Барська конфедерація
Ба́рська конфедера́ція (пол. Konfederacja barska) — військове об’єднання польської шляхти, створене за підтримки римо-католицького духовенства (див. Римо-католицька церква) з метою боротьби проти встановлення фактичного протекторату Російської імперії над Річчю Посполитою в роки правління Станіслава Августа Понятовського. Діяла 1768–1772; перебувала у збройному протистоянні з польськими урядовими й російськими (під загальним командуванням О. В. Суворова) військами.
Зміст
Історична довідка
Акт про утворення Барської конфедерації підписано 29.02.1768 у с. Михайлівцях поблизу м. Бара (тепер Жмеринський район, Вінницька область). Його укладення було відповіддю на заклик краківського римо-католицького єпископа Каєтана Солтика [1715 — 1788; тепер Польща (1767 разом з іншими противниками російського впливу був заарештований і висланий у м. Калугу)] проти формального зрівняння у правах римо-католиків із греко-католиками, православними (див. Православ’я) і протестантами (див. Протестантизм) та поширення у Речі Посполитій влади російського посла князя Миколи Васильовича Рєпніна (1734 — 1801; тепер Росія).
Провідну роль у Барській конфедерації відігравали представники шляхти, проте створені конфедератами бойові загони складалися також із вихідців двох найчисельніших станів Речі Посполитої — міщан і селянства.
На початку протистояння війська Барської конфедерації контролювали укріплення у східній частині Речі Посполитої. Та у червні 1768 російські війська за підтримки коронних військ Речі Посполитої відвоювали у конфедератів м. Бар (остаточний контроль встановили над містом 30.06.1768, взявши Барський замок).
Реакцією на виступ Барської конфедерації стало селянське повстання під проводом М. Залізняка (див. Коліївщина, Гайдамацький рух). Повстанці упродовж травня — першої половини червня 1768 взяли низку міст у Правобережній Україні (міста Канів, Сміла, Черкаси, Богуслав). Після переходу на їхній бік козаків надвірних, очолених уманським сотником І. Гонтою, взяли в облогу контрольоване конфедератами м. Умань і 21.06.1768 захопили його. Повстанці не обмежилися діями проти конфедератів, спрямовуючи насильство проти неправославного населення міст (римо-католиків, греко-католиків та юдеїв). Виступ українських селян проти конфедератів на Правобережжі був стихійним. Непідконтрольність повстанців становила загрозу і для Російської імперії — за підтримки російських військ Коліївщина була придушена польськими коронними військами.
Російські війська завдали низку відчутних поразок конфедератам: узяття м. Кракова, Жванецького замку (тепер с. Жванець, Кам’янець-Подільський район, Хмельницька область), битва біля м. Влодави (тепер Люблінське воєводство, Польща), взяття замку в м. Жешуві (тепер Підкарпатське воєводство, Польща), битва біля с. Антопіль (тепер смт Антопіль, Брестська область, Білорусь) та ін. Війська конфедератів також завдали кількох поразок російським військам — бій біля м. Косцяна (тепер Великопольське воєводство, Польща).
Барська конфедерація отримувала допомогу фінансами й озброєнням від інших країн, зокрема Франції. 13.10.1770 конфедерати оголосили про позбавлення Станіслава Августа Понятовського престолу. 03.11.1771 вони спробували організувати викрадення короля.
1771–1772 виступ конфедератів був остаточно придушений польськими коронними і російськими військами.
Значення
Наслідком поразки Барської конфедерації стало посилення впливу Російської імперії на внутрішню політику Речі Посполитої, її швидкий політичний та економічний занепад. Безпосередньо після придушення виступу конфедератів відбувся Перший поділ Польщі 1772 (див. Поділи Польщі).
Відображення в мистецтві
Учасники Барської конфедерації випустили численні твори літературні (пісні, діалоги тощо), спрямовані на пропаганду ідей їхнього виступу.
Барська конфедерація змальована у численних творах польської літератури. Серед них однією з найпомітніших є французькомовна драматична поема А. Міцкевича «Барські конфедерати» (фр. Les confédérés de Bar; 1836). Крім того, цій темі присвячено багато творів польського історичного живопису.
Згадки про Барську конфедерацію містяться у творах української літератури, присвячених Коліївщині, зокрема у поемі Т. Г. Шевченка «Гайдамаки».
Джерела
- Maciejewski J., Bąbel A., Wójcicki J. et al. Literatura Konfederacji Barskiej : w 4 t. Warszawa : DiG, 2005. T. 1–2.
Література
- Michalski J. Schyłek konfederacji barskiej. Wrocław : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1970. 205 p.
- Konopczyński W. Konfederacja barska : w 2 t. Warszawa : Volumen, 1991.
- Konfederacja barska 1768–1772 / Pod red. A. Danylczyk. Warszawa : Neriton, 2018. 137 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Барська конфедерація // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барська конфедерація (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.10.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
