Басаричек, Степан

Степан Басаричек

Баса́ричек, Степа́н (Basariček, Stjepan; 27.04.1848, м. Іванич-Град, тепер Загребської жупанії, Хорватія — 23.03.1918, м. Загреб, тепер Хорватія) — педагог, основоположник педагогічної теорії в Хорватії, один із засновників хорватської національної освіти.

Басаричек, Степан

(Basariček, Stjepan)

Народження 27.04.1848
Місце народження м. Іванич-Град, тепер Загребської жупанії, Хорватія
Смерть 23.03.1918
Місце смерті Загреб, Хорватія


Життєпис

Початкову освіту здобув у м. Іванич-Граді. Закінчив Королівську чоловічу педагогічну школу в м. Загребі (1867). Відтоді викладав у м. Посавських Брегах (тепер у складі м. Іванич-Града), згодом у м. Вировитиці (тепер Вировитицько-Подравської жупанії). Викладав теоретичну і практичну педагогіку (методику) у Педагогічній школі м. Загреба (1875–1906). Водночас займався активною літературною діяльністю.

З 1867 співпрацював спочатку як автор, а згодом (1895–1918) як редактор журналу «Напредак» («Napredak»; «Прогрес») — найстарішого педагогічного журналу на Балканах.

Доклав зусиль до законотворчості в галузі шкільної освіти — був співавтором розробки шкільних законів (1874, 1888), навчальних планів і програм учительських шкіл Хорватії.

Один із організаторів хорватського вчительства. Був серед засновників Хорватської педагогічної та літературної асоціації (1871), президентом Союзу асоціацій хорватських учителів (1892–1907). Брав участь у роботі хорватських учительських зборів у містах Загребі (1871), Петрині (1874) та Осієку (1878).

Ініціатор створення та один із редакторів Педагогічної енциклопедії (1895–1916).

Науковий доробок

Помітним є внесок Басаричека в розвиток педагогічної думки, підготовку педагогічних кадрів та організацію процесу навчального.

Був прихильником педагогічної системи філософа Й. Ф. Гербарта. З часом став своєрідним уособленням гербартіанства (течії в європейській педагогіці 19 ст. — початку 20 ст.).

Вважав освіту початкову загальну умовою національного виживання і прогресу. Наполягав на необхідності вищої професійної кваліфікації вчителів.

Мав чималий доробок педагогічних і методичних праць, серед яких найвагомішою є чотиритомний підручник для учительських шкіл «Педагогіка» (1880–1884). Книга витримала 25 видань, була перекладена іноземними мовами та використовувалася в Хорватії упродовж 50 років.

Автор праць: «Коротка історія педагогіки» (1881), «Загальна наука про виховання» (1882), «Теорія педагогіки, або Наука про виховання», «Спеціальна наука про виховання» (обидві —1884), «Психологія на фізіологічній основі» (1911) тощо.

Праці Басаричека вплинули на розвиток не лише хорватської, а й болгарської освіти.

За життя зазнавав нападок з боку як католицького духовенства та клерикальних кіл (обвинувачення в поширенні матеріалізму та лібералізму), так і деяких його колег — прихильників сучасних педагогічних теорій і практик (обвинувачували його в консерватизмі).

Нагороди та визнання

З огляду на внесок Басаричека у розвиток освіти та педагогічної думки в Болгарії, за пропозицією Міністерства народної освіти в м. Софії нагороджений орденом «За громадянські заслуги» IV ступеня.

У м. Загребі була організована міжнародна наукова конференція, присвячена педагогічній спадщині Басарічека (1998).

Виставка, присвячена Басаричеку, відбулася у Хорватському шкільному музеї у м. Загребі (2008–2009).

Праці

  1. Teorija pedagogije ili nauk ob uzgoju. Zagreb : L. Hartman, 1876. 140 p.
  2. Pedagogija : u 4 dio. Zagreb : Naklada Hrv. Pedagogoško-književnoga zbora,1880–1884.
  3. Rukovođ za početnu stvarnu, ili, zornu obuku. Zagreb : Naklada Hrv. Pedagoško-književnoga zbora, 1899. 223 p.
  4. Rukovođ za početnu stvarnu ili zavičajnu obuku : u 2 dio. Zagreb : Naklada Hrv. Pedagoško-književnoga zbora, 1914–1915.

Література

  1. Dumbović I. Stjepan Basariček: utemeljitelj teorijske pedagogije u Hrvatskoj. Zagreb : [w. p.], 1984. 230 p.
  2. Гончаренко С. Український педагогічний словник. Київ : Либідь, 1997. С. 37.
  3. Филипова Н., Попова С. Стефан Басаричек и българската хербартианска педагогика // Начално образование. 1999. № 1. С. 14–20.
  4. Nekić S. Stjepan Basariček: učitelj i pedagog (1848–1918). Zagreb : Hrvatski školski muzej, 2008. 79 p.
  5. Чолаков И. Хербартианският модел за езиково обучение, отразен в специална методика на Тодор Бенев, Сава Велев и Васил Николчов от 1904 г. // Славянски диалози. Година X. 2013. Кн. 14. С. 92–114. URL: https://dialozi.uni-plovdiv.bg/wp-content/uploads/2022/05/Slavyanski-dialozi_2013_14-92-114.pdf
  6. Елдъров С. Хорватский педагог и школьный деятель Степан Басаричек и развитие болгарского образования в конце XIX — начале XX века // Дриновський збірник. 2018. Т. 11. С. 277–288. URL: https://periodicals.karazin.ua/drinov/article/view/13414

Автор ВУЕ

Киридон А. М.


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Киридон А. М. Басаричек, Степан // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Басаричек, Степан (дата звернення: 14.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено:
27.12.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶