Банкомат
Банкома́т, банківський автомат, АТМ (від англ. Atomated teller machine — автоматичний касовий апарат) — програмно-технічний пристрій, що здійснює автоматизовані приймання та видавання готівкових коштів за карткою кредитною (платіжною) у межах ліміту, визначеного для власника картки.
Банкомат — комп’ютер, поєднаний із сейфом. Вага банкомата — від 400 до 1 000 кг.
Прототип першого банкомата винайшов 1939 Л. Дж. Симджан (1905, тепер Туреччина — 1997, США). Пристрій видавав готівку, але не міг списати її з рахунку. Апарат не отримав поширення, оскільки не був зв’язаний із банком.
Розробкою АТМ незалежно займалися декілька осіб. У середині 1960-х у компанії «Кельвін Хагз» (англ. «Kelvin Hughes»), підрозділі корпорації «Смітс Індастріз» (англ. «Smiths Industries»), працював інженер, винахідник Дж. Гудфеллоу (нар. 1937, Велика Британія), який отримав завдання винайти спосіб видавати кошти після завершення робочого дня. Патент на прототип банкомата він зареєстрував 02.05.1966. Перший створений за його прототипом автомат встановлено 1967 у відділенні «Вестмінстерського банку» (англ. «Westminster Bank»; пізніше перейменовано на «NatWest»).
Приблизно в той самий час концепт банкомата розробив і втілив Дж. Шеперд-Баррон (1925, Індія — 2010, Велика Британія), який працював у компанії-виробнику банкнот «Де Ла Рю» (англ. «De La Rue»). Перший банкомат встановлено 27.06.1967 в м. Лондоні у відділенні банку «Барклайс» (англ. «Barclays). Вартість його створення перевищувала 18 000 доларів США, товщина корпусу зі сталі становила 16 мм. Перші моделі банкоматів за температури -10–15 °C могли відключатися, також міг замерзнути механізм видачі грошей. Апарат здійснював лише видачу готівки за ваучером, отриманим у відділенні банку.
У середині 1980-х з’явилися банкомати, що працювали в режимі online, і банки змогли зіставляти запити клієнта з його балансом на картці. На території пострадянського простору перші 4 банкомати встановлено в м. Москві у відділеннях «Сбербанку». В Україні перший банкомат з’явився 1991 в м. Києві. Проте використання цих банкоматів передбачалося тільки іноземцями, які відвідували СРСР, із картками VISA. Перший банкомат для масового використання на пострадянському просторі з’явився 1994, в Україні — 1996. Вартість одного сучасного банкомата — близько 16 000 доларів США.
Сучасні банкомати дозволяють знімати готівку і вносити кошти на свій та чужий рахунки, сплачувати послуги комунальних служб, стільникових операторів, гасити й отримувати кредити, здійснювати валютно-обмінні операції та грошові перекази, отримувати виписки про стан рахунку, змінювати персональний індентифікаційний код — ПІН-код (англ. PIN-code, Personal identification number) картки тощо. Банкомат видає кошти за умови ідентифікації власника розрахункової картки через комп’ютерну мережу, пов’язану з розрахунковим центром банку. Процедура видачі містить набір із клавіатури банкомата ПІН-коду власника картки. Для підвищення інформаційної безпеки банки можуть використовувати біометричні технології, коли особу (крім ПІН-коду) додатково ідентифікують автоматичним пристроєм (голос, відбитки пальців, сканування очей).
Банкомати зазвичай установлюють в банках, торговельних і розважальних центрах, на вокзалах, вулицях.
Станом на 2011 кількість банкоматів у світі становила 2,3 млн, 2017 — понад 3,5 млн. У світі встановлено понад 1000 біткойн-банкоматів, в яких можна придбати криптовалюту або продати її й отримати національну валюту готівкою.
В Україні станом на 2023 найбільшою кількістю банкоматів володіють «Приватбанк» (понад 7300) та «Ощадбанк» (понад 3300).
Додатково
За винахід автоматичного пристрою для видачі грошей 2005 Дж. Шеперд-Баррон отримав орден Британської імперії.
2006 Дж. Гудфеллоу теж отримав орден Британської імперії як автор патенту на ПІН-коди. У чинній редакції книги «Життя у Великій Британії» (англ. «Life in the United Kingdom») його ім’я згадано в розділі «Найбільші винаходи 20 століття», де він названий творцем банкомата. Дж. Гудфеллоу заробив на цьому винаході 15 доларів, які були нагородою компанії за реєстрацію патенту. Винахідник зареєстрував його для 15 країн, при цьому сума винагороди за кожен документ склала 1 долар.
Література
- Іващенко Л. В. Моделювання процесу надійного функціонування банкоматної мережі комерційного банку // Моделювання та інформаційні системи в економіці. 2011. Вип. 83. С. 73–83.
- Копилюк О. І., Музичка О. М. Банківські операції. Київ : Центр учбової літератури, 2020. 536 c.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Торопчинова К. Л. Банкомат // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Банкомат (дата звернення: 6.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.06.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
