Баранюки
Баранюки́ — родина народних майстрів художньої кераміки.
Зміст
Представники
Іван Баранюк
Іва́н Бараню́к (1806, с. Москалівка, тепер у складі м. Косова, Україна — 1860, там само) — народний майстер художньої кераміки, один із основоположників косівської школи керамічного розпису. Біографічна інформація про митця відсутня. Розквіт творчості припав на 1840−1850, хоча виявлена невелика частина майолікових (див. Майоліка) виробів 1830-х. Серед учнів — О. Бахматюк.
Майстер спершу виготовляв окремі види мальованого посуду (дзбанки, миски, полумиски) та свічники на одну свічку («поставники»). В оздобленні виробів поєднував техніки ритування (на побілкованій поверхні дерев’яною паличкою, цвяхом, голкою або гачком «дряпали» узори), ріжкування (нанесення кольорової глини за допомогою ріжка) та фляндрування (розпису по сирому черепку). У ріжкованому розписі мисок та полумисків переважають широкі мазки зеленого, жовтого і брунатного кольорів на білому тлі. У прикрашенні фляндрованих мисок на дні та боках містяться композиції центричного типу з мотивами багатопелюсткових і чотирипелюсткових розет, кіл з потрійних крапок, виноградних «грон», «гусячих лапок», широких смуг, кривульок на білому, рідше брунатному тлі. Свічники Баранюка невисокі, з короткою шийкою, тарілковим виступом та округлою основою, оздоблені ріжкованими горизонтальними смугами, кривульками, зиґзаґами, «гусячими лапками» або фляндрованими мотивами з поєднанням кривульок, крапок та поясків зеленого і брунатного кольорів на білому тлі.
Ймовірно, наприкінці 1840-х почав займатися кахлярством. У спадщині майстра найбільше збереглося кахлів різних видів і навіть цілих печей, більшість із яких датовано (роки ставилися на кахлях із зображенням Миколи Чудотворця, двоголового орла, рідше — на площинах кахлів з побутовими сценками).
В оздобленні кахлів переважали сюжетні композиції, зокрема з вершником, орачем, мірошником, жовнірами, двома жінками під парасольками, сценками «водіння ведмедя», «виїзд» (на одній кахлі) чи «панський виїзд» (на двох кахлях), «в корчмі» (із зображенням одного, двох або трьох учасників застілля, музик, пар, які танцюють, або чоловіків, що б’ються), «у писаря», малюнки церков і дзвіниць, священників і дзвонарів тощо. Траплялися також геометричні (ромб, «шахова дошка», хрести), рослинні (гілка, «вазон») мотиви, зображення птахів (пави, півні) та тварин (цапи, олені, бики, леви).
Михайло Іванович Баранюк
Миха́йло Іва́нович Бараню́к (1834, с. Москалівка, тепер у складі м. Косова Івано-Франківської області — 1902, там само) — народний майстер художньої кераміки, представник косівської школи кераміки. Син І. Баранюка. Навчався у батька. Згодом разом з ним виготовляв кахлі, свічники та ужитковий посуд у техніках ритування, ріжкування та фляндрування. З 1858 основну увагу майстри зосередили на виготовленні посуду (дзбанків, мисок, полумисків). Дзбанки декорували горизонтальними смугами або вертикальними композиціями («вазон»). В оздобленні берегів полумисків використовували геометричний орнамент, дна та боків — рослинний з поєднанням мотивів розет, дзвінків, тюльпанів. Часто площини полумисків заповнювали зображеннями Миколи Чудотворця, церков та дзвіниць, жанровими композиціями з життя гуцулів, малюнками риб, раків, волів, корови з телятком тощо.
Йосип Михайлович Баранюк
Йо́сип Миха́йлович Бараню́к (1863, с. Москалівка, тепер у складі м. Косова Івано-Франківської області — 1942, там само) — народний майстер художньої кераміки. Син М. Баранюка, внук І. Баранюка. Навчався у батька, продовжував традиції косівської школи кераміки. Виготовляв миски, дзбанки, кухлі та свічники, однак перевагу надавав мискам та полумискам. У їхньому оздобленні сюжетний розпис поступається геометричним і рослинним композиціям. У розписі берегів майстер застосовував мотиви малих і великих трикутників, крапок, «сердечок», «підков». В оздобленні дна і боків здебільшого використовував мотиви «вазона» з різним заповненням розет і листків або хрещатого хреста. Композиції переважно однотипні, деякі елементи декору часто виконані циркулем. У декорі деяких дзбанків початку 20 ст., оздоблених рослинно-геометричним орнаментом, є ритовані авторські підписи. Посуд вкривав поливою, розписував червоною, зеленою і жовтою фарбами на білому тлі у техніках ритування та ріжкування.
Глиняні вироби родини митців зберігаються в музеях України, Австрії та Польщі, зокрема Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини і Покуття, Косівському музеї народного мистецтва Гуцульщини, Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (м. Львів), Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Національному музеї народної архітектури та побуту України, Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького, Етнографічному музеї «Замок Кіттзеє» (Австрія), Етнографічному музеї імені С. Удзелі та Національному музеї, обидва — у м. Кракові (Польща), приватних колекціях.
Твори
- Мальована кераміка Косова та Пістиня ХІХ — початку ХХ століть / Упоряд.: Г. Івашків, Т. Лозинський. Львів : Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2012. 408 с.
Література
- Матейко К. І. Народна кераміка західних областей Української РСР. Київ : Академія наук Української РСР, 1959. 108 с.
- Гоберман Д. Н. Гуцульщина — край искусства. Москва; Ленинград : Искусство, 1966. 90 с.
- Лащук Ю. Косівська кераміка. Київ : Мистецтво, 1966. 98 с.
- Соломченко О. Г. Народні таланти Прикарпаття. Київ : Мистецтво, 1969. 160 с.
- Баранюки // Мистецтво України. Біографічний довідник. Київ : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. С. 41.
- Івашків Г. Баранюки // Мала енциклопедія українського народознавства. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2007. С. 683−684.
- Івашків Г. Декор української народної кераміки ХVІ — першої половини ХХ століть. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2007. 544 с.
- Івашків Г. Феномен косівської кераміки // Пам’ятки України. Історія і культура. 2018. № 10–12. С. 12–22.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Івашків Г. М. Баранюки // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баранюки (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.05.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
