Бальмени де
Бальме́ни де (англ. Balmen de) — аристократичний рід шотландського походження в Російській імперії. Рід сформувався в Шотландії в пізньому середньовіччі як одна з молодших гілок роду Ремзі (англ. Ramsey), відомого з 12 ст. Додаток до прізвища «де Бальмен» одна з гілок роду отримала 1625, коли король Карл II Англійський дарував їй титул баронетів Балменських (англ. Ramsey of Balmain, франц. Ramsey de Balmain). Титул утворено від назви місцевості Балмен поблизу м. Абердина (Шотландія).
Деодат де Бальмен (Богдан Антонович або Богдан Андріанович; дата і місце народження невідомі — 23.08.1741, фортеця Вілльманстард, тепер м. Лаппеенранта, Фінляндія) — військовий. Після вступу на престол Вільгельма ІІІ Оранського (1689) відмовився визнати його права на англійську корону та вступив на військову службу у Франції. Був католиком і прихильником якобітів. Згодом перейшов на службу в армії Османської імперії, де дослужився до звання полковника. З 1736 отримав російське підданство та перейшов на службу в армії Російської імперії з пониженням звання (у ранзі майора). Цим часом датуються перші згадки про наявність у роду титулу графа (документів про дарування титулу не виявлено). У Російській імперії прийняв православ’я. Загинув під час російсько-шведської війни. На час загибелі був полковником, командиром Троїцького полку.
Антон Богданович де Бальмен (15.07.1740, місце народження невідоме — 15.10.1790, м. Георгієвськ, тепер Ставропольського краю Російської Федерації) — військовий. Син Деодата де Бальмена. З 1751 був записаний до Лейб-гвардії Ізмайловського полку. З 1768 — полковник, командир Ростовського карабінерського полку. З 1774 — генерал-майор армії Російської імперії, брав участь у ліквідації Запорозької січі (1775), ліквідації Кримського ханату та захопленні Криму (1783). В останні роки життя (1786–1789) — генерал-губернатор Курського й Орловського намісництв. Нагороджений орденом святої Анни 1-го ступеня (1777) і святого Олександра Невського (1783).
Олександр Антонович де Бальмен (1777, місце народження невідоме — 17.04.1848, м. Санкт-Петербург, тепер Російська Федерація) — військовий та дипломат. Син Антона Богдановича де Бальмена, онук Діодата де Бальмена. Після закінчення Пажеського корпусу служив у Лейб-гвардії Кінному полку. З 1801 — на дипломатичній службі. Повернувся на військову службу 1813. Перебував на о. Святої Єлени поряд із висланим туди Наполеоном І Бонапартом (1815–1820). З 1828 брав участь у бойових діях у Туреччині, з 1831 — у Литві. Вийшов у відставку 1837. Нагороджений орденами.
Карл Антонович де Бальмен (1786, місце народження невідоме — 20.04.1812, містечко Картуз-Береза, тепер м. Береза Брестської області, Білорусь) — військовий. Син Антона Богдановича де Бальмена, онук Діодата де Бальмена, брат Олександра Антоновича де Бальмена. Після закінчення Пажеського корпусу (1801) зарахований до Лейб-гвардії Преображенського полку. Брав участь у війні з Наполеоном (1806–1807; див. Наполеонівські війни), Російсько-турецькій війні (див. Російсько-турецькі війни). Дослужився до звання генерал-майора (1810). Був командиром Софійського піхотного полку (з 1811).
Петро Антонович де Бальмен (дати і місця народження і смерті невідомі) — військовий. Син Антона Богдановича де Бальмена, онук Діодата де Бальмена, брат Олександра Антоновича та Карла Антоновича де Бальменів, батько Я. де Бальмена. Закінчив Пажеський корпус. Після одруження (1780) отримав у посаг маєток у с. Линовиці (тепер смт Линовиця Прилуцького району Чернігівської області, Україна). Цей маєток став родовим помістям де Бальменів. У 1820–1850-х маєток у с. Линовиці відвідували О. Котляревський, Т. Шевченко, О. Афанасьєв-Чужбинський, Є. Гребінка, П. Куліш та ін.
Олександр Петрович де Бальмен (1819, тепер Полтавська область, Україна — 1879, місце смерті невідоме) — військовий. Син Петра Антоновича де Бальмена, брат Якова Петровича де Бальмена. З 19 р. служив в Охтирському полку. Дослужився до звання генерал-лейтенанта, брав участь у Кавказькій війні та Російсько-турецькій війні 1877–1878.
Віктор Георгійович де Бальмен (17.09.1895, місце народження невідоме — 28.10.1949, Франція) і Яків Олександрович де Бальмен (27.09.1885, місце народження невідоме — 14.09.1932, Франція) — військові, офіцери. Брали участь у Білому русі (Збройні сили Півдня Росії під командуванням А. Денікіна, згодом — П. Врангеля). З 1920 в еміграції у Франції, де й померли. Поховані на кладовищі у м. Сент-Женев’єв-де-Буа (регіон Іль-де-Франс). Кілька представників роду дотепер мешкають у Франції.
Література
- “ДОБРІ люди, оці де-Бальменці ...” // Деснянська правда. 1993. 15 липня.
- УКРАЇНЦІ — де Бальмени // Старожитності. 1993. № 13–14. С. 16–17.
- Оглоблин О. П. Проблема українських зв'язків Шевченка // Український історик. 1973. Вип. 3–4. С. 38–53.
- Оглоблин О.П. Студії з історії України : історичні і джерельні матеріяли. Нью-Йорк ; Київ ; Торонто, 1995. С. 64–79.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бальмени де // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бальмени де (дата звернення: 14.05.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 18.10.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
