Бардо (буддизм)
Бардо́ (тиб. བར་དོ་ — інтервал) — у тибетському буддизмі — термін на позначення інтервалу між одним життям і наступним, період часу між смертю та переродженням. У широкому розумінні — проміжок між одним явищем та іншим.
За традицією Ньїнґма (однієї з найдавніших шкіл тибетського буддизму, 8 ст.), виділяють шість видів бардо:
1) бардо Життя (період від зачаття до вмирання);
2) бардо Сновидіння (стан між сном та періодом бадьорості);
3) бардо Медитації (стан свідомості між буденною та просвітленою);
4) бардо вмирання (стан між початком хвороби, що веде до смерті, та самим моментом смерті, відділенням тіла від свідомості);
5) бардо Дгармати (відділення свідомості від тіла та стан «ясного світла», коли людина або переходить у стан тимчасового сну/трансу до наступного народження, або досягає просвітлення);
6) бардо Становлення (стан свідомості виходу з трансу попереднього бардо і до моменту нового народження).
Уся концепція бардо стосується того періоду часу, коли індивід, згідно з буддизмом, «спійманий» у сансарі через своє незнання істин, невідання (авідью). Допоки особа не звільниться від авідьї та не досягне просвітлення, вона перебуватиме в стані бардо. Тому вчення про бардо в буддизмі тісно пов’язано з етикою: вважають, що чеснота співчуття як ідеал бодгісаттви спонукала багатьох майстрів навчати методам, які дозволили б істотам урозуміти справжнє буття.
Про бардо повчали буддійські мислителі Асанга та Васубандгу. Вони стверджували, що людина, яка не досягла нірвани, після смерті стає гандгарвою, тобто безтілесною мислячою істотою. Протягом певного періоду часу ця істота шукає місце свого нового втілення, згідно з кармою. Перебувати в бардо гандгарва може до 49 днів. Узріти таких істот здатні винятково інші гандгарви або йоги, які досягли щаблю, коли відкриваються надзвичайні здібності.
У тибетському буддизмі вчення про бардо набуло важливого значення й розвитку, позаяк було пов’язане з пошуками нових утілень (тулку) бодгісаттв, зокрема далай-лам. На ґрунті цього вчення народилося й інше — про правильне вмирання.
Література
- Лопён Цечу Ринпоче. Поучения о бардо – промежуточных состояниях // Буддизм России. 2004. № 34. С. 41–44.
- Griffin М. The Bardo Thodol: The Golden Opportunity of Death. Los Angeles: Hard Light Publishing, 2008. 219 р.
- Андросов В. П. Бардо // Индо-тибетский буддизм. Энциклопедический словарь / под ред. Е. Половниковой, Е. Леонтьевой, О. Сокольниковой. Москва : Ориенталия, 2011. С. 122.
- Padmasambhava, Lingpa K. The Tibetan Book of the Dead: Awakening Upon Dying / Transl. by E. Guarisco. Berkeley : North Atlantic Books, 2013. 320 p.
- Тибетська книга мертвих / Пер. Л. Дудченко. 2-ге вид. Київ : Арій, 2023. 192 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Петленко І. В. Бардо (буддизм) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бардо (буддизм) (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.05.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
