Баренц, Віллем
|
Баренц, Віллем (Barents, Willem) | |
|---|---|
| Народження | 1550 |
| Місце народження | Терсхеллінг |
| Смерть | 20.06.1597 |
| Місце смерті | Нова Земля |
| Місце поховання | Нова Земля |
| Напрями діяльності | мореплавець, географ |
Ба́ренц, Ві́ллем (нідерл. Barentzs, Willem; 1550, острів Терсхеллінг, тепер провінція Фрисландія, Нідерланди — 20.06.1597, архіпелаг Нова Земля, тепер Архангельська область, РФ; похований на Новій Землі) — мореплавець, дослідник Арктики, конструктор морських суден. Керівник трьох арктичних експедицій з пошуку північно-східного морського шляху в Ост-Індію (1594–1597).
Зміст
Життєпис
Про ранні роки життя відомостей бракує. Ймовірно, був незнатного походження. Отримав спеціальність картографа. Подорожував до Іспанії, Середземним морем. Спільно з П. Планціусом (1552–1622; Нідерланди) склав атлас Середземномор’я.
Здійснив кілька експедицій в Арктику з метою пошуку в інтересах Нідерландів альтернативного морського шляху для торгівлі з «царством Китайським» (на той час південні шляхи уздовж узбережжя Індії контролювали Іспанія та Португалія). Перша експедиція (1594) досягла крайньої північної точки архіпелагу Нової Землі. Друга (1595) здійснила спробу (невдалу) пройти протокою Югорським Шаром. Третя (1596–1597) дісталася Карського моря. Загинув під час повернення з третьої експедиції.
Відкриття й здобутки
Під час експедицій відкрив архіпелаг Шпіцберген, Ведмежий острів, обійшов Нову Землю й досяг окраїнного моря Північного Льодовитого океану (Карського моря).
Уперше закартографував окремі райони острова Вайгач і Карського моря, західні береги Нової Землі, виміряв глибини в багатьох місцях Мурманського моря (з 1863 — Баренцове море), дослідив Кольську затоку, зібрав арктичні метеорологічні дані річного циклу.
Під час третьої експедиції (1596–1597) обійшов Нову Землю з Півночі, але непрохідні криги змусили зупинитись на зимівлю в Льодовій гавані. Зі знайденої на узбережжі деревини моряки спорудили дерев’яний будиночок. Провіант доставили з судна, затиснутого кригою. Полювання на білих ведмедів і полярних лисиць забезпечило теплий одяг і ковдри. У червні 1597 вцілілі після важкої зимівлі двома шлюпками вирушили вздовж берегів Нової Землі до Кольського півострова. Знесилений цингою, Баренц помер за тиждень від початку плавання. Експедиція дісталася Кольського півострова, 01.11.1597 прибула в м. Амстердам.
Дослідження експедиційної локації
1871 китобій Е. Карлсен (1819–1900; Норвегія) відшукав у Льодовій гавані місце зимівлі експедиції Баренца та зібрав речі з будинку, зокрема мапи та щоденник (ці предмети зберігаються в колекції Державного музею м. Амстердама). Англійсько-норвезька експедиція 1876 передала виявлені знахідки в дарунок Нідерландам.
1933 геологічна партія Арктичного інституту під керівництвом Б. Мілорадовича (1907–1948; тепер РФ) знайшла на місці перебування експедиції Баренца лише уламки дерев’яної будівлі.
1977–1980 експедиції під керівництвом Д. Кравченка (1938–2020; РФ) виявили на півночі Нової Землі залишки корабля Баренца й понад 100 предметів експедиції (артефакти зберігаються в Музеї Арктики й Антарктики, м. Санкт-Петербург, РФ).
1993–1995 місце зимівлі експедиції ретельно досліджували голландські й російські археологи.
Вшанування пам’яті
На честь Баренца названо море в Північному Льодовитому океані, острів архіпелагу Шпіцберген і порт Баренцбург на острові Західний Шпіцберген.
1875 засновано Морський інститут Віллема Баренца (о. Терсхеллінг, Нідерланди).
1878 на честь дослідника названо нідерландський арктичний корабель, згодом — китобійні кораблі (1946, 1953).
Видано роман Г. Кьонінга «Золоті ключі» (англ. «The Golden Keys»; 1956; 1970).
Знято художній фільм «Нова земля» (Нідерланди, 2011, реж. Р. Урлеманс).
Додатково
За припущенням, «Баренц» є скороченням від нідерл. Barentszoon — син Баренца, а не прізвищем.
Література
- Пасецкий В. М. Виллем Баренц. Москва : Географгиз, 1956. 40 с.
- Крючкин В. По следам экспедиции Баренца // Полярный круг. Москва : Мысль, 1982. 268 с.
- Старков В. Ф., Державин В. Л. Экспедиция Виллема Баренца на Новой Земле (1596–1597 гг.). Москва : Научный мир, 2003. 212 с.
- Gerritde Veer. The Three Voyages of William Barentz to the Arctic Regions (1594, 1595, and 1596). OCR reprint (of the book printed by the Hakluyt society in London in 1876). General Books, 2010. 294 с.
- Лайнема М., Нурминен Ю. Арктические исследования. Москва : Паулсен, 2014. 352 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гайко Г. І. Баренц, Віллем // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баренц, Віллем (дата звернення: 13.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.06.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
