Батай, Жорж
Бата́й, Жорж Альбе́р Морі́с Вікто́р (фр. Bataille, Georges Albert Maurice Victor; 10.09.1897, м. Біллом, тепер регіон Овернь — Рона — Альпи, Франція — 09.07.1962, м. Париж, Франція) — письменник, філософ. Писав французькою мовою.
|
Батай, Жорж (Bataille, Georges Albert Maurice Victor) | |
|---|---|
| Народження | 10.09.1897 |
| Місце народження | Біллом |
| Смерть | 09.07.1962 |
| Місце смерті | Париж |
| Місце діяльності | Франція |
| Напрями діяльності | література, філософія, мистецтвознавство |
Зміст
Життєпис
Народився в сім’ї службовця. Навчався у ліцеї в м. Реймсі, згодом у колежі в м. Еперне, де 1914 склав іспити на ступінь бакалавра. Того ж року захопився релігією та прийняв католицизм. Навчався у семінарії Сен-Флур (1917–1918). У листопаді 1918 вступив до Національної школи хартій, де 1922 здобув диплом архіваріуса. Близько 1920 відійшов від католицизму. Певний час 1922 мешкав у м. Мадриді, як архіваріус удосконалювався у Школі вищих іспанських студій.
Працював бібліотекарем у Національній бібліотеці Франції (1922–1942), з 1949 — у муніципальній бібліотеці у м. Карпентра, з 1951 — муніципальній бібліотеці у м. Орлеані.
Був одним із фундаторів журналу «Документи» («Documents»; 1921–1931), одним з основних співробітників і авторів журналів «Соціальна критика» («La Critique sociale»; 1931–1934) та «Ацефал» («Acéphale»; 1936–1939).
Член Демократичного комуністичного гуртка (заснований 1930; опозиційна антисталіністська група). Заснував антифашистський рух «Контратака» (1935), таємне товариство «Ацефал». Лідер інтелектуальних об’єднань «Соціологічний колеж» (1937–1939) і Товариство колективної психології (з 1937).
Творчість
Літературна творчість
У доробку Батая — твори художньої літератури, а також праці з антропології, філософії, економіки, соціології, релігієзнавства, історії мистецтва. Він вважав написання творів не самоціллю, а засобом розповісти про свій досвід і захоплення.
Літературні твори Батая не вкладаються в рамки традиційних жанрів, хоч він і визначав жанри певних власних творів як роман, оповідання тощо. Вважав, що мета художніх творів — висловити лють, пристрасть автора, ввести читача у стан трансу. У творах відбилося захоплення Батая еротикою, містикою та ірраціональним. Характерними рисами його творів вважають заперечення матеріалізму, пошуки справедливості, конфронтацію смерті та еротизму, наближення до граничних станів (біль, смерть, задоволення).
З його іменем пов’язують поняття «трансгресія» (порушення меж дозволеного й перехід до пограничних ситуацій — насилля, екстазу, смерті) та «еротизм», які він помістив у центр філософського аналізу та художніх творів. Дослідники вважають також, що саме Батай, а не Ж. Бодріяр першим увів термін симулякр.
Підписував деякі свої твори різними псевдонімами: Троппманн (Troppmann), Лорд Ош (Lord Auch), П’єр Анжелік (Pierre Angélique), Луї Трант (Louis Trente), Діанус (Dianus).
Почав літературну творчість 1922 спробою написати роман у стилі М. Пруста.
Роман «Історія ока» («L’histoire de l’oeil»; 1928) — історія еротичних пригод юних персонажів. Написаний під впливом психоаналізу лікаря А. Бореля (1886–1966; Франція).
Еротичне оповідання «Пані Едварда» («Madame Edwarda»; опубліковане 1941) — історія повії, яка оголошує себе Богом.
Більшість творів Батая, опублікованих після 1945, написані до Другої світової війни. Еротична новела «Небесна блакить» («Le Bleu du ciel»; написана 1935, опублікована 1957) розповідає про стосунки головного персонажа з трьома жінками. Це одночасно скандальна сповідь і зображення неврозів представників сучасного суспільства.
Персонажі новели «Абат С.» («L’Abbé C.»; 1950) — двоє братів, один з них — католицький священик, а другий — розпусник.
У творах Батая є елементи автоматичного письма. Як письменник-новатор він нехтує традиційними компонентами оповіді, перериває її ланцюжок. У творах присутні автобіографічні фрагменти, вигадані образи (зокрема, жінок, що поєднують божественне та ганебне).
Філософські праці
Основні філософські праці Батая: «Проклята частина» («La Part maudite»; 1940), «Внутрішній досвід» («L’expérience intérieure», 1943), «Теорія релігії» («Théorie de la religion»; 1948, опублікована 1973), «Еротизм» («L’Érotisme»; 1957).
Центральним мотивом філософії Батая дослідники вважають десуб’єктивацію — руйнування суб’єкта заради єднання з іншими та світовим цілим. На його філософські розмисли вплинули ідеї Ф. Ніцше, Г. Гегеля, Л. Шестова, З. Фройда, християнських містиків. Батай був одним із перших авторів, які започаткували тему співвідношення релігії та насилля.
Дослідники виділяють п’ять основних груп понять філософії Батая: данність (реальність, гомогенне, профанне, праця, розум, індивід, суб’єктно-об’єктне пізнання), нерозпізнаваність (тваринний стан, континуальність), інакше (ірреальне, низька матерія, гетерогенне, сакральне, божественне, релігійне), перехід (агресія, жорстокість, насильство, жертвоприношення, витрачання, трансгресія, зло, трагедія, кошмар, погляд на сонце, злочин тощо), ефект переходу (інтимність, еротизм, сакральність, тотальність існування). Умовно ідеї філософії Батая подають у вигляді трьох формул:
- світ витрачання стає сакральним для світу накопичення, але витрачання повертає до нього та дозволяє досягти інтимності;
- тваринний стан стає сакральним для світу праці, але насилля повертається до нього й дозволяє досягти інтимності;
- континуальність стає сакральною для неконтинуальності, але трансгресія повертає до неї, це повернення і є еротизм.
Сенс насилля для філософа збігається з поняттями витрати й трансгресії, жертвоприношення (сакралізація через насильство) — це і насилля, і витрачання життя, і трансгресія заборони, дар, трагедія, зло тощо. Інтимність є для нього водночас і сакральним, і насильством, і тваринним станом.
Творчість Батая вплинула на філософів М. Фуко, Ж. Дерріда. Його ідеї були темою широких дебатів. М. Фуко назвав Батая одним з найважливіших письменників 20 століття.
Нагороди та визнання
Кавалер ордена Почесного легіону (1952).
Додатково
- Від середини 1930-х завдяки знайомству з Ж. Амброзіно (1912–1984; Франція), дослідником ядерної фізики, Батай почав виявляти глибокий інтерес до сучасної фізики, зокрема до термодинаміки.
- З 1940-х Батай спирався на праці одного з основоположників сучасної екології В. Вернадського, саме завдяки його роботам Батай заклав поняття «біосфера» в основу фундаментальних законів «загальної економіки».
Цитати
«Людина — це тварина, яка заперечує природу: заперечує її своєю працею, яка руйнує природу, змінює її, перетворюючи на штучний світ; людина заперечує її і як творчу діяльність життя, і як смерть»
Батай Ж. Історія еротизму. Есе / Пер. з фр. І. Рябчія. Львів : Видавництво Анетти Антоненко, 2021. С. 56.
«Сенс будь-якої діяльності вищий за її корисну цінність, однак нам про це не дізнатися, поки ми воліємо лишатися замкненими у перспективі бою. […] Якщо люди стануть послідовними, якщо не зазнають остаточної перемоги безумної глупоти, то історія матиме той самий єдиноможливий для неї кінець… впіймає себе за хвіст»
Батай Ж. Історія еротизму. Есе / Пер. з фр. І. Рябчія. Львів : Видавництво Анетти Антоненко, 2021. С. 168–169.
Твори
- Œuvres complètes : in 12 t. Paris : Gallimard, 1970–1988.
- Romans et récits. Paris : Gallimard, 2004. 1552 p.
- Р о с. п е р е к л а д — Литература и зло. Москва : Московский государственный университет имени М.В.Ломоносова, 1994. 166 с.
- Внутренний опыт. Санкт-Петербург : Axioma ; Мифрил, 1997. 336 с.
- Ненависть к поэзии. Порнолатрическая проза. Москва : Ладомир, 1999. 614 с.
- Проклятая часть. Сакральная социология. Москва : Ладомир, 2006. 742 с.
- Сумма атеологии. Философия и мистика. Москва : Ладомир, 2016. 566 с.
- У к р. п е р е к л а д — Історія еротизму. Есе / Пер. з фр. І. Рябчія. Львів : Видавництво Анетти Антоненко, 2021. 176 с.
Література
- Arnaud A., Excoffon-Lafarge G. Bataille. Paris : Seuil, 1978. 187 р.
- Танатография Эроса: Жорж Батай и французская мысль середины XX века. Санкт-Петербург : Мифрил, 1994. 346 с.
- Surya M. Georges Bataille, une liberté souveraine. Paris : Fourbis, 1997. 125 р.
- Фокин С. Философ-вне-себя. Жорж Батай. Санкт-Петербург : Олег Абышко, 2002. 320 с.
- Mayné G. Georges Bataille, l’érotisme et l’écriture. Applications pratiques à l’étude de textes littéraires. Paris : Descartes & Cie, 2003. 351 р.
- Лует Ж.-Ф. Жорж Батай // Алхімія слова живого. Французький роман 1945–2000. Київ : Промінь, 2005. С. 142–145.
- Sichère B. Pour Bataille. Être, chance, souveraineté. Paris : Gallimard, 2006. 180 р.
- Mong-Hy C. Bataille cosmique: Geroges Bataille: du système de la nature à la nature de la culture. Fécamp : Nouvelles Éditions Lignes, 2012. 128 р.
- Зыгмонт А. Святая негативность: Насилие и сакральное в философии Жоржа Батая. Москва : Новое литературное обозрение, 2018. 320 с.
- Покальчук О. Магічний пензель Жоржа Батая // Батай Ж. Історія еротизму. Есе / Пер. з фр. І. Рябчія. Львів : Видавництво Анетти Антоненко, 2021. С. 7–13.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Глухова С. В. Батай, Жорж // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Батай, Жорж (дата звернення: 3.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.09.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
