Баланчівадзе, Андрій Мелітонович
Баланчіва́дзе, Андрі́й Меліто́нович (груз. ბალანჩივაძე ანდრია მელიტონის ძე; 19.05(01.06).1906, м. Санкт-Петербург, тепер РФ — 28.04.1992, м. Тбілісі, Грузія) — композитор, педагог, громадський діяч, професор (з 1924), народний артист СРСР (з 1968).
|
Баланчівадзе, Андрій Мелітонович (ბალანჩივაძე ანდრია მელიტონის ძე) | |
|---|---|
| Народження | 19 (01).05 (06).1906 |
| Місце народження | Санкт-Петербург |
| Смерть | 28.04.1992 |
| Місце смерті | Тбілісі |
| Alma mater | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені М. А. Римського-Корсакова |
| Напрями діяльності | Музичне мистецтво, педагогіка |
Життєпис
Народився в сім’ї композитора, брат Дж. Балачина. 1918 навчався у музичному училищі в м. Кутаїсі (Грузія), заснованому його батьком М. Баланчівадзе (1863–1937; Грузія).
1921–1927 навчався в Тифліській консерваторії (тепер Тбіліська консерваторія імені Вано Сараджишвілі; клас композиції М. Іполітова-Іванова; клас фортепіано І. Айсберга). Водночас працював музичним оформлювачем вистав театрів.
1931 закінчив Ленінградську консерваторію імені М. А. Римського-Корсакова (тепер Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені М. А. Римського-Корсакова; клас композиції О. Житомирського, клас фортепіано М. Юдіної).
1931–1933 — композитор та музичний керівник Грузинського драматичного театру (тепер Тбіліський академічний театр імені К. Марджанішвілі).
1941–1948 — художній керівник Державного симфонічного оркестру Грузинської Радянської Соціалістичної Республіки (РСР).
Від 1935 — викладач, із 1942 — професор Тбіліської консерваторії.
Член (з 1932) і почесний голова (1973–1979) Союзу композиторів Грузинської РСР.
Почесний голова Музично-хореографічного товариства Грузинської РСР (з 1957).
Член правління Союзу композиторів СРСР (1957–1991).
Депутат Верховної Ради Грузинської РСР (1–5 скликання).
Депутат Верховної Ради СРСР (8 скликання, 1970–1974).
Творчість
Один з основоположників композиторської грузинської школи. Багато зробив для розвитку балету, симфонічної та фортепіанної музики. Для творчої манери характерні поетичність музичних образів фольклорних традицій Грузії.
Автор першого національного грузинського балету «Серце гір» (1936, 2-га редакція — 1963; Грузинський театр опери і балету імені Паліашвілі, м. Тбілісі; тепер Тбіліський державний оперний театр імені З. Паліашвілі), в якому використав ритми грузинських народних танців (зокрема сачідао, перхулі), а також першої грузинської симфонії (1944).
Один із перших композиторів ігрового, документального, анімаційного та лялькового грузинського кіно.
Розвивав інструментальний музичний жанр. Перший твір — Фортепіанний концерт № 1 (1936, перший зразок такого жанру в грузинській музиці) з використанням інтонацій грузинського фольклору.
Створив 4 симфонії (1-ша, 1944; Сталінська премія, 1946); симфонічні поеми; опери «Арсен» (1935; не завершена), «Мзія» (1950), «Золоте весілля» (1970); балети «Серце гір» (1936), «Сторінки життя» (1961), «Мцирі» (1964); оперу-балет «Ганга» (1986); 4 концерти для фортепіано з оркестром (1936; 1946 — Сталінська премія, 1947; 1952; 1968); камерно-інструментальні твори; музику для понад 40 вистав і більше 20 фільмів (зокрема «Скала Аршаула», 1935, режисер Д. Ронделі, студія «Держкінпром Грузії»; «Прометей», 1936, режисер І. Кавалерідзе, студія «Українфільм»; «Малахів курган», 1944, режисери Й. Хейфиц, С. Дерев’янський, студія «Ленфільм»; «Клятва», 1946, режисер М. Чіаурелі, «Тбіліська кіностудія»; «Мамлюк», 1958, режисер Д. Ронделі, студія «Грузія-фільм»).
Нагороди та визнання
Заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР (1941).
Народний артист Грузинської РСР (1957).
Народний артист Абхазької Автономної РСР (1963).
Народний артист СРСР (1968).
Герой Соціалістичної Праці (1986).
Сталінська премія (1946, І ступеня; 1947, ІІ ступеня).
Державна премія Грузинської РСР імені Шота Руставелі (1969).
Орден «Знак Пошани» (1941).
Ордени Трудового Червоного Прапора (1944, 1946, 1966, 1971).
Ордени Леніна (1958, 1986).
Орден Дружби народів (1976).
Медаль «За трудову доблесть» (1953) та інші.
Література
- Торадзе Г. Г. Композиторы Грузии. 2-е изд., расш. и доп. Тбилиси : Хеловнеба, 1973. 269 с.
- ენციკლოპედია «საქართველო» : 4 ტომი. თბილისი : ქართული ენციკლოპედიის ირაკლი აბაშიძის სახელობის მთავარი სამეცნიერო რედაქციის მიერ, 1997. ტომი 1. P. 343.
- Вачнадзе Ю. Джордж Баланчин и Андрей Баланчивадзе — контрапункт по-грузински // Русское искусство. 2013. № 1. С. 146–152.
- Кезевадзе Т. Г. Советская фортепианная музыка Грузии (1921–1945) // Современное педагогическое образование. 2019. № 3. 2019. С. 188–193.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Баланчівадзе, Андрій Мелітонович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баланчівадзе, Андрій Мелітонович (дата звернення: 11.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.01.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
