баланчин відкрив талант Г. Кіркланд (нар. 1952; США), а також запросив М. Стюарт (1900–1991; Велика Британія — США), А. Тумковську та Х. Дудін (1919–2008; Україна — США), які в його балетній трупі виховали декілька поколінь артистів американського балету.
1934 заснував «Американський балет», який з 1935 став постійною балетною трупою Метрополітен-опера у м. Нью-Йорку. 1938 трупу тимчасово розформовано (через несхвалення нетрадиційної хореографії Баланчина).
За безпосередньої підтримки Л. Кірстайна створено «Балет-Караван» («Ballet Caravan»; 1936–1941), «Балетне товариство» («Ballet Society»; 1946–1948). Постановками для цих труп Баланчин заклав основи свого впізнаваного «неокласичного» стилю, який базувався на традиціях російської класики, проникнутої духом американської культури.
1948 на базі «Балетного товариства» створено одну з провідних балетних компаній США та світу — «Нью-Йорк сіті балет» («New York City Ballet»). Для нього Баланчин ставив балети протягом життя, багато з них стали «класикою» 20 століття.
З 1964 її постійною сценічною базою є театр у Лінкольн-центрі (з 2008 — імені Д. Коха).
Хореограф неодноразово проводив зі своєю трупою фестивалі на честь П. Чайковского, І. Стравінського, М. Ж. Равеля та інших.
Тривалий час активно та плідно співпрацював із І. Стравінським. Значну кількість балетів Баланчин поставив на музику П. Чайковського, роздуми про якого вилилися в книгу «Пристрасті за Чайковським (Розмови з Джорджем Баланчином)» С. Волкова.
Піонер-хореограф для бродвейських мюзиклів та голлівудських фільмів, зокрема балет «Бійка на Десятій авеню» у фільмі «На пальцях ніг» (1936; режисер Р. Енрайт).
Працюючи у різних стилях, створив понад 150 творів для трупи «Нью-Йорк сіті балет». Серед хореографічних робіт — постановки «Лускунчик» П. Чайковського (стала різдвяною традицією у США) та «Дон Кіхот» Л. Мінкуса.
Найвідомішими за кордоном є його інтерпретації музичних композицій: «Західна симфонія» Г. Кея (1954), «Лібеслієдерські вальси» Й. Брамса (1960), «Танці давидсбюндлерів» Р. А. Шумана (1988).
Для зміцнення професійного балету в США 1964 «Фонд Форда» надав майже 8 млн доларів, передавши кошти «Нью-Йорк сіті балет», його дочірній школі та шести іншим балетним компаніям, які були під керівництвом Баланчина (залишався художнім керівником і балетмейстером до 1982).
Похований на цвинтарі Окленд у м. Нью-Йорку.
Нагороди
Орден Почесного легіону (1975, Франція).
Премія Національного інституту мистецтва та літератури «За видатні заслуги в мистецтві» (1975, США).
Орден Данського прапора, кавалер 1-го класу (1978).
Нагорода Центру Кеннеді (1978).
Золота медаль «За заслуги» американського Національного товариства мистецтва та літератури (1980).
Австрійський почесний знак «За науку й мистецтво» 1-го класу (1980).
«Серце Нью-Йорка» Нью-Йоркського відділення Американської асоціації кардіологів (1980).
Президентська медаль Свободи (1983, США).
Його ім’я записано в Залі Слави Національного музею танцю (1987) та Залі Слави американського театру (1988).
Література
- Taper B. George Balanchine: A Biography. 2nd ed. Berkeley : University of California Press, 1996. 458 p.
- Волков С. Страсти по Чайковскому. Разговоры с Джорджем Баланчиным. URL: https://booksonline.com.ua/view.php?book=25886
- Joseph Ch. Stravinsky and Balanchine: A Journey of Invention. New Haven ; London : Yale University Press, 2002. 440 p.
- Gottlieb R. George Balanchine: The Ballet Maker. New York : Harper Perennial, 2010. 224 p.
- Goldner N. More Balanchine Variations. Gainesville : University Press of Florida, 2011. 156 p.
- Propst A. The 100 Most Important People in Musical Theatre. Lanham : Rowman & Littlefield, 2019. 241 p.
- https://bolshoi.ru/persons/george-balanchine
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Баланчин, Джордж // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баланчин, Джордж (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.01.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
