Барабан (музичний інструмент)

Барабан (музичний інструмент).jpg

Бараба́н — багатозначний термін.

1) У музиці — ударний музичний інструмент із родини мембранофонів.

Історична довідка

Здавна використовували для супроводу танців, військових походів, обрядів релігійних. Історично барабани застосовували як сигнальні інструменти для передачі повідомлень, у деяких народів — у релігійних обрядах. В окремих культурах вважають священними, наділеними магічними (див. Магія) властивостями. Їхнє виготовлення передбачало певний ритуал.

Барабани виявляють під час археологічних розкопок. Найдавніший барабан на території України знайдено на Межиріцькій стоянці (поблизу села Межиріч Черкаського району Черкаської області) і датовано 13 тисячоліттям до н. е. Декорований барабан із черепа мамонта знайдено поряд з іншими музичними інструментами в одному з жител того часу.

Гігантські барабани використовували близько 3000 р. до н. е. в храмах стародавнього Шумеру.

На ранніх єгипетських артефактах (близько 4000 р. до н. е.) зображено барабан зі шкірою, натягнутою мережею ремінців.

Барабан із поясом у формі годинника піскового можна побачити у Бхархуті — найстарішому індійському храмовому комплексі (2 ст. до н. е.). В Індії особливого поширення набули барабани бочкоподібної форми.

В Японії барабани тайко (6–7 ст.) різних розмірів із прибитими цвяхами або мотузками використовували на полі бою для залякування та приголомшення супротивника.

Різновиди барабанів трапляються у багатьох народів світу; особливого поширення набули в Африці.

До Європи барабани потрапили із Близького Сходу, з ісламською (див. Іслам) культурою вони поширилися також в Африці та Азії. Згодом увійшли до складу військових оркестрів.

В академічній музиці використовують у симфонічних, духових, дитячих оркестрах, ансамблях ударних інструментів, а також у масовій музичній культурі. В українській народній музиці барабани почали застосовувати від середини 19 ст.

Із розвитком масової музичної культури барабан став одним з основних інструментів джаз і рок-музики.

Загальна характеристика

Барабан складається з порожнього корпусу, або рами (резонатора), обтягнутого з одного, частіше з двох боків шкірою або пластиковою плівкою. Має невизначену висоту звука. Грають на барабані, ударяючи паличками або колотушкою, інколи — руками.

У сучасній музичній культурі використовують два види барабанів — великий та малий.

  • Малий (військовий) барабан — невеликий за розміром, має високий звук сухого, тріскучого різкого забарвлення, який видобувають за допомогою двох дерев’яних паличок. Це двомембранний інструмент із металевим корпусом, висотою 13–18 см, діаметром 35 см. Уздовж нижньої мембрани розташовано струни (у концертних — 4–6, у джазових — до 18), які вібрують від ударів і надають інструменту характерного брязкання. На ньому можна грати зі струнами і без (за допомогою перемикача). Може мати сурдину (пристосування для послаблення або приглушення звучності чи зміни тембру), яка розміщується зазвичай на підставці. Звук видобувають завдяки легким дерев’яним паличкам. Музиканти оркестру духового під час руху вдягають барабан на ремінь.
  • Великий (турецький) барабан — значний за розміром інструмент із могутнім низьким глухим, густим, похмурим, сильним звуком, який видобувають за допомогою колотушки. В оркестрі великий барабан виконує ритмічну або шумову функції.

Великий барабан буває двостороннім (двомембранним), рідше одностороннім (одномембранним). Висота 35–40 см, діаметр 50–60 см. Барабан зазвичай розміщують на підставці. У духових оркестрах використовують ремені для розміщення на грудях у виконавця. Видобувають звук за допомогою дерев’яної стукалки із круглим м’яким наконечником. Інколи барабанщики акцентують ритм за допомогою педалі, щоб вивільнити руки для гри на інших інструментах.

У народній музиці барабани розподіляють на:

  • великі (діаметр 70–75 см);
  • середні (55–65 см, переважно західноукраїнський регіон);
  • менші (40–45 см).

Для української народної музики характерне використання барабана з тарілкою. Його широко застосовують в ансамблях троїстих музик та оркестрах народних інструментів. Залежно від регіону має різні назви: на Поділлі — бухало, у Центральній і Східній Україні — барабан, на Гуцульщині та Бойківщинібубон.

Література

  1. Українська музична енциклопедія : в 5 т. Київ : Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2006. Т. 1. 680 c.
  2. Юцевич Ю. Музика: словник-довідник. Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2009. 352 с.
  3. Brennan M. Kick It: A Social History of the Drum Kit. New York : Oxford University Press, 2020. 372 p.
  4. The Cambridge Companion to the Drum Kit / Ed. by M. Brennan, J. Pignato, D. Stadnicki. Cambridge : Cambridge University Press, 2021. 264 p.
  5. Межиріцька стоянка // Черкаський обласний інститут післядипломної освіти. https://web.archive.org/web/20110811204751/http://oipopp.ed-sp.net/content/view/854/12/

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Барабан (музичний інструмент) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барабан (музичний інструмент) (дата звернення: 11.05.2024).



Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
12.09.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶