Балич, Усеїн Велі
Ба́лич, Усе́їн Велі́ (Баличієв, крим.-тат. Baliç, Üsein Veli; 1884, с. Корбек, тепер с. Ізобільне Алуштинської міської ради, АР Крим, Україна ― після 1939, зі іншими даними ― 1950-ті, імовірно Узбекистан, точне місце смерті невідоме) — громадський і державний діяч, педагог, народний комісар освіти Кримської АСРР (1924–1928), один із чільних діячів кримськотатарського культурного відродження 1920-х.
|
Балич, Усеїн Велі (Baliç, Üsein Veli) | |
|---|---|
| Народження | 1884 |
| Місце народження | с. Ізобільне Алуштинської міської ради, Автономна Республіка Крим, Україна |
| Смерть | після 1939, за іншими даними ― 1950-ті |
| Місце смерті | імовірно Узбекистан |
| Alma mater | Сімферпольська татарська учительська школа |
| Напрями діяльності | Громадський і державний діяч, педагог, народний комісар освіти Кримської АСРР (1924–1928), один із чільних діячів кримськотатарського культурного відродження 1920-х |
Життєпис
Походив із селянської родини. Середню освіту і фах учителя початкової школи здобув у Сімферопольській татарській учительській школі (1897–1902).
Працював учителем початкових шкіл у м. Алушті й смт Сімеїзі (1903–1907, з перервами).
1907 заарештований за участь у революційному русі (партійну належність не встановлено). Після позасудового арешту висланий за межі Криму в адміністративному порядку.
Після короткого перебування на еміграції в Османській імперії повернувся до Криму. До 1917 мешкав у м. Бахчисараї, працював у міській управі.
Після падіння Російської імперії долучився до кримськотатарського національного руху, став членом партії Міллі-Фірка. 1917 упродовж кількох місяців — завідувач повітового відділу народної освіти в м. Ялті.
1918 переїхав до м. [[Сімферополь|Сімферополяїї, де брав активну участь у діяльності партії Міллі-Фірка. Працював у відновленій у квітні 1918 Директорії Криму (виконавчого органу Курултаю, який на той час не мав реальної влади) до її розпуску 23.08.1919.
Після переходу партії Міллі-Фірка в підпілля (вересень 1919) співпрацював із Російською комуністичною партією (більшовиків), РКП(б). Після встановлення в Криму радянської влади вступив до РКП(б), працював у Кримському революційному комітеті. 1922–1923 — офіційний представник Кримської АСРР у Народному комісаріаті у справах національностей (Наркомнац) РСФРР у м. Москві.
1924–1928 — народний комісар освіти Кримської АСРР.
Звільнений із посади й виключений із партії 1928 у зв’язку зі справою В. Ібраїмова (сфабрикована справа проти колишніх членів партії Міллі-Фірка). Формальним приводом стало «приховування контрреволюційного минулого». Одночасно зі звільненням Балича відбулася чистка апарату Наркомату освіти Кримської АСРР, наслідком якої стало звільнення бл. 75 % співробітників (переважно кримських татар).
Заарештований 1929. Засуджений до 3 років позбавлення волі. Під час перебування в ув’язненні повторно засуджений (10 років позбавлення волі). Відбував покарання в Соловках. За непідтвердженими свідченнями звільнений 1939 після відбуття повного терміну ув’язнення, після чого мешкав в Узбекистані до 1950-х (документальних підтверджень звільнення й перебування в Узбекистані не виявлено).
Діяльність
Із 1924 в Криму активізувалася робота зі створення початкових і середніх шкіл із кримськотатарською мовою викладання. З ініціативи Балича 1924 до м. Сімферополя переведено Кримський татарський педагогічний технікум, заснований 1922 в с. Тотайкой (тепер с. Ферсманове Сімферопольського району, АР Крим) ― єдиний заклад освіти, який провадив підготовку для вчителів шкіл із кримськотатарською мовою викладання. Розгорнуто роботу короткотермінових літніх учительських курсів, створено відділення татарської (кримськотатарської) мови й літератури в Кримському педагогічному інституті (на той час єдиному закладі вищої освіти в Криму).
Балич був одним із організаторів Першої всекримської мовної конференції (1927). Результатом заходу став початок формування нового стандарту кримськотатарської літературної мови на основі середньокримських діалектів (замість ближчих до османської турецької південних діалектів, які лежали в основі класичної кримськотатарської літературної мови).
Після звільнення Балича з посади народного комісара освіти (1928) почалося поступове згортання коренізації в Криму. 1931 закрили Кримський татарський педагогічний технікум.
Література
- Урсу Д. Судьба крымских национал-коммунистов: на культурном фронте в эпоху террора // Къасевет. 1999. № 27. С. 2–5.
- Кондратюк Г. Система образования крымских татар в 1921–1941 гг. // Культура народов Причерноморья. 2002. № 31. С. 92–100.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Балич, Усеїн Велі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Балич, Усеїн Велі (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 30.07.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
