Батьківщина
_%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0.jpg)
Ба́тьківщи́на — багатозначний термін.
Зміст терміна
1) Історично усталена сфера буття тієї спільноти, до якої людина належить або з якою себе ідентифікує. Значимим є місце народження людини, її батьків і пращурів як носіїв культуротворчих, духовно-моральних потенцій.
Дотепер переважає тлумачення цього поняття як певної етнічної території, історичного місця виникнення етносу (спільноти), природного й соціального середовища його проживання. Проте цей концепт відображає глибинний зв’язок суб’єктивних інтенцій, свідомості й духовності людини з відповідним природним і соціокультурним середовищем. Такий зв’язок стосується не кровної спорідненості, що символізують біологічну спільність походження, а внутрішніх суб’єктивних актів визнання й любові як втілення людської потреби в онтологічному оперті власного існування.
Вживають поняття «велика» й «мала» Батьківщина. Перше виражає онтологічну вкоріненість людини в контексті уявлень про державну або національну ідентичність. Поняття «Батьківщина» апелює переважно до загального ідеологічного осмислення, зокрема в річищі національної державної ідеології. Натомість поняття «мала ба́тьківщина» фіксує досвід сприйняття безпосередньо тієї локальної цілості, з якою пов’язаний життєвий шлях особистості. На відміну від першого відтворює конкретний «буттєвий ландшафт» людського становлення.
Здатність особистості до визначення місця і траєкторії свого суб’єктивного входження у світ виявлена в поняттях «друга батьківщина» чи «духовна батьківщина». Якщо ідея національної причетності пов’язує долю людини з певною осібною самодостатньою спільнотою, відмінною від інших, з її специфічними вдачами й ідеалами, то любов до Батьківщини не має такого розмежувального характеру: її ціннісний контекст заздалегідь зорієнтований на вихід у світ. Феномен Батьківщини постає своєрідним «просторовим тілом національного духу» і водночас окреслює життєво конкретний простір міжнаціонального спілкування й відкритості.
2) Рідна земля, рідні терени, оселя батьків.
3) Вжите як загальна назва із наголосом на перший склад (ба́тьківщина) — батьківський спадок, майно.
Цитата
«Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину»Симоненко В. Лебеді материнства // У твоєму імені живу. 2-ге вид., допов. й перероб. Київ : Веселка, 2003. 382 с.
Література
- Малахов В. Батьківщина // Філософський енциклопедичний словник / Гол. редкол. В. І. Шинкарук. Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України ; Абрис, 2002. С. 47–48.
- Колодний А. Батьківщина // Українська релігієзнавча енциклопедія : у 3 т. / За ред. А. Колодного. Київ : Інтерсервіс, 2022. Т. 1. С. 162.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Колодний А. М. Батьківщина // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Батьківщина (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.31.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
