Балкарці

Балка́рці (самоназва таулу — горець) — народ, який живе в південній та південно-західній частині Кабардино-Балкарії (Російська Федерація). Балкарці населяють переважно гірські та передгірські райони.

Кількість у Росії (2010, перепис) — 112,9 тис. осіб, з них в Кабардино-Балкарії — 108,6 (12,7 % населення республіки). Проживають також у Казахстані, Узбекистані, Туреччині, США та ін. В Україні — 206 осіб (2001, перепис). Чисельність балкарців у світі становить близько 125 тис. осіб (2010).

Історична довідка

В етногенезі балкарців брало участь давнє населення Кавказу, іраномовні алани, тюркомовні племена — кипчаки (половці) та ін. До складу Росії балкарці офіційно увійшли 1827. У 1922 утворено Кабардино-Балкарську автономну область, 1936 — Кабардино-Балкарську АРСР. 1944 балкарці депортовані в Середню Азію та Казахстан. 1957 автономію відновлено, балкарці повернулись на батьківщину. 1992 утворено Кабардино-Балкарську Республіку.

Характеристика

Карачаєво-балкарська мова, якою говорять балкарці, належить до тюркської групи алтайської мовної сім’ї.

Панівна релігія — іслам (мусульмани-суніти).

Головна галузь традиційного господарства — відгінне скотарство. Займалися також гірським терасовим землеробством.

З промислів були розвинені: обробка шкіри та вовни й виготовлення виробів із них, повстяне виробництво тощо.

Традиційні музичні інструменти: кобуз (смичковий), саз (щипковий). Збереглися історичні та героїчні пісні, нартський епос.

Література

  1. Унежев К. Х. История Кабарды и Балкарии. Нальчик : Эль-Фа, 2005. 616 с.
  2. Мамбетов Г. Х. Из истории культуры и быта кабардинцев и балкарцев (начало XVII — 70-е годы XX в.). Нальчик : Эльбрус, 2006. 244 с.
  3. Сабанчиев Х.-М. А. Балкарцы: выселение и возвращение. Нальчик : Эльбрус, 2008. 436 с.
  4. История Балкарии и Карачая в трудах Исмаила Мизиева : в 3 т. Нальчик : М. и В. Котляровых, 2010.
  5. Карачаевцы. Балкарцы / Отв. Ред.: М. Д. Каракетов, Х.-М. А. Сабанчиев. Москва : Наука, 2014. 814 с.
  6. Тетуев А. И. Зарубежная диаспора карачаевцев и балкарцев: история и современность. Нальчик : Печатный двор, 2016. 192 с.
  7. Османов Х. Балкария сквозь века. Пятигорск : Снег, 2017. 285 с.

Автор ВУЕ

О. П. Гончаров


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Гончаров О. П. Балкарці // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Балкарці (дата звернення: 14.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
29.03.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶