Бароха-і-Нессі, Піо
.jpg)
Баро́ха-і-Не́ссі, Пі́о (ісп. Baroja y Nessi, Pío; 28.12.1872, м. Сан-Себастьян, провінція Гіпускоа, Країна Басків, Іспанія — 30.10.1956, м. Мадрид, Іспанія) — письменник, представник «покоління 98». Писав іспанською мовою.
|
Бароха-і-Нессі, Піо (Baroja y Nessi,Pío) | |
|---|---|
| Народження | 1872 |
| Місце народження | Сан-Себастьян |
| Смерть | 1956 |
| Місце смерті | Мадрид |
| Напрями діяльності | письменник |
| Відзнака | 1980 письменнику встановлено пам’ятник у м. Мадриді |
Життєпис
Народився в сім’ї гірничого інженера. 1879 його родина переїхала до м. Мадрида, згодом до м. Памплони (автономне співтовариство Наварра). Вступив на факультет медицини Мадридського університету Комплутенсе. Отримавши диплом, два роки працював сільським лікарем у муніципалітеті Сестоні (провінція Гіпускоа). Повернувшись до м. Мадрида, Бароха-і-Нессі деякий час разом із братом завідував пекарнею.
Захопився літературою. Його перші твори опубліковано 1900. Підтримував стосунки з представниками літературних кіл, зокрема Х. Мартінесом Руїсом, Р. М. дель Вальє-Інкланом.
Подорожував Іспанією, країнами Західної Європи (написав спогади).
Прихід Республіки 1931 письменник зустрів без ентузіазму. Незважаючи на свій антиклерикалізм та захоплення ідеями анархізму, Бароха-і-Нессі дотримувався консервативних (див. Консерватизм) поглядів. Режим Ф. Франко він не підтримав.
Після Громадянської війни в Іспанії 1936–1939 до 1956 жив між столицею та родинним будинком Істеа в містечку Вера-де-Бідасоа.
Творчість
Бароха-і-Нессі написав понад 60 романів, чимало оповідань, драматичних творів, есе і статей.
Літературний стиль сформувався під впливом реалістичної письменницької школи — О. де Бальзака, Стендаля, Л. Толстого й Ч. Діккенса. Філософські погляди розвивалися завдяки працям Ф. В. Ніцше, А. Шопенгауера,Ф. Достоєвського. Писав короткими й простими реченнями у фрагментарній оповідній манері, що розкривається через діалоги персонажів, які часто є нонконформістами, неадаптованими до свого середовища людьми.
Твори
Значну частину його романної творчості розділено на декілька трилогій і тетралогій:
- «Баскський край» («La tierra vasca»), що складається з романів «Дім Аїсгоррі» («La casa de Aizgorri»; 1900), «Майорат Лабраса» («El mayorazgo de Labraz»; 1903), «Пригоди Салакаїна» («Zalacaín el aventurero»; 1908) та «Легенда Хауна де-Альсате» («La leyenda de Jaun de Alzate»; 1922);
- «Фантастичне життя» («La vida fantástica») — «Пригоди, вигадки й містифікації Сильвестра Парадокса» («Aventuras, inventos y mixtificaciones de Silvestre Paradox»; 1901), «Шлях досконалості (містична пристрасть)» («Camino de perfección (pasión mística)»; 1902), «Король Парадокс» («Paradox rey»; 1906);
- «Боротьба за життя» («La lucha por la vida») — «Пошук» («La busca»), «Бур’ян» («Mala hierba») та «Червоний світанок» («Aurora roja»; усі — 1904);
- «Минуле» («El pasado») — «Ярмарок стриманих» («La feria de los discretos»; 1905), «Останні романтики» («Los últimos románticos»; 1906) і «Гротескні трагедії» («Las tragedias grotescas»; 1907);
- «Рід» («La raza») — «Блуклива дама» («La dama errante»; 1908), «Місто туману» («La ciudad de la niebla»; 1909) і «Дерево пізнання» («El árbol de la ciencia»; 1911);
- «Міста» («Las ciudades») — «Пан або пропав» («César o nada»; 1910), «Такий вже світ» («El mundo es ansí»; 1912) та «Розбещена чуттєвість: любовні нариси кмітливого чоловіка в епоху декадансу» («La sensualidad pervertida: ensayos amorosos de un hombre ingenuo en una época de decadencia»; 1920);
- «Море» («El mar») — «Турботи Шанті Андіа» («Las inquietudes de Shanti Andía»; 1911), «Лабіринт сирен» («El laberinto de las sirenas»; 1923), «Пілоти у вишині» («Los pilotos de altura»; 1929) та «Зірка капітана Чимісти» («La estrella del capitбn Chimista»; 1930);
- «Агонія наших днів» («Agonías de nuestro tiempo») — «Велике збурення світу» («El gran torbellino del mundo»), «Запізніле кохання» («Los amores tardíos»; обидва — 1926), «Мінливості долі» («Las veleidades de la fortuna»; 1927);
- «Темні хащі» («La selva oscura»), що складається з романів «Родина Ерротачо» («La familia de Errotacho»), «Кінець страждань» («El cabo de las tormentas») та «Мрійники» («Los visionarios»; усі — 1932);
- «Втрачена юність» («La juventud perdida») — «Ночі в Буен-Ретіро» («Las noches del Buen Retiro»; 1934), «Священик із Монлеона» («El cura de Monleуn»; 1936) і «Шаленство карнавалу» («Locuras de carnaval»; 1937);
- «Сатурналії» («Saturnales») — «Мандрівний музика» («El cantor vagabundo»; 1950), «Нещастя війни» («Miserias de la guerra»; 2006) та «Витівки долі» («Los caprichos de la suerte»; 2015); останні два романи не були опубліковані за життя автора через цензуру режиму Ф. Франко.
1913–1935 створив серію історичних романів (22 томи) про авантюриста й масона Еухеніо де-Авіранету «Спогади людини дії» («Memorias de un hombre de acción»).
Окремі твори Барохи-і-Нессі переклала М. Жердинівська.
Визнання
1980 письменнику встановлено пам’ятник у м. Мадриді.
Твори
Trilogías : in 5 vol. Madrid : Fundación José Antonio de Castro, 2009–2010.
Література
- Ruiza M., Fernández T., Tamaro E. Biografia de Pío Baroja // Biografías y Vidas. La enciclopedia biográfica en línea. 2004. URL: #https://www.biografiasyvidas.com/biografia/b/baroja.htm
- Cela C. J. Recuerdo de don Pío Baroja. Madrid : Fórcola, 2015. 109 p.
- Pío Baroja: cronología razonada / Ed. by A. R. García, J. L. Medina. Málaga : Universidad de Málaga, 2017. 313 p.
- Guillén C. Breve biografía de Pío Baroja // Actualidad Literatura. URL: https://www.actualidadliteratura.com/biografia-de-pio-baroja/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шендрик О. О. Бароха-і-Нессі, Піо // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бароха-і-Нессі, Піо (дата звернення: 14.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.09.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
