Барабаш, Юрій Якович
Бараба́ш, Ю́рій Я́кович (рос. Барабаш, Юрий Яковлевич; 10.08.1931, м. Харків, тепер Україна) — літературознавець, публіцист, історик і теоретик літератури, літературний критик, доктор філологічних наук (з 1969), професор (з 1971). Пише українською та російською мовою.
|
Барабаш, Юрій Якович | |
|---|---|
| Народження | 10.08.1931 |
| Місце народження | Харків |
| Напрями діяльності | література, літературознавство |
| Традиція/школа | шістдесятництво |
| Відзнака | Національна премія України імені Тараса Шевченка |
Життєпис
Закінчив 1955 факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Член Спілки письменників України (з 1957).
Працював 1960–1961 головним редактором журналу «Прапор», 1961–1963 — заступником головного редактора «Літературної газети» («Литературной газеты») у м. Москві.
Перебував на партійній роботі: завідувач сектору, згодом — консультант відділу культури ЦК КПРС (1965–1973).
Захистив кандидатську дисертацію про літературну творчість О. Довженка (1964), докторську дисертацію «Принцип народності та деякі актуальні питання літератури (нариси історії та сучасного розвитку радянської української літератури)» (1969). Директор Інституту історії мистецтв (1973–1975), директор Інституту світової літератури АН СРСР (1975–1977), перший заступник міністра культури СРСР (1977–1983), головний редактор газети «Радянська культура» («Советская культура»; 1983–1986).
З 1989 — головний науковий співробітник відділу літератур народів Росії та СНД Інституту світової літератури імені О. М. Горького Російської академії наук.
Творчість
Публікується від 1954.
Автор понад 35 книг і великої низки публікацій у наукових виданнях. Теми досліджень — історія української літератури, методологія літературознавства, творчість О. Довженка, В. Чумака, О. Гончара, М. Гоголя,Т. Шевченка, письменників української діаспори тощо.
Серед праць: «Поет і час» (1958), «Крилатий реалізм» (1961), «“За” та “проти”: полемічні нотатки» (1965), «Довженко: деякі питання естетики і поетики» (1968), «Про народність: літературно-критичні нариси» (1970), «Питання естетики та поетики» (1973), «Алгебра та гармонія: про методологію літературознавчого аналізу» (1977), «Знаю людину. Григорій Сковорода поезія, філософія, життя» (1989), «Тарас Шевченко: імператив України. Історико- і націософська парадигма» (2004), «Т. Г. Шевченко: семантика і структура поетичного тексту» (2011) та інші.
Нагороди та визнання
Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2004; за монографію «"Коли забуду тебе, Єрусалиме...". Гоголь і Шевченко: Порівняльно-типологічні студії», 2001), Державної премії РРФСР імені М. Горького (1976; за книгу «Питання естетики і поетики»), Міжнародної премії фонду О. і Т. Антоновичів (1999; США), Міжнародної премії імені Г. Сковороди (2012). Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1967), Дружби народів (1981), «За заслуги» ІІІ ступеня (2011, Україна), медалями.
Праці
- Поет і час. Київ : Радянський письменник, 1958. 197 с.
- Крилатий реалізм. Харкiв : Харкiвське книжкове видавництво, 1961. 240 с.
- Довженко. Некоторые вопросы эстетики и поэтики. Москва : Художественная литература, 1968. 271 с.
- Алгебра и гармония. Москва : Художественная литература, 1977. 224 с.
- «Знаю человека...». Григорий Сковорода: поэзия, философия, жизнь. Москва : Художественная литература, 1989. 334 с.
- Гоголь. Загадка «Прощальной повести». Москва : Художественная литература, 1993. 269 с.
- Почва и судьба. Гоголь и украинская литература. Москва : Наследие, 1995. 224 с.
- «Коли забуду тебе, Єрусалиме…». Гоголь і Шевченко. Харків : Акта, 2001. 375 с.
- Гоголь у літературній свідомості українського зарубіжжя. Нариси сприйняття та інтерпретацій // Нові гоголезнавчі студії: Вип. 1 (12). Сімферополь : Кримський Архів, 2004. 128 с.
- Тарас Шевченко: імператив України. Історіо- й націософська парадигма. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2004. 182 с.
- Вибрані студії: Сковорода. Гоголь. Шевченко. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2006. 748 с.
- Просторінь Шевченкового Слова. Текст — контекст, семантика — структура. Київ : Темпора, 2011. 506 с.
- Дух животворить… Читаємо Сковороду. Київ : Темпора, 2014. 478 с.
- У напрямку до Гоголя. Студії різних літ. Київ : Темпора, 2015. 468 с.
- Вулиця Крокодилів / Невський проспект. І поза ними. Письменник на етнокультурному пограниччі). Київ : Темпора, 2017. 280 с.
Література
- Яковлев Б. Г. Записки счастливогонеудачника. Москва : Новый ключ, 2011. 256 с.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упоряд. В. А. Просалова. Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. 478 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Сажинська І. В. Барабаш, Юрій Якович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барабаш, Юрій Якович (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.07.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
