Банник (міфологія)
Ба́нник, банниха (рос. банник, баенник, банный, байник, байнушко, банный бес, банный хозяин, від баня — лазня), лазник (біл. лазнік, лазеннік; пол. łaźnik, łaziebnik, від łaźnią — лазня) — у слов’янській міфології — демонічний персонаж, дух або осібне хатнє божество, що мешкає в лазні.
Характеристика
Дослідники відносять банника до числа нижчих міфологічних істот, хатньої нечистої сили (поряд із домовиком, овинником, хлівником тощо).
За народними повір’ями, оселяється в лазні, живе переважно за піччю-кам’янкою або під полоком. Зазвичай є невидимим, часом набуває вигляду маленького брудного дідуся з довгим волоссям (бородою) і великими руками, з діжкою або лазневим віником. Може обертатися на тварин — кота, собаку, зайця, жабу тощо, прикидатися людиною. Серед обов’язків банника — видаляти з лазні чад. За уявленнями, полюбляє митися після людей ввечері, або після заходу сонця, опівночі (тому в цей час, побоюючись його гніву, остерігалися заходити в лазню). Повір’я про те, що в лазні можна митися тільки в три черги, й небезпечну «четверту чергу» або «четвертий пар», які банник вважає своїми, набули значного поширення в Росії та Білорусі.
Є недобрим до людей — може налякати, обварити паром, плескати окропом, кидати розжарене каміння в печі, стукати в стіну, але значної шкоди (напр., запарити до смерті, приспати і задушити, здерти шкіру) завдає лише тим, хто порушує заборони. З його лиходійництвом пов’язували запаморочення, опіки або інші нещасні випадки в лазні. Банника вважали небезпечним для породіль: якщо пологи відбувалися в лазні, породіль і немовлят старалися не залишати наодинці.
У лазні забороняли гучно розмовляти, лаятися, реготати, вживати міцні напої, аби не розсердити хазяїна. Щоб задобрити Банника, приносили шматок хліба, густо посипаний сіллю, лишали йому в діжках трохи води, свіжий віник і мило. Щоб послабити його злу силу, закопували перед порогом лазні задушеного чорного півня чи курку.
Вірували, що господар лазні може зурочити і наслати хвороби, якщо лазня складена на місці, яке йому не до вподоби. У міфології міг мати й жіночу подобу (банниха, баєнна матінка, обдериха тощо).
З Банником пов’язані й ритуали ворожіння дівчат на майбутнього нареченого.
Вірування у Банника зберігалися і після поширення християнства на теренах Росії й Білорусі, звідси звичаї не заходити в лазню без молитви, знімати перед входом натільні хрестики, не розміщувати всередині лазні ікон; прислів’я «Хрещений на полок — нехрещений з полока» тощо.
Додатково
Негативні конотації образу банника пояснюють суперечливими уявленнями про лазню як місце, що поряд із важливими функціями несе потенційну небезпеку для людини. Лазні споруджували на периферії («на задах») обійстя; у міфологічному мисленні вони поставали осередком сполучення і протиборства могутніх стихій — води і вогню. Лазню вважали не тільки таємничим, а й ритуально нечистим місцем, яке використовували для магії, чаклування, ворожіння, зв’язків з нечистою силою. Поширеними були уявлення про заборону зводити будинок на тому місці, де раніше стояла лазня.
Література
- Міфы Бацькаўшчыны: Літаратурна-мастацкае выданьне / Уклад. У. Васілевіч. Менск : Беларуская Энцыклапедыя, 1994. 108 с.
- Коваль У. І. Народныя ўяўленні, павер’і і прыкметы: даведнік па ўсходнеславянскай міфалогіі. Гомель : Беларускае Агенцтва навукова- тэхнічнай і дзелавой інфармацыі, 1995. 180 с.
- Левкиевская Е.Е. Мифы русского народа. Москва : АСТ; Владимир : Астрель, 2010. 526 с.
- Афанасьев А. Н. Поэтические воззрения славян на природу: Опыт сравнительного изучения славянских преданий и верований в связи с мифическими сказаниями других родственных народов : в 3 т. Москва : Академический проект, 2013.
- Коваль В. И. Мифологические верования восточных славян. Гомель : Гомельский Государственный Университет имени Ф. Скорины, 2016. 270 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Банник (міфологія) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Банник (міфологія) (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.04.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів