Барані, Роберт
Ба́ра́ні, Ро́берт (угор. Barany Robert; 22.04.1876, м. Відень, тепер Австрія — 08.04.1936, м. Уппсала, Швеція) — лікар-оториноларинголог, нейробіолог, один із засновників отіатрії, спеціаліст у галузі отохірургії, дослідник вестибулярного апарату, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини (1914) за роботу з фізіології та патології вестибулярного апарату.
|
Барані, Роберт (Barany Robert) | |
|---|---|
| Народження | 22.04.1876 |
| Місце народження | Відень |
| Смерть | 08.04.1936 |
| Місце смерті | Уппсала |
| Alma mater | Віденський університет |
| Напрями діяльності | лікар-оториноларинголог, нейробіолог |
| Відзнака | Нобелівська премія |
Життєпис
Народився у сім’ї управителя маєтком, а згодом банківського службовця. Закінчив медичний факультет Віденського університету (1900). Доктор медицини (дисертація присвячена явищу теплового ністагму — порушенню, що характеризується ритмічними коливальними рухами очного яблука). Упродовж декількох років проводив дослідницьку роботу у шпиталях міст Франкфурта-на-Майні, Гайдельберга, Фрайбурга. 1903 у м. Відні прослухав курс лекцій З. Фройда. Хірургічну практику проходив у Віденському госпіталі. З 1905 — асистент в отіатричній клініці зачинателя отології в Австрії А. Політцера (1835–1920; тепер Австрія). З 1909 — доцент, згодом — професор Віденського університету.
На початку Першої світової війни, попри нерухомість колінного суглоба (через перенесений у дитинстві туберкульоз) кісток, записався добровольцем на фронт: служив хірургом в австрійській армії, зокрема у фортеці в м. Перемишлі (тепер Польща), де вивчав поранення черепа. Під час визнання його досліджень вестибулярного апарату і оголошення лауреатом Нобелівської премії перебував у російському полоні в Туркестані, у м. Мерв (руїни міста розташовані поблизу сучасного м. Мари в Туркменістані), де лікував полонених і надавав медичну допомогу місцевому населенню. За клопотанням Міжнародного руху Червоного Хреста був переведений у табір для військовополонених у м. Казань з правом працювати у клініці. Нагороду отримав лише у 1916.
Не маючи можливості через єврейське походження отримати кафедру у м. Відні, 1917 погодився очолити кафедру оториноларингології медичного факультету Уппсальського університету, де працював до самої смерті. Ініціатор створення Академії політики і соціальних наук (Швеція, 1929). Свої книги, які збирав усе життя, заповів Єврейській національній та університетській бібліотеці в м. Єрусалимі (тепер Національна бібліотека Ізраїлю). Захоплювався альпінізмом і тенісом, грав на піаніно.
Похований на Північному цвинтарі у м. Стокгольмі, місцезнаходження могили невідоме.
Діяльність
Ще в умовах військового госпіталю 1915 розробив новий спосіб лікування проникних кульових уражень мозку — глухий шов після хірургічної обробки вогнепальних ран. Подальші основні дослідження стосувалися всіх аспектів фізіології та патології внутрішнього вуха. Світове визнання здобув за оригінальні праці з фізіології та патології вестибулярного апарату. Головне відкриття за результатами клінічного вивчення захворювань вуха — це метод сепаратного дослідження вестибулярного апарату. Довів важливість зв’язків між вестибулярним апаратом і нервовою системою для підтримки рівноваги і координації рухів, що стало основою для нового напряму — отоневрології. 1916 запропонував нові методи досліджень, що носять його ім’я, зокрема калоризації вуха за Барані, вказівної проби Барані для діагностики патології мозочка. Винайшов крісло обертання Барані, особливий апарат для дослідження ефекту «протиобертання» очей, прилад для акустичної ізоляції одного вуха шляхом виключення іншого — заглушувач або тріскачка Барані. Ефективніше діагностувати та лікувати захворювання вестибулярного апарату дозволяють синдром Барані і тест Барані. Як хірург запропонував низку оперативних втручань, зокрема розробив оригінальні методи нейрохірургічних операцій на скроневій кістці, лабіринті й лобній пазусі, першим описав успішну операцію за отосклерозу. Дав оригінальне пояснення походження морської хвороби.
Визнання
Лауреат премії Гійо (1914). Нагороджений медаллю Німецького неврологічного товариства (1913), ювілейною медаллю Шведського медичного товариства (1925). Член Німецької національної академії наук Леопольдина. Почесний доктор медицини Каролінського університету (Швеція, 1924). Почесний член низки наукових медичних товариств. Медичний центр м. Уппсали заснував ювілейний фонд і Золоту медаль імені Барані, якою раз на п’ять років нагороджують вчених за особливий внесок у вестибулологію. Створено Наукове товариство імені Барані. 1976, до сторіччя з дня народження Барані, в Австрії видали поштову марку. 2014, до столітнього ювілею визнання Барані нобелівським лауреатом, в Угорщині випустили монету номіналом 2 тис. форинтів.
Праці
- Physiologie und Pathologie des Bogengangapparates bei Menschen. Leipzig; Wien : C. Deuticke, 1907. 76 p.
- Primäre Exzision und primäre Naht akzidenteller Wunden. Leipzig; Wien : C. Deuticke, 1919. 256 p.
- Die Radikaloperation des Ohres. Leipzig; Wien : C. Deuticke, 1923. 60 p.
Література
- Joas G. Robert Barany (1876–1936): Leben und Werk. Frankfurt am Main : P. Lang, 1997. 612 p.
- Life Sciences in the Twentieth Century / Ed. by E. Mendelsohn, Br. Baigrie. New York : Charles Scribner's Sons, 2001. 207 p.
- Онопрієнко В. І. Нобеліана Уппсали. Частина І. Учені-нобеліанти // Вісник Національної академії наук України. 2014. № 9. С. 59–71.
- Bracha A., Yong Tan S. Robert Bárány(1876–1936): The Nobel Prize-Winning Prisoner of War // Singapore Medical Journal. 2015. № 56 (1). P. 5–6. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4325576/
- Robert Bárány. Biographical // The Nobel Prize. URL: https://www.nobelprize.org/prizes/medicine/1914/barany/biographical/
Автор
Покликання на цю статтю: Булах С. М. Барані, Роберт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барані, Роберт (дата звернення: 15.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.08.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
