Балахівка

Бала́хівка — селище міського типу Олександрійського району Кіровоградської області, Україна.


Балахівка

Країна Україна
Область Кіровоградська область
Засновано 1955
Чисельність населення (тис.осіб) 0,74
Територія (кв.км.) 0,905


Географічне положення

Розташоване в південній частині області.

Відстань до м. Олександрії — 25 км.

Площа — 0,905 км².

Історична довідка

На території сучасного селища був хутір із 5 дворів. Походження назви пов’язують із прізвищем селянина Артема Балахова (жив на хуторі, початок 20 ст.).

Поряд із поселенням розвідали поклади вугілля бурого.

Селище засновано 09.05.1955 відповідно до Постанови Ради народних комісарів «Про будівництво вуглерозрізу “Балахівський” виробничого об’єднання “Олександріявугілля”».

У 1960-х під час вибухових робіт у відкритому кар’єрі утворилася водойма глибиною до 30 м — Блакитне (Голубе) озеро.

Статус селища міського типу — від 1968.

Вуглерозріз закрито на початку 1994.

2004 «Балахівський» ліквідовано у зв’язку із завершенням робіт.

Населення

В основі — жителі навколишніх сіл, переселенці з різних регіонів колишнього СРСР.

Кількість населення зменшується: 983 особи (2001), 749 осіб (2019), 748 осіб (2021).

Склад населення за етнічними групами (2001, перепис): українців 97 %, росіян — 2 %, білорусів — 1 %.

Клімат

Клімат помірно-континентальний.

Господарство

Діють підприємства з вирощування зернових і бобових культур, насіння олійних культур (ТОВ «ВЕРЕС»); ТОВ «Кіровоградський комбікормовий завод»; фотовольтаїчна (сонячна) електрична станція (ТОВ «ВЕСТ СОЛАР»). Працюють магазини, відділення зв’язку.

Наука, освіта, культура

Функціонують заклад дошкільної освіти, загальноосвітня школа, Макіївське професійне училище соціальної реабілітації імені А. Макаренка, Будинок культури, амбулаторія сімейної медицини.

2006 відкрито церкву «Олексія чоловіка Божого» (Українська православна церква Київського патріархату).

Персоналії

У селищі проживали:

  • шахтар І. Петров (1934–2000; тепер Україна), нагороджений орденами «Шахтарська слава», Червоного прапора і Трудової слави;
  • директор школи О. Скоринін (1937; тепер Україна), заслужений учитель України, нагороджений знаками «Відмінник освіти», «А. С. Макаренко»;
  • учителька С. Логачевська (1938; тепер Україна), нагороджена орденом «Знак пошани», відзнакою Президента України орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, медалями «За трудову доблесть», імені К. Ушинського.

Додатково

Селище підпадає під норму обов’язкового перейменування відповідно до декомунізаційного законодавства (див. Декомунізація).

Література

  1. Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Гол. ред. П. Т. Тронько. Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1972. Т. 11: Кіровоградська область. С. 697.
  2. Балахівська селищна рада (офіційний сайт). URL: http://balahivka.rada.arhiv.org.ua/istorichna-dovidka-17-39-29-21-02-2019/

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Балахівка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Балахівка (дата звернення: 13.05.2024).


Оприлюднено


Оприлюднено:
01.07.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶