Бартольді, Фредерік Огюст
Бартольді́́, Фредері́к Огю́ст (фр. Bartholdi, Frédéric Auguste; 02.08.1834, м. Кольмар, тепер регіон Гранд Ест, Франція — 04.10.1904, м. Париж, Франція) — скульптор.
Бартольді, Фредерік Огюст (Bartholdi, Frédéric Auguste) | |
---|---|
Народження | 02.04.1834 |
Місце народження | Кольмар |
Смерть | 04.10.1904 |
Місце смерті | Париж |
Місце поховання | кладовище Монпарнас |
Місце діяльності | Франція |
Напрями діяльності | скульптура |
Відзнаки | |
---|---|
Ордени | Почесного легіону |
Життєпис
Нар. у сім’ї радника префектури. Після смерті батька 1836 сім’я переїхала до м. Парижа. Навчався в Національній школі красних мистецтв та вивчав архітектуру і живопис. Почав кар’єру архітектора у м. Кольмарі, згодом головну увагу приділив скульптурі.
Служив ад’ютантом у Дж. Гарібальді під час франко-німецької війни (1870–1871).
Хворів на туберкульоз. Похований на цвинтарі Монпарнас (м. Париж).
Творчість
Перша робота — пам’ятник генералу Ж. Раппу (1771–1821; Франція) у м. Кольмарі.
Створив скульптуру «Свободи, яка несе світло людству» для побудованого Суецького каналу. Роботу відхилив Ісмаїл-паша (1830–1895; тепер Єгипет).
Спільно з громадським діячем Е. де Лабуле (1811–1883; Франція) намагався втілити в життя ідею встановлення скульптури «Свобода, яка осяює світ» (англ. Liberty Enlightening the World) у Сполучених Штатах Америки. З цією метою поїхав до США. Обрав для скульптури острів Бедлоу, де розміщувався форт у формі зірки. Місце для встановлення скульптури 1877 затвердив Конгрес США.
Бартольді заручився підтримкою інженера Г. Ейфеля, який допоміг вирішити конструктивні питання, пов’язані зі спорудженням скульптури.
США не планували фінансувати цей проєкт. Журналіст Дж. Пулітцер допоміг вирішити проблему: публікував у газетах інформацію про задум Бартольді та заохочував виділити кошти на будівництво. Свободи статуя (1886) стала подарунком Франції для США до сторіччя війни за незалежність американців (див. Війна за незалежність США 1775–1783).
У доробку — скульптури: чотири янголи, церква в м. Бостон (1874), статуя генерала Лафаєта (1876, м. Нью-Йорк), жіночі фігури для фонтана (1878, м. Вашингтон; усі — США), Бельфорський лев (1880 м. Бельфор), скульптури художника М. Шонгауера (м. Кольмар) та філософа Д. Дідро (1884, м. Париж), Фонтан Бартольді (1892, м. Ліон; усі — Франція).
Визнання
Нагороджений Орденом Почесного легіону: кавалер (1864), офіцер (1882), командор (1886).
1992 засновано Музей скульптора у будинку сім’ї Бартольді (м. Кольмар).
Література
- Moreno B. The Statue of Liberty Encyclopedia. New York : Simon & Schuster, 2000. 256 p.
- Belot R., Bermond D. Bartholdi. Paris : Perrin, 2004. 466 p.
- Belot R. Bartholdi: l'homme qui inventa la liberté. Paris : Ellipses, 2019. 623 p.
- Frédéric-Auguste Bartholdi // National Gallery of Art. URL: https://www.nga.gov/collection/artist-info.6761.html
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Пількевич В. О. Бартольді, Фредерік Огюст // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бартольді, Фредерік Огюст (дата звернення: 15.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.11.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів