Бартер (економіка)
Ба́ртер (англ. barter — міна, товарний обмін, від давньофранц. barater, bareter — обмінювати) — одна з форм розрахунку між контрагентами, яка передбачає прямий натуральний товарообмін без використання проміжних засобів обміну, коли визначена кількість товарів (робіт, послуг) обмінюється на еквівалентну за ціною кількість інших товарів (робіт, послуг).
Зміст
Історична довідка
Початки бартеру можна простежити від 6 000 до н. е. Запроваджений племенами Месопотамії Давньої, бартер був запозичений у них фінікійцями, які здійснювали обмін товарами з іншими містами за океаном. Вавилоняни також мали власну дещо вдосконалену систему обміну. Товари обмінювали на їжу, чай, зброю, прянощі та сіль.
Вважається, що бартер характерний для суспільств, в яких унеможливлена готівкова економіка, а також для держав із нестабільною економікою, високим рівнем інфляції, де відчутний дефіцит як власної, так й іноземної валют. В Україні бартер особливого поширення набув у 1990-х.
Організований бартер (як торгівля за участі біржової системи) виник у Скандинавії після Першої світової війни. 1934 група підприємців зі Швейцарії створила економічний кооператив ВІР (WIR, від нім. Wirtschaftsring — економічний цикл, суголосне з нім. wir — ми), що є найстарішою бартерною системою у світі. 1979 у США з’явилася подібна організація — ІРТА (англ. ІRTA, від International Reciprocal Trade Association — Міжнародна асоціація взаємної торгівлі). Багато країн мають власні бартерні біржі, а їхній загальний річний оборот становить мільярди доларів.
Характеристика
Об’єктами обліку бартерних операцій є майно та джерела його утворення, які беруть участь у здійсненні бартерних операцій, господарські процеси, які є сукупністю бартерних операцій та їх результатів. Не може бути об’єктом майно, віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальної власності (у разі якщо друга сторона бартерної операції не є відповідно державним чи комунальним підприємством).
Особливістю бартеру є те, що контрагенти виступають і продавцями товару, який передають, і покупцями товару, який отримують. Підставою для проведення бартеру є укладений бартерний контракт, в якому передбачено проведення розрахунків за товар у будь-якій формі, іншій, ніж грошова. За погодженням сторін може бути передбачена доплата за товар, якщо вартість товарів, які обмінюють, різна. У такому разі сторона, що отримує товар більшою вартістю, доплачує іншій стороні різницю, якщо це не суперечить чинному законодавству. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов’язань за бартерним контрактом обома сторонами, якщо інше не встановлено ним або законом.
Бартерні операції можуть бути здійснені як всередині країни, так і за її межами. Міжнародний бартер відрізняється тим, що передбачає експорт та імпорт товарів без грошової оплати і участі банків. Еквівалентність міжнародного обміну досягається за рахунок рівності вартостей продуктів, що обмінюються, за світовими цінами.
Недоліки бартерних операцій:
- складність пошуку контрагентів;
- проблема виміру вартості;
- урахування всіх юридичних нюансів під час укладання бартерних договорів.
Відповідно до Господарського кодексу України суб’єктами бартерних операцій можуть бути як особи фізичні та особи юридичні. Юридичні особливості бартерних операцій визначені статтями 715, 716 Цивільного кодексу України і статтею 293 Господарського кодексу України. Порядок укладення бартерних договорів у сфері зовнішньоекономічної діяльності регламентує Закон № 351. Перелік товарів (робіт, послуг), експорт яких за бартерними (товарообмінними) операціями заборонено, викладено в Постанові Кабінету Міністрів України № 756.
Додатково
У середні віки європейці подорожували світом з метою обміну виробів ремісників, хутра на шовк і парфуми. Колоніальні американці обмінювалися мушкетними кулями, оленячими шкурами та пшеницею.
Через брак грошей бартер набув поширення в 1930-х під час Великої депресії (його використовували для отримання їжі та різноманітних послуг).
Джерела
- Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності: Закон України № 351-XIV 23 грудня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. 1999. № 5–6. Ст. 44. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/351-14#Text
- Господарський кодекс України: станом на 22 січ. 2021 р. Харків : Право, 2021. 202 с.
- Цивільний кодекс України: станом на 12 січ. 2022 р. Харків : Право, 2022. 430 с.
- Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України № 756 від 29 квітня 1999 р. // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/756-99-%D0%BF#Text
Література
- Davies Gl. A History of Money From Ancient Times to the Present Day. 3rd ed. Cardiff : University of Wales Press, 2002. 740 p.
- Історія в термінах і поняттях / За заг. ред. Т. В. Орлової. Вишгород : ПП Сергійчук М. І., 2014. 1102 с.
- Бразілій Н. М., Шинкаренко О. М. Особливості здійснення товарообмінних операцій в сучасних економічних умовах // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. 2015. Вип. 27. С. 212–218.
- Карпова В. Бартерні операції: правові аспекти й валютний нагляд // Ліга Закон. 2020. URL: https://bz.ligazakon.ua/ua/magazine_article/BZ012370
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Панчук Д. М. Бартер (економіка) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бартер (економіка) (дата звернення: 15.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.11.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
